Реформаторські потуги уряду Азарова та їх ефективність стали очевидними, коли назовні виплеснувся текст Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Після декількох переможних реляцій уряду довелося конкретно демонструвати - з чим і на яких умовах йдемо торгувати в Європу.

І що ж з’ясувалося? Що, наприклад, один з економічних драйверів України - АПК - отримав ряд незначних квот на постачання своєї продукції в єврозону. Більше того, сам уряд почав говорити, що економіка не готова переходити на євростандарти, тому що, бачте, ще не встигла до них адаптуватися і на це треба додатковий час. Тому провал тексту Угоди з ЄС і підготовки вітчизняної економіки до її імплементації тільки сліпий вже не помічав.

"Якщо спиратися на міжнародні стандарти, то часто вітчизняна промисловість не може конкурувати на світовому ринку і поступається по своїх виробничих можливостях. І це було очевидно ще до моменту підписання Угоди в 2013 році", - називаючи першу проблему, говорить голова Всеукраїнського союзу учених-економістів Олександр Кендюхов і продовжує. - Але замість того, щоб уникнути цього ризику, уряд вирішив зіграти в одні ворота: дозволило відкрити кордони для вільного доступу товарів з ЄС і залишило обмежені можливості для експорту української продукції".

"На що усі сподівалися? На те, що це промах і нові європейські стандарти прискорять модернізацію усієї української економіки? Може, і так, але все могло завершитися плачевно: згортанням окремих напрямів економіки і закриттям ряду підприємств. Входити в зону вільної торгівлі потрібно було готовими, а цього не зробили. Підготовка до рівних правил з ЄС фактично провалилася", - резюмує експерт.

Источник