Чи здатний дати поштовх розвитку українського виробництва молока нещодавно прийнятий закон «Про сімейні фермерські господарства», адже більшість молока в Україні виробляється саме приватними господарствами? Про це розповів Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО та керівник Українського молочного проекту ФАО/ЄБРР.

«Будь який крок на зустріч аграріям потрібно вітати. Закон про сімейні ФГ – це спроба долучити особисті селянські господарства до державної підтримки та цивілізованого ринку. Отже, це, звичайно, дуже позитивний сигнал для мільйонів людей, які живуть на селі та отримують додаткову виручку від виробної власноруч с/г продукції»

Але не варто переоцінювати його впливу саме на молочний бізнес. Адже ми маємо не забувати і про безпечність та якість продукції, якщо ми хочемо мати сучасну молочну галузь, яка буде конкурентоздатною в світі.

Українське виробництво молока розвивається досить активно. Але розвивається воно якраз за рахунок найбільш конкурентоздатного та ефективного сегменту, до якого не відносяться ті, з кого хочуть створити сімейні господарства. Наведу кілька цифр – в 2007 році частка молока від ОСГ в обсягах переробки сягала 77%, а в поточному році прогнозується на рівні 37%. Весь цей час вона знижувалася. Отже, ринок нам чітко показує, яке молоко йому дійсно потрібне.

Тут вже не важливо, це сімейне господарство, чи просто приватне підприємство – тут важливі зовсім інші показники, такі як якість, безпечність, ефективність виробництва, тощо.

Розвиток сімейних ФГ в більшій мірі буде залежати від наявності доріг, легкості отримання дозволів на будівництво, підключення до електромереж (адже Закон скасовує лише оплату за це, а процедура підключення є надзвичайно непрозорою та складною, і, крім плати за підключення, може включати інші, значно більші витрати), можливості доступу до фінансування, тощо. Звичайно, існуючий Закон про сімейні ФГ ці основні проблеми не вирішує.

Тут, можливо, варто зробити невеликий історичний екскурс. Радянська окупація перервала чудові традиції фермерства, які складалися на території України. Найбільш успішних з фермерів розкулачили, фізично та морально знищили. З тих пір в Україні не було фермерства. Воно з’явилося знову в 90-х роках минулого століття, але йому забракло досвіду, традицій та ресурсів для розвитку. Але передусім йому забракло часу. Адже сімейні фермерські господарства в інших країнах часто розвиваються в рамках однієї династії по 100-200-300 років! Кожне покоління накопичувало досвід та капітал, який ре-інвестувався в поступовий розвиток. Саме тому, в США, більшість ФГ є сімейними, і вони, дуже часто, мають по 2-5-10 тис. корів!

Ми, прийнявши закон, не створимо історію та досвід, яких просто існує. Крім того, ми не повинні повертатися на 300 років назад, щоб потім 300 років еволюційно йти вперед, відстаючи на 300 років від інших. Потрібно приймати реалії життя та бізнесу такими, якими вони є і впроваджувати найкращий світовий досвід в країні. А реалії такі, що зараз в Україні існують господарства, що силами однієї сім’ї утримують 40-50 корів. Такі господарства є прибутковими навіть за існуючих цін, бо вони щоденно отримують виручку на рівні 5-6 тис. грн, якщо використовують сучасні технології виробництва молока. Вони мають можливість отримувати дійсно якісне молоко. Завдяки відсутності найманих працівників, такі господарства мають чистий прибуток (повернення на витрачений час та зусилля) приблизно на рівні 1 млн. грн на рік. Якби вони наймали працівників, то їм би було важко отримувати суттєвий прибуток.

Більше того, завдяки сучасним методам автоматизації виробничих процесів, наприклад роботизованому доїнню та управлінню стадом, вони зможуть збільшити кількість корів до 150 і навіть 200 вже зараз. Фактично збільшивши дохід та прибутки в 3-4 рази. Але для цього потрібні інвестиції, та доступ до фінансів. До речі, такі господарства, можуть мати вищу продуктивність, ніж ті, що мають 1 тис. та більше корів, бо всі, хто в них працює, працюють на себе.

Багато з великих господарств, що зараз мають 10-20-50 тис. га землі в Україні починали з 10-50 га і саме з форми ФГ, а ще раніше просто обробляли свої земельні ділянки в селі на площі менше 1 га. Вони починали силами однієї сім’ї, але розвивалися далі і без закону про сімейні господарства.

Зараз, з точки зору ефективності бізнесу (можливості ефективно виробляти якісне коров’яче молоко) я бачу дві категорії: фермерські господарства сімейного типу, що мають 50-200 корів (в залежності від рівня механізації) та господарства будь-якої форми, з найманими працівниками, що мають не менше 400, але бажано більше 500 корів. Наш аналіз ефективності управління в молочних господарствах показує, що ефективність бізнесу може дещо знижуватися, якщо в господарстві більше 1500 корів, але ефект масштабу, як правило, перекриває це зниження.

При цьому зауважу, що є чинник значно важливіший за кількість корів – це чинник присутності в господарстві власника, або людини з правами та повноваженнями в+ласника. Там, де є найманий менеджер – ефективність часто буває значно нижча, навіть за умови використання найсучасніших технологій.

Отже, Закон про сімейні ФГ є дуже позитивним, однак для того, щоб він дійсно дозволив змінити ситуацію на селі на краще, потрібно зробити дуже багато інших кроків для розвитку села. Крім того, повторюся, на молочний бізнес цей Закон суттєво не вплине» — зазначає Андрій Ярмак.

infoindustria.com.ua