Про досвід реалізації державної політики у сфері якості в Кривому Розі, шляхом взаємодії органів місцевого самоврядування, підприємств міста і ДП “Кривбасстандартметрологія” поінформув мера міста Юрія Любоненко, директор ДП “Кривбасстандартметрологія” Леонід Машкін, генеральний директор УкрНДНЦ Юрій Жарков, а також керівники провідних гірно-збагачувальних підприємств регіону. Зокрема, Юрій Любоненко наголосив на тому, що можливість представити досвід Кривого Рогу на засіданні колегії є визнанням того, що в нашому місті є значні досягнення щодо реалізації державної політики у сфері якості, є плідна взаємодія органів місцевого самоврядування, промислових підприємств міста і Держспоживстандарту України. Він зазначив, що за останні роки було зроблено немало у сфері забезпечення споживачів якісною продукцією. Так, було створено Міську раду з питань якості, що є консультативно-дорадчим органом і робота якої направлена на сприяння органам місцевого самоврядування, суб'єктам підприємницької діяльності в розробці та реалізації політики з питань якості продукції, товарів, робіт, послуг. Показним, за словами мера, є те, що у 2004 році роботи по впровадженню систем управління якістю ведуть всі гірничо-збагачувальні комбінати, великі підприємства металургійної галузі, будівництва, машинобудівники. В цьому, безумовно, заслуга тієї масштабної роботи, котра проводиться фахівцями системи Держспоживстандарту України і зокрема, ДП „Кривбасстандартметрологія”. Ще одним позитивним прикладом спільної роботи у сфері якості є започаткування та проведення конкурсу “Криворізька якість” у рамках міського етапу Конкурсу “100 кращих товарів України”. Він відмітив, що державний статус цього заходу дозволяє продемонструвати широке залучення у виробництво останніх прогресивних наукових розробок та технологій. Насамкінець, Юрій Любоненко зазначив, що за останні роки склалися добрі, ділові відносини між Кривим Рогом та Держспоживстандартом і висловив сподівання, що у ході реформування центральних органів влади цей Державний комітет буде збережено. ами колегії було вирішено схвалити досвід реалізації державної політики у сфері якості в м.Кривому Розі та у першому півріччі 2005 року провести на базі ДП “Кривбасстандартметрологія” семінар-нараду керівників підприємств системи Держспоживстандарту з вивчення досвіду спільної роботи органів місцевого самоврядування, підприємців та органів виконавчої влади. Одним із головних питань, що розглядалися на колегії, було підведення підсумків роботи Державного комітету за 2004 рік. Виступаючи перед присутніми, Леонід Школьник наголосив, що діяльність Держспоживстандарту України та його підвідомчих організацій направлена на забезпечення виконання статті 42 Конституції України, Закону України “Про захист прав споживачів” та інших нормативно-правових документів з метою створення та реалізації національної політики у сфері захисту прав споживачів. Він також підкреслив, що у своїй діяльності Комітет керується міжнародновизнаними принципами ISO – “стандарти для споживачів” і “технічне регулювання, як інструмент із забезпечення якості та безпеки життя споживачів”. Разом з тим, 2004 рік ще раз підтвердив, що Державний комітет є не тільки регуляторним, наглядовим та контролюючим органом, а насамперед – правозахисним. Адже протягом звітного періоду надійшло понад 30 тис. звернень громадян, з яких на їх користь задовільнено близько 90% і 8 мільйонів гривен повернуто споживачам за придбані неякісні товари та надані послуги. Також, протягом року були прийняті 596 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, створено 6 державних еталонів, а також забезпечено зберігання 50 державних еталонів. З огляду на прискорення інтеграції України до СОТ та ЄС, ами колегії було розглянуто та схвалено План державної стандартизації на 2005 рік. У зв'язку з цим, Леонід Школьник, зокрема зазначив, що необхідно прискорити перегляд всіх існуючих національних стандартів і скасування тих, які не відповідають міжнародним вимогам і положенням Угоди про технічні бар'єри в торгівлі. При цьому, в першу чергу, гармонізувати стандарти на ту продукцію, яка може бути експортована на ринки країн-ів ЄС (наприклад, харчові продукти, продукцію літакобудування, складне обладнання тощо), а також на продукцію, яка викликає особливий інтерес країн, з якими ще не завершено двосторонні переговори щодо доступу до ринків товарів і послуг (зокрема, обов'язкові стандарти на рибу та морепродукти, аудіо-відео техніку, тощо). Втім, за словами Леоніда Школьника, за великим рахунком, треба говорити про те, що виробники, ділові та галузеві асоціації мають бути замовниками стандартів, а промисловість повинна збільшити свою долю участі у цьому процесі. В першу чергу, це стосується експортоспроможних галузей економіки, зокрема металургійної, харчової, сільськогосподарської та переробної. Так, за оцінкою міжнародних експертів, 1% ВВП країн-ів ЄС відноситься на рахунок стандартизації, а близько 40% товарообігу провідних компаній світу залежить від стандартів. Саме тому виробники мають бути зацікавлені в оновленні національної нормативної бази. На жаль, як підкреслив голова Держспоживстандарту, на сьогодні такої заінтересованості від цієї категорії користувачів стандартів немає. Весь тягар фінансування робіт із стандартизації лягає на державний бюджет, хоча у розвинених країнах світу, в тому числі європейських країн, державне фінансування цих робіт складає приблизно 20-30% від бюджету національного органу стандартизації. ами колегії було прийнято рішення щодо розробки проекту Закону України “Про технічне регулювання” з урахуванням зауважень європейських та американських експертів, проведення аналізу міждержавних стандартів, які з часів Радянського Союзу вважаються чинними в Україні, та організувати виконання програми запровадження міжнародних стандартів з метою скасування чинності стандартів, вимоги яких створюють зайві технічні бар'єри у торгівлі. На засіданні було схвалено підсумки роботи системи Держспоживстандарту України за попередній рік, а також прийнято рішення вжити заходів в межах своєї компетенції щодо реалізації Програми діяльності Уряду „Назустріч людям”. Насамкінець, Леонід Школьник підкреслив, що згідно обраного Президентом України та Урядом курсу на покращання добробуту життя громадян, прискорення інтеграційних процесів, актуальним є питання побудови цивілізованих ринкових відносин у трикутнику „держава-виробник-споживач” і, як наслідок, досягнення стратегічної мети – “Європейській державі – європейську якість життя!”. Инф. Урядовий портал agrinews.com.ua