Сезон цукроваріння в Україні у розпалі, аграрії у 2021-му отримали урожай цукрових буряків на 30% більший, ніж попереднього року, цукру виробили майже на 3 млн тонн більше. А ціни продовжують зростати. Про це повідомляє Укрінформ, пише agronews.ua.

Як посуха на іншому кінці світу позначилася на вартості українського цукру? Чи вплинули на цю вартість цінові коливання на ринку газу? Та чому не варто чекати зниження цін на солодкий продукт?

Поміркуємо: чого чекати від ринку цукру у 2022 році, та яким воно буде – “солодке життя” під час кризи.

Статус-кво-2021: цукру на ринку – з надлишком, а ціни не знизились
За даними Державної служби статистики, за січень-жовтень 2021 року ціни на цукор в Україні підвищилися на 65,6%. Загалом протягом року його вартість зросла з 13,1 грн до 27,5 грн за кілограм. І експерти ринку попереджають: у 2022-му варто чекати подорожчання солодкого піску щонайменше ще на 20%. Це за найоптимістичнішими прогнозами. Адже, попри доволі вдалий для виробництва цукру сезон, тверезий аналіз ситуації на ринку не дає надії не лише на зниження вартості продукції для кінцевого споживача, а й на швидку стабілізацію ситуації.

Хоча ще у червні минулого року в Національній асоціації цукровиків України “Укрцукор” вимагали не дозволяти імпорту цукру і запевняли, що вітчизняні виробники в змозі забезпечити країну власним солодким продуктом за стабільними цінами. Цукровари просили Верховну Раду не допустити ухвалення законопроєкту №5673 “Про встановлення тарифної квоти на ввезення на митну територію України цукру білого”. Адже цей проєкт, “покликаний стимулювати збільшення обсягів імпорту цукру в Україну і стабілізувати ситуацію на внутрішньому ринку”, попри очікування, негативно вплине на вітчизняну цукрову галузь і призведе до подальшого її занепаду, – запевняли в Укрцукрі.

Там також нагадали, що Україна станом на кінець червня спромоглася покрити можливу нестачу цукру за рахунок імпорту, що створило на ринку певний його надлишок і дозволяло повністю забезпечити внутрішні потреби до нового сезону, частково завантажити виробничі потужності (для переробки цукру-сирцю) й отримати відрахування в бюджет.

Також у профільній асоціації повідомили, що cтаном на 1 липня на складах заводів-виробників накопичилося 220 тис. тонн цукру. За середнього щомісячного споживання у 80 тис. тонн. Тож “після переробки імпортованого сирцю, цукру цілком вистачить до початку нового сезону”, – запевняли тоді в НАЦУ “Укрцукор”.

За інформацією Мінекономіки, постачання цукру-сирцю з тростини обсягом 260 тис. тонн здійснювалися в межах тарифної квоти відповідно до зобов’язань України як члена Світової організації торгівлі. За даними міністерства, розрахункова вартість реалізації продукції, виробленої із цукру-сирцю, з урахуванням витрат на переробку й логістику та після сплати обов’язкових платежів, мала становити близько 22-23 тис. грн за тонну.

А в Асоціації цукровиків запевняли, що зі стартом сезону цукроваріння на початку вересня можливе навіть зниження цін. Тим більше, що у порівнянні з попереднім роком у 2021-му посівні площі під цукровими буряками зросли на 12 тис. гектарів – до 228 тис. га. А восени аграрії зібрали на 28,7% (або 2,37 млн тонн) солодких коренів більше, ніж роком раніше: всього – 10,62 млн тонн. Та й виробництво цукру в поточному маркетинговому році очікується на 30% більшим, ніж роком раніше, – 1,4 млн тонн. За даними НАЦУ “Укрцукор”, станом на 31 грудня перероблено 9,17 млн тонн цукрових буряків та виготовлено 1,3 млн тонн цукру.

Але ціни на цей продукт так і не знизилися. Більше того, експерти попереджають про їх подальше зростання.

