Банківські установи змінюють вивіски. Відомі міжнародні бренди зникають з вулиць українських міст. Ринок обговорює нові угоди і нові чутки – можливу покупку Марфін Банку власником Дельтабанку Миколою Лагуном і підготовку операції з продажу Platinum Bank одеському бізнесменові Борису Кауфману. Схоже, експансія західного капіталу на українському фінансовому ринку зазнає невдачі.
 
Проблеми західних банків, які залишили Україну після кризи 2008 року, схожі як дві краплі води. Загальна формула, під яку підходить більшість історій, виглядає таким чином: до кризи – дорого заплатили за банки місцевим бізнесменам, у кризу – зазнали рекордних збитків через те що раптом спливли погані кредити, після кризи – повернули свої доньки за низькою ціною знову-таки українським бізнесменам. Потоки капіталу, які текли в Україну від західних банківських груп, тепер повернулись назад. Працювати по-українськи західні банкіри так і не навчилися.
 
Хто в результаті залишився у виграші? Міжнародний банківський бізнес, який прийшов на піку, а йде геть, так і не відштовхнувшись від дна, звісно, фіксує збитки. Українські фінансові групи недорого підбирають те, що до кризи продавалося за рекордною ціною. Але тепер на успішну кон’юнктуру для наступного вигідного перепродажу чекати доведеться не менше 5-10 років.
 
Починаючи з 2009 року наш ринок встигли покинути чеський Home Credit Bank (2009), німецький Dresdner Bank (2009), британський HSBC (2010), російський Ренесанс Капітал (2010), південнокорейський Kookmin Bank (2011), грузинський Bank of Georgia (2011), німецькі Bayerische Landesbank та Commerzbank (2011-2012), голландський Кредит Європа Банк (пішов з роздробу, 2012), австрійський Volksbank (2012), французький Societe Generale (2012), шведські SEB і Swedbank (2012-2013), австрійський Erste Bank (2013), Кредитпромбанк в особі 28 іноземних компаній, що володіли 48% його акцій (2013), і грецька Alpha Bank Group, колишній власник Астра Банку (2013).

Источник:ua-ekonomist.com