Частина аграріїв та вчених підтримує озвучені міністром агрополітики Миколою Присяжнюком наміри дозволити виробництво і продаж сільгоспкультур із ГМО, з екологів лише дехто наважується протестувати, а хтось зізнається, що приватні сільгоспвиробники вже й так давно вирощують продукцію з генно-модифікованого насіння.
 
Після трьох сезонів експериментального вирощування на території України генетично модифікованих (ГМ) рослин у 1997-2000 роках обробіток цих культур було заборонено законом. Однак він був написаний так, що через цілий ряд статей, які суперечать одна одній, і відсутність необхідних підзаконних актів його неможливо виконати, заявив у своєму виступі на IV Українському зерновому конгресі директор Інституту харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України Ярослав Блюм.
 
Він упевнений, що вирощування таких генно-модифікованих культур, як рапс, кукурудза і цукровий буряк може дати приріст урожайності до 15 відсотків і збільшити прибутковість агробізнесу. «Якби українські виробники стовідсотково використовували у своїй діяльності ГМ-технології, їх щорічний прибуток, в цілому по Україні, виріс би на 500 мільйонів доларів», – заявив учений.
 
Ідеї Блюма підтримав директор Української асоціації виробників і переробників сої Віктор Тимченко. Відповідаючи на запитання DW, він визнав, що значна частина фермерів, які входять до його асоціації, вже вирощує свою продукцію з генетично модифікованого насіння. «Звичайно ж, це порушення закону. Але, як ви тут вже чули, цей закон неможливо виконувати», – сказав Тимченко. Відповідно до оголошених з трибуни зернового конгресу даних перевірок українського зернового експорту лабораторіями Німеччини та інших країн ЄС, у 2012 році Україна експортувала більше половини ГМ-сої та 42 відсотки ГМ-ріпаку.
 
За словами Тимченка, українські фермери використовують тільки те насіння, що зареєстроване в ЄС, де, за його даними, «при відгодівлі худоби використовується близько 30 відсотків ГМ-кормів». Фахівець упевнений, що м’ясо відгодованих на ГМ-кормах тварин повністю безпечне для людини, оскільки «при перетворенні рослинних білків у тваринні білки ГМО в них не залишається».
 
Глава асоціації запропонував дати три роки на розгортання систем контролю та мережі біолабораторій з тим, щоб згодом, за прикладом ЄС, частково легалізувати вирощування трансгенних рослин для потреб тваринництва.
 
Однак керуючий партнер аналітичної групи Da Vinci AG Андрій Колпаков навів дані про те, що ставлення урядів і громадськості до використання ГМ-культур у різних країнах ЄС сильно відрізняється.
 
Колпаков вважає, що на Україні по відношенню до ГМО сильні критичні настрої. І що в разі проведення національного референдуму з питання про їх легалізацію «відповідь «ні» була б ще більш жорсткою, ніж у країнах ЄС». Експерт підкреслив, що український аграрний сектор стане в найближчі роки локомотивом зростання економіки країни, і закликав українську владу розробити новий закон про біобезпеку, де не тільки повинні бути передбачені логічні і зрозумілі правила обороту й виробництва ГМО, а й запроваджена жорстка відповідальність за їх порушення.
 
Однозначно проти трансгенних культур в Україні налаштована більшість лікарів та екологів. У статтях на медичні теми в українській пресі постійно публікуються поради про те, як уникнути вживання в їжу ГМО та їх компонентів. З посиланням на дослідження західних вчених у цих статтях стверджується, що вже сьогодні ГМО знижують чутливість людського організму до медикаментів. А також провокують алергії, оскільки трансгени призводять до мутацій кишкової флори людини.
 
Екологічні організації України спорадично виступають проти спроб виправдати ГМО. Однак Всеукраїнська екологічна ліга відмовилася дати для DW оцінку урядовим намірам, пославшись на дефіцит часу. Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86» на момент підготовки статті теж не надала ніякого коментаря.
 
На відміну від них, директор громадської організації «Київський еколого-культурний центр» Володимир Борейко в інтерв’ю DW назвав наміри уряду частково легалізувати обробіток генно-модифікованих рослин «небезпечною ініціативою».
 
На думку еколога, у прихильників легалізації ГМО на Україні немає жодних науково обґрунтованих аргументів. «Вся інформація, яка сьогодні тиражується офіційними та іншими особами, – це їхня особиста думка. Державної позиції з цього питання немає і не може бути доти, поки не буде проведена державна екологічна експертиза ГМО», – підкреслив Борейко.