«Галузі селекції та насінництва сьогодні переживають некращі часи: ефективність державної програми формування і здійснення сортової політики дуже низька; контроль в насінництві через постійне реформування відповідних органів недостатній. Як наслідок, має місце незаконний обіг насіння сортів сумнівного походження, сортів невизнаних або насіння низької якості. Офіційна статистика сортових посівів відсутня», - про це заявив Ярослав Гадзало, президент Національної академії аграрних наук України, на Дні поля, який відбувся 11 червня в Селекційно-генетичному інституті – Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення  (м. Одеса).

Він зауважив, що прогресуюче розповсюдження у виробництві закордонних селекційних розробок, часто непридатних до використання в ґрунтово-кліматичних умовах України, може призвести до зниження продуктивності культур та підриву продовольчої безпеки держави. В той час, як вітчизняні  вчені селекціонери та насіннєводи розробляють якісний посівний матеріал, адаптований до наших умов вирощування.

«Протягом тільки 2014-2015 років до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, внесені 40 сортів  і гібридів, виведених вченими інституту, а загалом в Держреєстрі налічується 280 сортів і гібридів різних сільськогосподарських культур, створених в СГІ. Перш за все, це 70 сортів пшениці м’якої озимої та 15 твердої озимої, 17 сортів ярого та 12 озимого ячменю, 24 гібриди кукурудзи та 25 соняшнику, 12 сортів сої, а ще сорти гороху, нуту, люцерни, еспарцету», -  наголосив президент НААН.

За словами  Ярослава Гадзало, прикладом недолугої сортової політики є різке порушення співвідношення розміщення сортів по основним агрокліматичним зонам відповідно до їх екотипу. У результаті продуктивність пшениці падає, а в роки з екстремальними умовами, які останнім часом вже нерідкість, через неправильний підбір сортів посіви повністю випадають.

Прес-служба НААН