Українські політичні та економічні експерти передбачають негативні наслідки оприлюднення так званого «чорного списку» підприємств, які підлягають реприватизації чи дооцінці вартості, підготовленого урядом і розповсюдженого 18 травня російською газетою «Комерсант».

Про це свідчать результати експерт-опитування, проведеного Центром досліджень політичних цінностей.На думку експертів, на підприємства з «чорного списку» чекає, перш за все, економічна шкода, якої вони зазнають через невизначеність питання законності їх приватизації, а також критеріїв, за якими визначатиметься ця сама законність. Зокрема, Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку, який є категоричним противником реприватизації, каже, що погіршення середовища роботи цих підприємств через згортання господарських зв'язків та зниження інвестиційної привабливості призведе до здешевлення ринкової вартості цих об'єктів та економічних збитків для країни загалом.

«Нічого окрім шкоди ці дії не принесуть. Всі підприємства… будуть працювати у різко негативному господарському середовищі, оскільки хто може працювати з таким підприємством, яке є ненадійним з точки зору майбутнього? А головний збиток не у відношенні цих підприємств, а у відношенні всієї економіки країни», - наголосив О. Пасхавер.

Його думку поділяє і провідний експерт Центру „Case-Україна” Володимир Дубровський, який каже, що саме тільки оприлюднення списку призведе до недовіри інвесторів, невпевненості власників, зниження обсягів інвестицій, зниження обсягів виробництва, втечі активів і т.д. А Олексій Плотніков, завідувач відділу міжнародних і валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАНУ, вважає, що «оприлюднювати такі списки – це створювати паніку і хаос на національному ринку».

Інші ж експерти піддають сумніву саму легітимність подібного списку. Наприклад, Олександр Рябченко, директор Інституту приватизації та управління власністю та інвестиціями, вважає, що список може існувати лише як робочий документ, проект, який законної сили може набрати лише після затвердження Верховною Радою за ухвали відповідного закону про дооцінку вартості.

«Я вважаю, що списку легально не існує, і він юридично не затверджений. Те, що вони надрукували – це не рішення Уряду. Але, як робочий документ, такий перелік існує, можливо, як якийсь проект», - каже О. Рябченко.

Однак, як зазначає Олесь Доній, голова Центру досліджень політичних цінностей, процес «легітимізації» цього списку для влади виявився не таким простим, як здавалося, «адже в першу чергу слід довести, що умови конкурсів свідомо підганялися під конкретних учасників, тобто притягати до суду потрібно в першу чергу чиновників Фонду держмайна, що зробити дуже важко».

«З формальної точки зору інвестори платили стільки, скільки вимагали на той момент державні органи. Тож вати у нинішніх власників судові суперечки буде нелегко. Влада це усвідомлює. Тому і створюються різні списки», - припускає О. Доній.

За словами Донія, сьогодні історія з реприватизацією вже починає нагадувати рекет, за допомогою якого власникам дається знак: або домовляєтеся, або запускається весь державний апарат тиску. Але цей механізм більш нагадує рекет, або «державний шантаж».

«Очевидно, що влада мусить знайти якісь більш законний шлях встановлення справедливості», - вважає О. Доній.

Инф. ИА «Гаряча Лінія» agrinews.com.ua