Боргові ринки зачинили двері перед Україною. На минулих вихідних рейтингове агентство Moody’s Investors Service знизило рейтинг наших держоблігацій з «B3» (високоризикових) до рівня «Caa1» (зобов’язання низької якості з дуже високою часткою ризику) з можливістю подальшого зниження, тобто до переддефолтного рівня. «Раніше ринок ігнорував зниження рейтингів України. Але в цей раз рішення Moody’s викликало негативну реакцію іноземних інвесторів і призвело до падіння ціни українських єврооблігацій. Їх прибутковість переступила позначку 10%», — розповіла головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан. Тепер нашому уряду буде вкрай дорого і складно розміщувати євробонди. «Якщо Україна все-таки вийде та візьме в борг під відсотки, що перевищують 10% річних, це стане сигналом відчайдушного становища країни. Такий крок спричинить за собою подальший перегляд її рейтингів і зростання вартості запозичень», — стверджує виконавчий директор дослідницького агентства CASE-Україна Дмитро Боярчук.

Зниження оцінки України — результат побоювань аналітиків щодо достатності резервів НБУ. У Moody’s вважають, що золотовалютні запаси країни танутимуть через зростання попиту населення на валюту, а також необхідність уряду гасити зовнішні борги до кінця 2014 року. Додатковими факторами ризику стануть торгова війна з Росією і відсутність переговорів з МВФ. Синдикованого кредиту в $750 млн., який Мінфін залучив в цьому місяці у кількох банків (включаючи російський Сбербанк), Україні вистачить ненадовго. З нього уряд зможе розрахуватися з МВФ, погасивши залишок боргу за 2013 рік. Однак головному фінансовому відомству ще належить виплатити $0,5 млрд. основної суми за валютними ОВДП і $0,3 млрд. відсоткових платежів. Ще $0,8 млрд. повинен заплатити Міжнародному валютному фонду НБУ зі своїх золотовалютних резервів. «Якщо ситуація на зовнішніх ринках не покращиться, владі доведеться покладатися на внутрішні джерела, зокрема на валютні запаси банківської системи або на двосторонні та синдиковані кредити. Але таким чином можна залучити набагато менші за розміром суми, до того ж, на коротші терміни», — зазначає Олена Бєлан.

У світлі таких подій перспективи національної валюти виглядають все більш песимістично. Нервозність на валютному ринку, яка тривала з початку вересня, виразно продемонструвала хиткість курсу гривні. На минулому тижні котирування долара на міжбанківському ринку досягли максимуму з минулого листопада — 8,2–8,205 грн/$. І тільки завдяки інтервенціям НБУ і активному продажу «зелених» держбанками до п’ятниці курс відкотився до 8,187– 8,192 грн./$. Однак нинішній стрибок навряд чи стане останнім. За прогнозами експертів, вже до кінця року курс національної валюти може «просісти» до 8,3–8,5 грн./$ і нижче. Щоб не допустити цього, НБУ почав спішно штампувати регуляторні акти, покликані знизити рівень доларизації економіки. Головний напрям — зменшення інтересу до «зелених» з боку населення та примусове переведення розрахунків громадян у нацвалюту. 21 вересня набула чинності постанова НБУ (№365), що зобов’язує банки примусово конвертувати в гривню валюту, яку фізособи переводять один одному на рахунки в межах країни. Виняток становитимуть операції зарахування відсотків по поточних і депозитних рахунках, отримання валюти у спадщину чи за договором дарування, а також переказ ВКВ фізособою з одного власного рахунку на інший. За оцінками банкірів, цей захід вже найближчим часом дозволить збільшити пропозицію валюти на міжбанку, злегка послабивши тиск на курс гривні. «Крім того, цей документ обмежить можливості шахраїв, які завдяки прогалинам у законодавстві виводили гроші за кордон. Досі вони могли відправляти валюту на свої рахунки за кордоном через фізосіб-нерезидентів. Тепер ця можливість перекрита», — зазначає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Сергій Мамедов.

Крім цього, відомство Ігоря Соркіна попрацювало над тим, щоб знизити привабливість валютних накопичень. З 30 вересня норми резервування для банків за довгостроковими вкладами підприємств і населення в інвалюті зростуть в 1,4 раза (з 5 до 7%, постанова №371). Необхідність заморожувати більший обсяг коштів для залучення ВКВ змусить банкірів переглянути ставки за валютними депозитами. Фінансисти прогнозують, що з початку жовтня вони впадуть на 0,3–0,5 %. Це заставить вкладників активніше переорієнтовуватися на гривню, зменшить попит на інвалюту та призведе до уповільнення кредитування у ВКВ. До того ж, посилення норм резервування знизить ліквідність банківської системи приблизно на 2–3 млрд.грн., зменшивши апетити спекулянтів з купівлі безготівкової валюти.
Не менш активно НБУ працював і на ниві латання лазівок з виведення валюти з країни через псевдоімпорт. З 16 вересня (постанова №364) банки стан

уть активніше відстежувати «імпорт без ввезення» — операції із придбання товару в нерезидента з метою подальшого перепродажу або використання для власних потреб за кордоном. Згідно з оцінками уряду, тільки в 2012 році під виглядом сплати за товар, що не ввозився на територію України, з країни було виведено близько $10 млрд. Тепер же зробити це буде неможливо без зв’язків у податковій: банкіри зніматимуть із контролю згадані операції лише після зарахування коштів на рахунок підприємства від продажу такого товару або його використання. В іншому випадку про цю операцію дізнається податкова, яка і виноситиме остаточний вердикт щодо «чистоти» поставок без ввезення.

А проте нинішні заходи регулятора навряд чи стануть достатньою страховкою від подальшого зниження золотовалютних запасів. «Швидше за все, резерви продовжать падати через збільшення обсягів закупівлі газу восени і значних виплат за зовнішніми боргами в листопаді. За нашими розрахунками, на кінець року їх розмір складе $19–20 млрд.», — говорить начальник відділу аналізу та досліджень Райффайзен Банку Аваль Дмитро Сологуб.

Це означає, що без залучення коштів від зовнішніх кредиторів можливості НБУ з підтримки курсу будуть обмеженими. «Центробанк зараз працює на випередження. Він вживає заходів на випадок, якщо економічна ситуація в країні погіршиться, а МВФ все ж не дасть кредит. Можливо, дії регулятора і згладять різкі стрибки курсу, але не захистять гривню від подальшого ослаблення», — вважає аналітик компанії «Альпарі» Владислав Антонов. За його словами, якщо уряду країни не вдасться домовитися про новий кредитний транш з МВФ, до кінця року курс національної валюти може «просісти» до 8,8–9 грн/$.

Тетяна Очимовська