Цукор, “несолодка” ціна: бразильський слід…
Приміром, керівник відділу аналітики Forex Club Андрій Шевчишин вважає, що вартість цукру у 2022 році підвищиться щонайменше на 20%. Він нагадав: оскільки Україна є водночас і експортером, й імпортером цукру, ціни продукту на наших полицях безпосередньо залежать від ситуації на світових ринках. За даними Bloomberg, світові ціни пішли вгору ще в серпні через заморозки у Бразилії, яка є одним із найбільших експортерів солодкого продукту. Тоді стало зрозуміло, що проблем з виробництвом та постачанням сировини не уникнути.

За даними продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), індекс цін на цукор протягом минулого року зріс на 37,5%. Це – найвищий середньорічний показник, починаючи з 2016-го. Основною причиною зростання у ФАО назвали занепокоєння у зв’язку з можливим скороченням обсягів виробництва в Південній Америці на тлі підвищення попиту на цукор у світі.

Голова правління НАЦУ “Укрцукор” Назар Михайловин, підсумовуючи результати 2021-ого, нагадав, що й на початку року ситуація була складною: за даними Лондонської біржі ICE, ф’ючерси на білий цукор зросли на 22%. А в серпні відбулося різке подорожчання солодкого піску через згадані заморозки в Бразилії.

Згідно з відкритими даними, зараз ф’ючерси на цукор Лондон (LSU) продовжують зростати щодня. Скажімо, лише 12 січня ціна на торгах підвищилася на 2,76% (або на $13,5) – до $503,3 за тонну. І обсяги закупівель не падають, тож підстав для зниження цін поки що немає.

В той же час, на думку Михайловина, ситуація на внутрішньому ринку залежить більше від погодних умов, якості сировини та обсягів виробництва цукру, аніж від ф’ючерсних торгів. На відміну від 2020 року, який ознаменувався зменшенням площ посівів цукрових буряків, несприятливими погодними умовами, зниженням цукристості коренеплодів та пізнім запуском цукрозаводів, у 2021-ому ситуація з площами і погодою була значно краща – вистачало і вологи, і сонячного світла. Як наслідок – хороший урожай коренів з високою цукристістю. Голова правління НАЦУ “Укрцукор” зазначає, що цього сезону власне виробництво може повністю забезпечити потреби споживання в 1,25 млн тонн на рік. Ще й дещо на експорт залишиться.

До речі, за даними Науково-практичного центру цукробурякового виробництва (з посиланням на інформацію Державної митної служби України), з січня по листопад 2021 року Україна експортувала 23,6 тис. тонн цукру – на $12,7 млн. Лише в листопаді на зовнішні ринки продали 13,5 тис. тонн цукру – на $7,5 млн. Найбільшими імпортерами українського цукру були: Ізраїль – 5,7 тис. т, Вірменія – 4,1 тис. т, Іспанія – 2,3 тис. т, Азербайджан – 2,2 тис. т, Румунія – 1,7 тис. т.

В той же час з січня по жовтень Україна імпортувала для власних потреб 163,6 тис. т цукру. Найбільші експортери: Бразилія – 73%, Польща – 17,2% та Бельгія – 2,8% від загального обсягу.

Цукор, “несолодка” ціна: вплив енергоносіїв
При цьому високий рівень пропозиції цукру на українському ринку на вартості продукту фактично не позначається. Її штовхають угору не тільки світові цінові тренди, а й пікові рівні цін на енергоносії. Адже енергетична складова  собівартості виробництва цукру може сягати 60−70%.

“Окрім того, – наголошує Андрій Шевчишин, – у 2022 році очікується зростання цін на мінеральні добрива, металопрокат, будівельні матеріали, що також вплине на витрати при вирощуванні цукрових буряків та виробництві готової продукції”.

Наразі через відсутність обігових коштів цукрозаводи змушені продавати продукцію дешевше собівартості, зазнаючи при цьому значних збитків. Навряд чи це сприятиме нарощуванню виробництва цукру і зниженню ціни в майбутньому, адже виробники точно намагатимуться бодай компенсувати свої втрати. За даними експертів, підприємства цукрової промисловості у листопаді-грудні отримували газ за ціною 34-37 тис. грн (з ПДВ) за тисячу кубометрів. У січні постачальники пропонують газ за ще вищою вартістю. Тож не дивно, що власники цукрозаводів шукають можливості у 2022 році переводити підприємства на альтернативні джерела палива – мазут, вугілля, деревні пелети. Технічні завдання поставлено перед основними інжиніринговими компаніями, що працюють із переробниками. Але їх виконання – питання часу. І, знову ж таки, – коштів, які цукровики точно намагатимуться повернути, закладаючи їх у вартість своєї продукції.

