Польові роботи, які повинні були закінчитися в більшості областей до кінця місяця, станом на 27 вересня виконані приблизно на третину. Це загрожує Україні неврожаєм у 2014 році з усіма невтішними наслідками.

Із запланованих 8,1 млн га засіяно, згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства, 2,8 млн га. Причиною затримки стали затяжні дощі, через які техніка не могла вийти в поле. Як зазначає президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, надолужити згаяне навряд чи вдасться. «Навіть якщо розпогодиться, то сіяти вже пізно, рослини замерзнуть», – пояснює він. За його прогнозом, аграрії зможуть засіяти не більше 3 млн га, тобто всього 40% від плану, пише.

Поправити становище можуть теплі листопад і перша половина грудня. Враховуючи тенденцію останніх десяти років до пом’якшення клімату, є шанси, що так і станеться, припускає начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко. «Тому моя думка – краще все-таки посіяти, навіть якщо всі терміни минули, – підкреслює метеоролог. – Але, наприклад, у Київській та Житомирській областях я не бачу, як можна встигнути провести посівну, враховуючи мінімальний обсяг виконаних робіт і погодні умови».

Як негода ранньої осені 2013-го позначиться на врожаї 2014 -го? Озимі сорти за останні п’ять років формували 95 % загального врожаю пшениці в країні, третину врожаю ячменю і практично весь – жита. У структурі виробництва зернових на пшеницю припадає 40-50%. Таким чином, у сезоні 2013/2014 Україна може зіткнутися зі значним недобором цієї культури.

Якщо виходити з того, що буде посіяно не більше половини від запланованого, то врожай пшениці за сприятливих погодних умов може знизиться до 10-12 млн тонн. Середній врожай цієї культури за п’ять останніх років – 2009-2013 роки – 19,8 млн тонн. Цього року, наприклад, було зібрано 21,7 млн тонн, з яких 3,5 млн тонн вже експортовано.

Леонід Козаченко припускає, що неясні результати врожаю наступного року можуть змусити владу перестрахуватися і пригальмувати експорт перерахованих культур. «Ми бачимо загрозу для наступного року в плані збору озимих ріпаку, пшениці та ячменю, – заявив він. – Це [проблеми з осінньої посівної] може бути використано для того, щоб в якийсь період часу ввести обмеження, щоб залишити на наступний рік перехідні запаси».

Умови роботи на зерновому ринку регулюються меморандумом між Мінагропродом і зернотрейдерами. Сам документ було підписано на початку сезону (стартував 1 липня 2013 -го), однак основна його складова – граничні обсяги експорту в розрізі культур – ще не визначена. Як повідомив представник Мінагропроду в неофіційній бесіді, конкретні параметри будуть названі не раніше збирання врожаю. З урахуванням нових ввідних рекордний потенціал експорту – 30 млн тонн – може бути істотно зменшений, як мінімум, в частині пшениці (раніше оцінювався в 8 млн тонн).

Фінансові результати жнив також не виправдали очікувань. За словами почесного президента Асоціації фермерів і приватних землевласників Івана Томича, середня фермерське господарство в країні (105 га, 2-4 працівники, вирощування пшениці, кукурудзи, ячменю, сої та рапсу) закінчує рік з чистим збитком 50-70 тис. гривень. Причини негативного результату – низькі ціни на зернові та висока собівартість. Середня закупівельна ціна пшениці – 1300 грн / тонна проти 2000 грн / тонна в минулому році на цю ж дату.

За оцінкою Українського клубу аграрного бізнесу, в 2013 році показники прибутковості знизилися по всіх культурах. «Рентабельність виробництва кукурудзи – мінус 5%, – говорить генеральний директор УКАБ Володимир Лапа. – А враховуючи, що близько половини врожаю – це кукурудза, можна говорити або про нульовий, або про негативний результат роботи агросектору».