В демократичних країнах мале підприємництво визнається одним з головних чинників політичної та соціальної стабільності суспільства. Від 50 до 70 % ВВП розвинених країн виробляється саме в цьому секторі. В країнах ЄС малі та середні підприємства виробляють біля 2/3 доданої вартості. В Україні ж частка малих підприємств у ВВП не досягає й 10% (статистики щодо середніх підприємств не існує, оскільки до цього часу їх не виділено як окрему категорію). На думку голови спілки об'єднань громадян „Громадська експертна рада з проблем законодавства” С. Гавриша, збільшення кількості малих підприємств формує середній клас, тобто таку групу населення, яка реально готова нести на своїх плечах відповідальність за сталий розвиток країни. В Україні продуктивність праці на малих підприємствах у різні роки була на 10-20% вищою за продуктивність праці на великих. Частка малих підприємств у загальній кількості підприємств України складала у 2004 році 80%. За стандартами ЄС, частка малих та середніх підприємств (із кількістю працюючих до 250 осіб) має складати більше 99% загальної кількості підприємств країни. Це, до речі, є однією з умов, які мають виконати країни – кандидати на вступ до ЄС. За таким показником як кількість малих підприємств на тисячу населення Україна значно відстає, причому не тільки від розвинених країн, а й від країн з перехідною економікою. Так, в Україні цей показник становить 4. В США, наприклад, 74, Італії – 68, Японії – 49, Великобританії – 46, Франції (з якою часто порівнюють Україну) та Польщі – 35, Латвії – 12, Росії – 6. Малі та середні підприємства також створюють значну частку загальної кількості робочих місць. Частка підприємств із кількістю працюючих до 100 осіб у загальній зайнятості складає близько 50 % у США, Великобританії, Німеччині, Франції. В Італії цей показник досягає 70%. В Україні частка малих підприємств (до 50 осіб) у зайнятості становить за офіційними даними біля 8%. З урахуванням середніх підприємств та тіньової економіки така частка складатиме до 30 %. В останні роки темп зростання кількості малих підприємств та зайнятості на них уповільнюється. Подрібнюються і самі підприємства. Так, якщо у 1991 році в Україні середня зайнятість на малих підприємствах становила 25 чоловік, то в 2004 – 7. Також звужуються позиції малого та середнього бізнесу у сфері виробництва. За останні 5 років частка малих підприємств у промисловому виробництві зменшилась на 2%. Знизилася рентабельність малого бізнесу. Оподаткування посідає перше місце серед проблем, що заважають розвиткові бізнесу. Особливо пожвавились дискусії з цього приводу після прийняття Верховною Радою України Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік”. На думку координатора комітету „Громадський контроль” Кужель О. В., прийняття подібних змін порушило принцип чинного законодавства України та втрутилося в систему оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Також вона висловила глибоке занепокоєння з приводу постанови, згідно з якою фізичні особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, не можуть платити ПДВ, якщо їх річний обіг менше за 300 тис. грн. О. Кужель схильна вважати, що нинішня система та особливості сплати податків – вина нинішнього Міністра фінансів України В. Пинзеника та Міністра економіки С. Терьохіна. Проте, підприємства завжди потерпають від нестабільності податкової системи та вимог до звітності, а вже потім – від зависоких ставок податку та великої кількості податків, на чому постійно наголошують власне представники малого та середнього бізнесу. Суми податків складають 44% доданої вартості малих і 47% середніх підприємств (для великих – 56%). Підприємці висловлюють готовність сплачувати 40% нинішнього рівня податків. Через велике податкове навантаження розвивається тіньовий бізнес. Середній рівень уникнення податків складає майже 40%. Менше 10% підприємств використовують банківські кредити. Часто банки вимагають заставу, що перевищує вартість майна. Підприємства отримують майже виключно короткострокові (до 1 року) кредити. Сума переважної більшості кредитів не перевищує місячний обіг підприємства. Лише декілька банків надають кредити на строк до 5 років під 10-15% в рамках програми мікрокредитування ЄБРР. Підприємства даної сфери бізнесу підлягають великій кількості різних перевірок. Це призводить до втрати робочого часу (в середньому 15% робочого часу керівники підприємств витрачають на спілкування з державними органами) та до матеріальних втрат (штрафів або хабарів). Середня кількість перевірок за 2004 рік склала 12 для малих та 17 для середніх підприємств, середня загальна тривалість перевірок – 20 та 35 днів відповідно. Стосовно зовнішньоекономічної діяльності, то відмітимо, що лише 9% малих та 22% середніх підприємств експортують свою продукцію (проти 46% у великих підприємств). Це малий показник, зважаючи на відкритість економіки України, у якій експорт складає 52% ВВП. В середньому малий бізнес експортує 6% загального обсягу продажів. Найбільшими перешкодами на цьому шляху підприємці вважають митні процедури при перетині кордону. Близько 90% експорту українських підприємств малого бізнесу спрямовується до країн СНД. Крім митних правил, це можна пояснити недостатньою контоспроможністю продукції та складністю виходу на зовнішній ринок. В останньому випадку відмічається нестача інформації щодо зовнішніх ринків та відсутністю у більшості підприємств сертифікатів якості міжнародного зразка. agrinews.com.ua