Повідомлення прес-служби Міністерства аграрної політики і продовольства про те, що до кінця поточного року Україна поставить до Китаю 2 млн тонн кукурудзи, і що 1,4 млн тонн вже експортовано до Піднебесної, не може не тішити.

Україна вже де-факто стала вагомим, авторитетним гравцем на світовому зерновому ринку, увійшовши до п’ятірки кращих виробників кукурудзи у світі, і до трійки найпотужніших експортерів цієї культури. А поточному року, коли до остаточного підбиття підсумків аграрного року залишаються лічені дні, українські аграрії вже встигли встановити декілька власних «кукурудзяних» рекордів. Наприклад, абсолютним рекордом став показник експорту кукурудзи за 20 днів листопада: 2,2 млн тонн!

До цього слід додати ще декілька цифр. З 2009 року Україна збільшила виробництво зерна кукурудзи майже у три рази, довівши його з 10 до 30 мільйонів тонн. Це, до речі, показник «екстра-класу». Наприклад, США за це період наростили урожай кукурудзи лише на 8%, Китай – на 20%, Аргентина – на 1%, ЄС – на 6 млн тонн. Звичайно ж, такі цифри мало про що говорять, якщо не глянути на інший показник, наприклад, дуже важливий: споживання цієї зернової культури. А воно в Україні теж виросло – з 5,7 млн тонн у 2009 році до 9,6 у 2013 (за прогнозом). І такий зріст можна пояснити лише тим, що в Україні помаленьку-потихеньку відновлюється тваринницька галузь, і цьому теж можна порадіти. Але показник «споживання» може нас зорієнтувати і у напряму «ділових розвідувальних дій», тобто - у напряму пошуку нових ринків збуту. А вони є, ці ринки! Ось, дивимося: Китайська продовольча і переробна промисловість споживає 216 млн. тонн кукурудзи, а вирощує лише 211 млн. Оці 5 мільйонів, які «у дефіциті» і можуть бути – «нашими». Дивимось далі. Мексиканці виробляють 22 млн тонн, споживають – 30. Є над чим замислитися нашим експортерам… А от з Бразилією нам тягатися важко, оскільки потреба у цій культурі там сягає лише 20 мільйонів тонн, а вирощується – 55… Але і у тому самому Євросоюзі, у ділову асоціацію з яким ми ледь не втрапили, для того, аби задовольнити потреби у кукурудзі і виробах з неї, не вистачає 6 мільйонів тонн.

Звичайно ж, такі успіхи мають тішити наших селян. Але тут головне, мабуть, не захопитися аж занадто суцільним вирощуванням зерна, оскільки світова практика торгівлі зерновими культурами свідчить про нестійкість цінових рівнів. Варто десь зібрати рекордний врожай – цін одразу пливуть униз, що для нашої економіки може стати небажаним фактором. Статистика поточного року свідчить, що світова ціна на кукурудзу може впасти до неприємного рівня у 200 доларів за тону, хоча на початку року цей показник становив 280 доларів.

Де вихід? А вихід підказує ще один статистичний графік, який показує дуже рівну щомісячну криву, що відображає ціни на продукти переробки кукурудзяного зерна, які в залежності від глибини переробки і виду продукції стійко тримаються у діапазоні від 200 до 750 доларів за тонну. Як кажуть, і нам би якось тут відзначитися… Але поки що варто привітати наміри Мінагропроду, який збирається використати першу частину китайського товарного кредиту потужністю у 1,5 мільярди доларів на реконструкцію лінійних і припортових елеваторів, будівництво державного річкового вантажного флоту та на розвиток зернової логістики. А потім, напевно, пора буде задуматися над засобами залучення інвестиційних ресурсів на будівництво промислових потужностей для глибокої переробки кукурудзяного зерна.

А ще, мабуть, згадати діяльність нашого «великого кукурузника» Микити Хрущова, і сказати: «А може, він був не такий вже і неправий – щодо кукурудзи в Україні?»

А головними країнами – покупцями нашої кукурудзи у 2013 році стали Південна Корея (28% експортного об’єму), Єгипет (22%), Іспанія (7%), Японія (6%).

Источник