Глобальна продовольча криза й активність вітчизняних аграріїв відроджують мрії України про статус житниці світу: сільське господарство вже забезпечує чверть українського експорту, завойовуючи нові ринки, пише Корреспондент.

Стаханівськими темпами експансії на зовнішніх ринках може похвалитися все вітчизняне сільське господарство. За останнє десятиліття обсяг експорту агропродукції з України зріс у 7,5 разу – з $ 2,4 млрд у 2002 році до $ 17,9 млрд у 2012-му. А в найближчі два роки ця цифра збільшиться до $ 22 млрд, оптимістично прогнозує перший віце-прем'єр Сергій Арбузов.

Продукцію українських аграріїв купують по всьому світу – в п'ятірку головних імпортерів входять Єгипет, Росія, Іспанія, Індія та Іран. Хітом продажів на закордонних ринках є українські зерно, олія, соя, рапс і відходи масложирової промисловості.

Головною причиною стрімкого зростання українського експорту експерти називають глобальне зростання попиту на продукти харчування, що підштовхує ціни на ринку все вище.

За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, за десятиліття світовий попит на зернові зріс більш ніж на 20% – з 1,9 млрд т у 2002 році до 2,3 млрд т у 2012-му. За цей самий період індекс цін, вимірюваний організацією для групи злакових, злетів на 255%.

Водночас, стверджують фахівці, потенціал українських чорноземів використовується далеко не на 100%. Надмірна держрегуляція сфери, високі ставки банківських кредитів, корупція, відсутність гарантій прав власності стримують інвесторів від вкладень у довгострокові проекти, без яких не здатні повноцінно розвиватися цілі галузі сільського господарства.

"Швидкість його розвитку залежатиме від державної політики і сприйняття галузі державою як невіддільної і найбільш важливої частини державної стратегії", – прогнозує Сергій Зузак, керівник аграрного напрямку фінансово-промислової групи СКМ.

Активність великих компаній і приватних фермерів на міжнародному рівні зрозуміла. Сьогодні кожен четвертий долар – близько 25% всієї валютної експортної виручки України – генерується сільгосппідприємствами. Причому за останні десять років ця частка зросла вдвічі, з 13,3% до 25,9%.

За цими цифрами стоїть і географічне, і товарне розширення української аграрної експансії.

"Якщо три роки тому свинина з України взагалі не експортувалася, то у 2012-му експорт склав 20 тис. т [$ 92 млн]", – наводить приклад Олександр Ярославський, заступник гендиректора Української аграрної конфедерації. Щоправда, головними імпортерами українського м'яса поки що є країни СНД – Росія, Казахстан і Молдова.

Але основною статтею українського сільгоспекспорту залишаються зернові: торік вони принесли країні майже $ 7 млрд, або 40% аграрного експорту. За оцінками Української зернової асоціації, вже в нинішньому маркетинговому році країна може зайняти сьоме місце серед світових продавців зерна.

При цьому вже зараз Україна є восьмим найбільшим постачальником пшениці і четвертим – ячменю (після Аргентини, Австралії і Євросоюзу), а також кукурудзи (після США, Аргентини і Бразилії).

Так, у ролі найбільшого покупця вітчизняного зерна за останні роки закріпився Європейський Союз ($ 1,9 млрд виторгу у 2012-му), за ним ідуть Єгипет ($ 1,4 млрд) і Саудівська Аравія ($ 509 млн).

Садрі Матарі, комерційний директор каїрської компанії Venus International, одного з найбільших єгипетських імпортерів зерна з України, пояснює популярність української продукції у своїй країні відмінним співвідношенням ціни і якості, а також низькими витратами на транспортування.

За його словами, українська продукція потрапляє в Єгипет за чотири-п'ять днів, в той час як зерна з Північної Європи доводиться чекати 11-12 днів, зі США – близько 18 днів, а з Південної Америки – місяць.

Позицію безсумнівного лідера вітчизняні аграрії закріпили за собою і в продажах соняшникової олії: кожен другий літр на світових ринках – родом з України. При цьому з початку поточного маркетингового року експорт олії зріс на 26% - до 1,7 млн ​​т. Це майже вдвічі більше, ніж у Росії, що займає друге місце з набагато скромнішим результатом – 0,9 млн т.

До нових культур, які дозволили Україні суттєво збільшити обсяги сільгоспекспорту за минуле десятиліття, відноситься соя. Ще у 1999-му її врожай становив лише 45 тис. т, а вже торік було зібрано 2,4 млн т сої, завдяки чому Україна ввійшла до десятки найбільших світових виробників і експортерів цієї культури.

Переважання продукції рослинництва серед коронних українських пропозицій на світовому агроринку – закономірне явище, вважають фахівці. Ця сфера – найбільш прибуткова галузь вітчизняного АПК, а період повернення інвестицій тут найкоротший – лише рік.

"Україна вже два роки поспіль перевищує обсяг продукції рослинництва порівняно з успішним 1990 роком", – нагадує Ярославський.

Інші сфери сільського господарства, де віддачі від вкладеного капіталу необхідно чекати довше, не настільки популярні в інвесторів – насамперед, через численні ризики, пов'язані з веденням бізнесу в Україні.

В останні роки вітчизняним аграріям допомагає і ринкова ситуація. На руку сільгоспекспорту зіграло не тільки постійне зростання споживання у світі, насамперед в азіатських і близькосхідних країнах, а й проблеми в регіонах – конкурентах українських аграріїв.

Бариші українських аграріїв-експортерів значною мірою залежать від світової кон'юнктури. Наприклад, порівнює Ярославський, завдяки зростанню цін продаж однакового обсягу продукції на початку цього року приніс Україні майже на 20% більше прибутку, ніж за аналогічний період минулого року.

Однак у поточному році передумов для подальшого подорожчання продовольчих товарів на світовому ринку поки що немає, констатують експерти. А отже, щоб виправдати розрахунки уряду – зростання позитивного зовнішньоторговельного сальдо з $ 10 млрд до $ 13 млрд за два роки для продукції АПК – Україна має нарощувати експорт за рахунок збільшення обсягу продажів.

Частково цьому допоможе природа, що передбачає рекордний урожай наступного літа: в доброму та задовільному стані перезимувало 92% озимих. У минулому році цей показник склав лише 67%, хоча потім урожай став одним з найкращих за останні 20 років.