Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) виступає категорично проти надання можливості Державному земельному банку першочергового права купівлі та продажу земель сільськогосподарського призначення з 1 січня 2014 року, що передбачає законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо використання земель сільськогосподарського призначення державної власності № 3523 від 31.10.2013, ініційований народним депутатом Владиславом Лук’яновим.

550 учасників Всеукраїнського аграрного форуму, який відбувся в Києві 18 жовтня, закликали державну владу України не допустити зловживань на ринку землі. Зокрема, українські аграрії стурбовані подальшою долею українських земель після надання Державному земельному банку ексклюзивного права на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення в період дії мораторію, тому одноголосно проголосували за недопущення відповідних законодавчих змін.

«Законодавчі ініціативи щодо надання першочергового права Держзембанку купівлі-продажу сільгоспземель на даний момент є поспішними і неактуальними. Адже на сьогоднішній день не проведена інвентаризація земель сільськогосподарського призначення, структура земельного банку не має достатньої кількості відповідних фахових спеціалістів, які працюють в регіонах, немає розгалуженої системи управління та контролю за якістю обробітку ґрунтів. Крім того, виникає також багато інших питань, зокрема, наявність фінансових ресурсів на закупівлю земель сільгосппризначення», - наголосив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса.

За словами експерта, особливо тривожним є питання надання можливості закордонним країнам, зокрема Китаю, фінансування Державного земельного банку.
Експерти УКАБ висловлюють також занепокоєння можливими наслідками від передачі земель Державному земельному банку для місцевих бюджетів. Адже якщо доходи від надання в оренду земель сільськогосподарського призначення будуть надходити до земельного банку, це означає, що місцеві бюджети недоотримають значну суму коштів.

«Місцеві бюджети втратять понад 3 млрд. грн. Передбачається, що ці кошти підуть до земельного банку і стануть ресурсною базою для надання дешевих кредитів сільгоспвиробникам. Але при цьому значно зросте тиск на останніх щодо фінансування інфраструктури сільської місцевості, адже у місцевих бюджетах для цього не залишиться коштів», - констатує генеральний директор УКАБ Володимир Лапа.

За словами А.Ліссітси, вже зараз аграрні компанії змушені укладати так звані соціальні контракти, фінансуючи сільську місцевість в розмірі до 100 грн. на гектар земель в обробітку. «Якщо в місцевих бюджетах не залишиться коштів, ці витрати значно зростуть, а дешеві кредити стануть надто дорогими для аграріїв», - зауважує фахівець.