Розповсюдження захворювань африканської чуми свиней та заразного вузликового, або нодулярного, дерматиту великої рогатої худоби становлять потенційну небезпеку для м’ясної та молочної галузі України. Національний консультант ФАО з питань ветеринарії Віталій Башинський дає оцінку  епізоотичній ситуації в Україні.

"На сьогоднішній день ми бачимо, що Україна повністю втратила статус країни, вільної від африканської чуми свиней, і заборонні заходи або навіть заходи з припинення всіх систем, які б дозволяли нам виходити на інші ринки, застосовуються до України в межах 100%. Тобто наразі ми експортуємо тільки живих свиней і тільки до Грузії, і то, тільки тому, що ця країна також є неблагополучна по АЧС – тобто завозимо на територію, де вже немає чого боятися. Це дуже серйозний удар по свинарству України," - говорить Віталій Башинський.

Стосовно проблеми нодулярного дерматиту ВРХ експерт зазначає: "Надефективна, в порівнянні з Україною, Європа, на сьогоднішній день дуже важко зупиняє розповсюдження вірусу нодулярного дерматиту. Ми бачимо зони, які ще не уражені, дивимось на ті заходи, які застосовують ці країни – і вони дійсно надзвичайні. Наприклад, якщо Болгарія частково експортувала молоко, то зараз вона імпортує молочні продукти, тому що їм потрібен час для відновлення потенціалу – і це при тому, що вони зреагували миттєво.  Болгарія перейшла на 100% щеплення проти нодулярного дерматиту і зберегла більше половини поголів’я, яке так і не захворіло. Але вона, звичайно, втратила статус країни, вільної від нодулярного дерматиту. Як тільки стався перший випадок на відстані 150 км від кордону, було зібрано аналог нашої Ради з національної безпеки і оборони, яка прийняла рішення закупити вакцину та почати щепити тварин, які знаходяться в безпосередній близькості."

Щодо України, хвороба на сьогоднішній день наближається із Заходу та зі Сходу. Щодо Заходу  є досить надійні сподівання, що Європа зупинить розповсюдження хвороби, тому що вона почала щеплення, і досить ефективно. З боку Російської Федерації прозорих кордонів на Сході немає – і, як зазначає експерт,  немає впевненості, що звідти хвороба не зайде в травні.

"Ми маємо бути готовими до квітня і травня, коли буде максимальний літ кровоссальних комах. Аналіз рози вітрів говорить про те, що в цей час панують західні вітри, це буде нас захищати.  Але, наближення захворювання менше ніж 50 км до кордону можна вважати надкритичним. Це говорить про те, що Україна повинна мати запас вакцини для того, щоб створити буферну зону.Ми повинні підняти це питання на рівень топ менеджменту держави для того, щоб можна було прийняти рішення усім ланкам. Якщо в РНБО прийме рішення, що рівень загрози є високим, тоді Кабінет Міністрів має дати дозвіл на закупівлю вакцини. Чому не можна закупити напряму? Тому що вона незареєстрована в  Україні. Щоб її зареєструвати, треба завезти партію від 3 до 10 тисяч доз щоб випробувати на тваринах. Цієї кількості вакцин буде недостатньо, щоб створити буферну зону. Рішення має бути прийняте на рівні держави, щоб потім не шукати винних – хто звіз вакцину, звідки вона взялася," - пояснює Віталій Башинський.

Наступне дуже важливе питання, на думку експерта, - це реєстр щеплених тварин в буферній зоні. "Ми розуміємо, що створити реєстр щеплених тварин в Болгарії було просто, тому що там рівень ідентифікації ВРХ наближається до 90%, а ті 10% неідентифікованих тварин – це тварини до 6 місяців. Старше 6 місяців рівень ідентифікації ВРХ – 99%. В Україні я вам навіть цифр таких не можу сказати, тому що реєстр потребує реанімації, по-перше, а по-друге, його потрібно «вичистити», тому що система ідентифікації не спрацьовує в державі. По-перше, ідентифікація до останнього часу була необов’язкова для селянських господарств, які вирощують худобу для власного споживання. По-друге, служба на сьогоднішній день знаходиться в стані реформування, і працював мораторій, який не давав можливості перевіряти господарства та вживати до них адміністративних заходів. Досить важливий момент – ідентифікація доволі  дорога. В Україні треба витратити близько 69 гривень на ідентифікацію теляти, а люди просто не хочуть витрачати ці гроші. Телят ховають, а коли вони виростають і потрапляють на  пасовище, там вони контактують з іншими тваринами. Таким чином ми втрачаємо простежуваність переміщення неідентифікованих тварин. Тому, з цього витікає, що в зоні, яку ми визначимо буферною, кожна тварина, яка повинна бути щеплена, повинна бути ідентифікована примусово. Інакше, ми не зможемо її завести в реєстр. Примусова ідентифікація – це також рішення як мінімум Кабінету Міністрів, тому що на це повинні виділятися гроші. Можливо, потрібно змінити систему ідентифікації, але де взяти час? У нас всього-навського є зима. З одного боку, ми дуже боїмось лютої зими, а з іншого боку, як ветеринар, як експерт з біобезпеки, я можу сказати, що тільки люта зима зможе зупинити нодулярний дерматит", - констатує Віталій Башинський.

Нагадаємо, що за словами голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, невеличка Македонія витратила 4 млрд. євро за рік на боротьбу з нодулярним дерматитом, тоді як в державному бюджеті України на всі хвороби передбачається  близько 50,5 млн грн. На вакцинацію 1 млн поголів’я худоби в буферній зоні, за розрахунками Держпродспоживлужби, потрібно передбачити 55 млн. грн. (вартість однієї дози 1,5-2 євро).

agronews.ua