За підсумками 2022 року Україна відвантажила на ринки країн ЄС агропродовольчої продукції на $13,1 млрд, що склало 56% від всього аграрного експорту. Про це повідомила Українська асоціація аграрного експорту.

Основними покупцями українського м’яса птиці стали Нідерланди ($252 млн), Саудівська Аравія ($220 млн) та Словаччина ($65 млн). Спільна частка цих країн в експорті цієї товарної позиції становила 63 %. Нідерланди витіснили Саудівську Аравію з першої позиції, хоча у порівнянні з 2021 роком перелік найбільших країн-імпортерів не змінився.

Продажі українських молочних продуктів у 2022 році до Євросоюзу склали $102 млн проти $7 млн у 2021 році. Географія ключових продуктів цього сегменту мала наступний вигляд: сухе і згущене молоко – Польща, Ізраїль, Нідерланди, разом 38 %; масло і молочні пасти – Польща, Молдова, Азербайджан, в підсумку 69 %; сири – Казахстан, Польща, Молдова, сумарно 85 %. У 2021 році серед головних покупців таких молочних продуктів країн ЄС не було взагалі, зауважили в асоціації.

Яєць з України постачали переважно на ринки Сінгапуру, Латвії і Нідерландів, на які припало 69 % від усіх продажів.

Український мед у 2022 році переважно відвантажували на ринки Німеччини ($38 млн), Польщі ($24 млн), Франції ($11 млн). У грошовому виразі ці країни імпортували 54 % всього меду, що експортували з України в 2021 році.

Крім того, за даними асоціації, перелік найбільших покупців української продукції садівництва торік складався з Польщі ($108 млн), Німеччини ($29 млн), Франції ($20 млн), Італії ($19 млн), Нідерландів ($16 млн), Австрії ($14 млн), Чехії ($11 млн), Азербайджану ($10 млн). В експорті заморожених ягід і фруктів основними стали поставки до Польщі, Німеччини та Італії (71 %). Волоські горіхи переважно експортували з України до Франції, Азербайджану та Греції (36 %).

Яблука і груші 2022 року Україна поставляла переважно до Білорусі, ОАЕ та Саудівської Аравії (59 %).

Також відомо, що за підсумками 2022 року Україна змогла оновити рекорд експорту замороженої малини попри вкрай складні умови роботи, окупацію частини території російською армією, дефіцит робочої сили, дорогу логістику та регулярні терористичні атаки Росії на об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема на енергетичну інфраструктуру.

Віта Молодан

Інф. delo.ua