Банківську систему України очікує гостра криза в разі, якщо клієнти почнуть масово забирати депозити або конвертувати гривневі вклади у валютні. При цьому державі немає чим заспокоїти вкладників та підтримати банки, а допомоги з-за кордону чекати теж не випадає.

Банківські депозити демонстрували дуже хорошу динаміку в попередні 11 місяців, пише фінансовий аналітик Анастасія Туюкова, ЛІГАБізнесІнформ. За січень-жовтень населення принесло в банки 65 млрд. грн. (істотні +18 % до початку року), при цьому велика частина (61 млрд. грн.) була в національній валюті. Добре спрацював НБУ на початку осені, коли ситуація на монетарному ринку залишалася дивно стабільною, незважаючи на загальні очікування погіршення.

Проте різке загострення внутрішньої політичної ситуації в останні тижні створює істотні ризики для банківської системи. Хоча на сьогодні ситуація ще контрольована – як показала криза 2008 року, обстановка змінюється в лічені дні. Так, кілька тижнів нестабільності в 2008 році створили необхідність введення тимчасової адміністрації в Промінвестбанку, а згодом призвели і до тимчасових адміністрацій та рекапіталізації ще в ряді установ (криза 2008-09 років довела до банкрутства більше 20 банків). В цілому, незважаючи на введення мораторію на дострокове зняття депозитів, 23% всіх коштів (або $9,8 млрд.) покинуло банківську систему за четвертий квартал 2008-го – перший квартал 2009 року. Ці кошти повністю повернулися в систему лише через рік, до середини 2010-го.

Минулу кризу банки пройшли більш-менш успішно, проте потрібно розуміти, що ситуація зараз відрізняється.

По-перше, немає зовнішньої фінансової підтримки (МВФ і т.д.) або інших фундаментальних факторів, необхідних для заспокоєння вкладників.

По-друге, частина гривневих вкладів істотно зросла за останні роки (в 2,5 рази з кінця 2009-го), при цьому валютні резерви НБУ скоротилися. Це співвідношення важливе для аналізу наслідків конвертації гривневих депозитів у валютні вклади, що цілком можливо зважаючи на зростання девальваційних очікувань. У цифрах: зараз гривневі вклади населення досягли 245 млрд. грн. (еквівалент $30 млрд.), при цьому валютні резерви НБУ – близько $20 млрд. Таким чином, навіть без урахування першочергових валютних витрат на виплати зовнішнього боргу та обслуговування імпорту резервів не вистачає. Для порівняння – на кінець 2008 року ЗВР у розмірі $32 млрд. істотно перевищували гривневі роздрібні депозити, що складали на той момент $14 млрд. в еквіваленті. Відповідно, якщо зараз хоча б кожен четвертий захоче конвертувати свої гривневі заощадження у валюту, – в системі почнеться гостра криза.

По-третє, структура самої банківської системи змінилася. У 2008 році європейські банки, займаючи 38 % ринку, підтримали свої дочірні структури, вливши істотні кошти в капітал і надавши короткострокове валютне фондування для покриття виплат. До сьогоднішнього моменту частина європейських банків пішла з України, їх частка скоротилася до 15% (і буде скорочуватися далі – ред.). Відповідно, ні про яку суттєву допомогу з їхнього боку вже не йдеться. Ті, хто залишився в Україні (в основному, місцеві олігархи), навряд чи мають бажання і можливості підтримувати свої установи в період турбулентності (особливо, з урахуванням того фактора, що частина банків була раніше куплена за символічний долар).

По-четверте, можливості держави також обмежені. Активи Фонду гарантування вкладів становлять 6,4 млрд. грн., або 1,5% від 431 млрд. грн. депозитного портфеля населення (для порівняння, середній депозитний портфель банку з ТОП-20 становить 16 млрд. грн.). Додаткових коштів у бюджеті немає, тому що запас міцності вичерпано зважаючи на уповільнення динаміки доходів бюджету і відсутності резервів обрізання витрат (дефіцит центрального бюджету очікується на рівні 67 млрд. грн. у 2013 році, або суттєві 4,7 % від ВВП).

З урахуванням 30 млрд. грн. готівкових коштів в системі (на кінець жовтня), швидкий відтік 5-10% роздрібних депозитів спричинить незворотні наслідки.

Звичайно, НБУ може тимчасово підтримувати ліквідність додатковими вливаннями, але зростання гривневої ліквідності за межами банків розкручує спіраль валютних ризиків, а виплата валютних депозитів вичерпує валютні резерви НБУ.

На сьогодні єдиний вихід для фінансового сектора країни – відновлення стабільності.

Фінансова криза торкнеться всіх, незалежно від участі в політичному процесі сьогодні, включаючи великий бізнес та олігархів (як опозиційних, так і провладних). Вони хоч і тримають свої основні заощадження за кордоном, але будуть зачеплені через погіршення комерційних зв’язків (криза ліквідності в банках миттєво рикошетом відіб’ється зростанням неплатежів за корпоративними розрахунками, а також падінням внутрішнього споживання та доходів бізнесу в перспективі декількох місяців).

Продовження ігнорування владою думки людей з паралельним введенням адміністративних методів контролю над кризою (мораторій на зняття депозитів, ускладнення купівлі валюти з введенням податку на дані операції), на думку фінансового аналітика Анастасії Туюкової, викличе тільки відстрочку негативних наслідків (можливо, на 2-3 місяці, поки вичерпаються резерви). При цьому обмеження торкнуться практично всіх людей, незалежно від політичних симпатій. Відповідно, це викличе по всій країні негативний резонанс, який можна порівняти з девальвацією гривні на 10-15% (уже давно обговорюваний крок, який, однак, відкладався зважаючи на боротьбу за політичні рейтинги влади напередодні президентських виборів). І це не кажучи про небезпечні наслідки виходу ситуації з-під контролю та хвилі банкрутств по системі.

Чи побіжать люди за своїми депозитами в банки – буде вирішуватися найближчими днями.