На думку науковців, оптимальні умови для початку весняних польових робіт настануть з огляду на регіональні відмінності з 18 до 25 березня. На цьому зауважує начальниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко. Про це повідомляє Урядовий Кур’єр, пише agronews.ua.

На думку Адаменко, умови для землеробства цього року не те щоб ідеальні, але близькі до середньорічних. Весняної посухи і спеки, як торік, не буде.

Фахівець вбачає передумови для доброго врожаю. Адже у більшості областей озимі успішно перезимували, втрати посівів мінімальні. Проте є одна умова. Науковці Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ наголошують: склалась оптимальна ситуація, коли вкрай важливо підживити озимі після перезимівлі азотними добривами, зокрема швидкої дії, як-от аміачна селітра тощо. Якщо запізнитися з цим, ґрунтова волога стрімко втрачатиметься й урожай буде вже не таким, на який варто сподіватися.

Але чи мають наші хлібороби досить азотних добрив чи коштів, на які можна їх придбати? Інформації про це фактично нема, тоді як у попередні роки її навесні постійно оприлюднювали.

Однак деякі відомості про це таки маємо. Начальник управління агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації Любов Безкоровайна зауважує, що цього року знов подорожчали міндобрива. Аміачна селітра відтепер коштує до 9,5 тисячі гривень за тонну, торік була 7,2 тисячі, карбамід — 12,8 тисячі і 8 тисяч. Різниця, як бачимо, істотна, що не може не позначитися на рентабельності сільськогосподарського виробництва.

Як зауважила Любов Безкоровайна, цього року потреба аграріїв у коштах зросла на 49%, тож витрати на гектар ріллі зросли із 4922 гривні до 7322. Аналогічні показники у всій Україні знайти не вдалося, можливо, що їх не оприлюднювали, та навряд чи вони істотно відрізняються від наведених.

Щоправда, обсяги державної підтримки сільгоспвиробників теж зросли, але не настільки істотно, як витрати. За чинними з попередніх років програмами до галузі має надійти 4 мільярди гривень, до них мають додати ще 500 мільйонів за недавно запровадженими програмами. Залишається мільярд часткової компенсації вартості придбаної сільгоспвиробниками сільгосптехніки, на підтримку садівництва, виноградарства та хмелярства обіцяють надати 450 мільйонів замість торішніх 290 мільйонів, додадуть коштів за програмою здешевлення кредитів 1,2 мільярда проти 1,05, 200 мільйонів на підтримку розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів тощо.

Цілковиті новації — підтримка сільськогосподарського страхування шляхом часткової компенсації страхових платежів (240 мільйонів гривень), допомога розвитку органічного виробництва (100 мільйонів), картоплярства (60 мільйонів) та розвитку зрошення (100 мільйонів). Це все дуже важливо, але весняних польових робіт стосується лише частково.

У цьому, виявляється, є й позитивний бік. Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, виступаючи на одному із заходів, який організувала бізнес-спільнота, зауважив: Україна попереду країн ЄС прямує до мети, накресленої європейськими екологами, — зниження використання сільськогосподарських хімікатів наполовину. Цієї мети у нас вже досягнуто.

Скажімо, якщо європейські фермери вносять понад 80 кг азотних добрив на гектар, то наші аграрії — вполовину менше, а ЄС запланував досягти таких показників у себе лише до 2030 року. Щоправда, міністр не згадав, що такий рекорд пояснюється не більшою любов’ю українських аграріїв до довкілля, а їхньою бідністю.

І ще про агрохімікати. Щороку навесні, на жаль, надходять численні повідомлення про масове отруєння бджіл на пасіках, що межують із землями сільськогосподарських підприємств, саме сільгоспхімічними препаратами, найперше пестицидами. Щоб запобігти цьому, на Хмельниччині напередодні весняних польових робіт провели масштабний круглий стіл за участі аграріїв, бджолярів та представників місцевої влади, щоб запобігти отруєнню бджіл під час обробітку полів.

Посадовці Держпродспоживслужби ознайомили присутніх з новими правилами фіксації загибелі бджіл. Представники провідних аграрних компаній області анонсували створення інтерактивної карти, на якій буде позначено, коли проводитимуть обробіток полів, і контактні дані агрономів. Чи долучаться до цього малі та середні аграрні господарства — ще питання, але, поза сумнівом, досвід хмельничан заслуговує на поширення всією Україною.

Инф. agronews.ua