Натомість віце-президент Національної академії аграрних наук Ануш Балян вважає, що більшість українських виробників наразі можуть не підвищувати ціни на цукор без ризику зазнати збитків. Адже їм вдалося забезпечити необхідний енергетичний ресурс заздалегідь, коли ціни, зокрема на природний газ, були вдвічі нижчими від нинішнього рівня, а отже сформувати собівартість продукції до подорожчання. З урахуванням збільшення на 30% обсягів виробництва та перехідних запасів цього цілком достатньо для задоволення внутрішнього попиту.

Але це не означає, що для кінцевого споживача ціни не зростуть. Балян попередила, що цього року можливе подорожчання цукру на 20-30% через інфляційні процеси і збільшення накладних витрат гуртових та роздрібних мереж, пов’язаних зі згаданим підвищенням вартості енергоресурсів.

Та й без урахування “газового чинника” ситуація на переробних підприємствах не райдужна. Скажімо, торік на сайті “Prozorro. Продажі” чотири рази з’являлося повідомлення про продаж майна (включаючи склади та готель) одного з найпотужніших в Україні цукрового заводу в селі Заплази Любашівської громади на Одещині. Зрештою, власник мусив знизити стартову ціну з 79,9 млн до 72,8 млн грн.

У цей же час Антимонопольний комітет України оштрафував ТОВ “Радехівський цукор” (Львівщина) загалом на понад мільйон гривень за те, що товариство придбало частину активів цукрового заводу у м. Збараж та в смт. Козова в Тернопольській області. Все це значно ускладнює життя виробникам цукру і аж ніяк не спонукає їх до зниження цін.

Цукор, “несолодка” ціна: як зарадити?
Представники цукрового бізнесу, передовсім, просять владу знайти можливості для зниження непомірних цін на природний газ (виробники цукру не увійшли до переліку підприємств, яким, згідно з ухвалою Уряду, продаватимуть паливо власного видобутку за пільговою ціною, бо технологічний процес виробництва вже практично завершено, більшість цукрових буряків перероблено). Натомість цукровики просять передбачити в держбюджеті-2022 дотації для виробників цукру в обсязі 150 грн/т продукції. Також, за словами Назара Михайловина, для забезпечення цукрових заводів якісною сировиною потрібні й дотації для її виробників. Проєкт рішення щодо часткової компенсації витрат на вирощування цукрових буряків (через дотації у 5 тис. грн на 1 га, але не більше ніж на 500 гектарів для одного підприємства) вже передали до аграрного комітету Верховної Ради.

Тим часом Кабінет Міністрів України намагається утримати ціни на соціальні продукти, в тому числі – й на цукор, через державне регулювання. Відповідно до законопроєкту №6374 “Про внесення змін до закону “Про ціни і ціноутворення”, гранична торгова надбавка на соціальні харчі має становити не менше 5% і не більше 15% від відпускних цін виробника. Також Уряд на засіданні 12 січня ухвалив постанову про тимчасове встановлення на період дії карантину граничного рівня торговельної надбавки у 10% на деякі продукти – зокрема, і цукор-пісок. На думку урядовців, це має знизити рівень напруженості в суспільстві через зростання цін на продукти харчування.

Тепер чекаємо на реакцію виробників цукру: чи погодяться вони продавати свою продукцію на внутрішньому ринку дешевше ринкової ціни? Адже при експорті цукру вони можуть отримати значно більше коштів, та ще й у більш надійній валюті. Звідси – й інші питання: чи цукор за соціальною ціною не зникне з полиць українських магазинів? Та чи погодяться аграрії й цукровари наступного сезону сіяти і переробляти буряки, якщо тепер не зможуть як слід заробити?

Відповідей наразі немає. Але, що напевно зрозуміло: ціни на цукор найближчим часом точно не упадуть.

Инф. agronews.ua