За часів Кучми сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи завжди проходили весело. Україна кілька разів стояла на межі відрахування, кучмісти обзивали доповідачок ПАРЄ Северінсен і Вольвенд "божевільними дамами", а опозиціонери їхньому приїзду присвячували виставки на тему цензури... В самому Страсбургу була постійна боротьба – тодішні провладні депутати безрезультатно намагалися переробити критичні формулювання ПАРЄ. Підпільно координував європейській наїзди на Кучму Сергій Головатий.

Був випадок, як тодішня опозиція серед делегатів ПАРЄ навіть поширювала самвидав – бюлетень з відомим фото "парнокопитного голосування" Тетяни Засухи за політреформу. А одного разу, щоб в резолюцію ПАРЄ вперше потрапило слово "темник", на сесію приїхала делегація десяти українських медіа-експертів на чолі з Томенком.

"Боротьба з режимом" відбувалася в умовах економії, і останню ніч всі на чолі з майбутнім віце-прем’єром провели в готелі для дальнобійників "Формула-1" десь на автобані під Парижем.

 

Тепер цієї ики більше немає. ПАРЄ пом’якшила ставлення до України, а нинішня опозиція ні імені Януковича, ні Медведчука, ні тим більше Симоненка не відстоює свої права за допомогою європейців.

 

Але немає в ПАРЄ й іншого типу ики. Коли в січні, на другий день свого президентства Віктор Ющенко приїхав до Страсбургу, його повний зал зустрічав стоячи, а особливо сентиментальні євродепутатки витирали мокрі очі.

Чи то під впливом емоцій, чи він дійсно у це вірив, але Ющенко пообіцяв через два місяці передати справу Гонгадзе до суду і швидко провести реформи, щоб зняти з України моніторинг ПАРЄ.

 

Зараз у Страсбургу, як півроку тому це сталося в Києві, зароджується ембріон розчарування. "У мене є підстави для серйозного занепокоєння. Олігархи все ще активні в Україні, і залишається можливість появи нових", - сказав у середу бельгієць Люк ван дер Бранде з дружної Ющенку Європейської народної партії.

 

У цей день вперше після помаранчевої революції в ПАРЄ відбувся "український день". Заслуховування звіту доповідачок Ганни Северінсен і Ринати Вольвенд проходило нудно, депутати одноголосно підтримували поправки, внесені як вчорашніми вітчизняними опозиціонерами, так і нинішніми.

 

В підсумку вийшла непогана резолюція. Бо там і хвалять Україну за досягнення, і сварять за провали та забуті обіцянки. Вперше вона містить понад сорок конкретних пропозицій та вимог. Враховуючи любов Ющенка до словосполучення "доня карта", Северінсен дала таке ім’я цьому творінню. Виконання кожного з цих кроків дійсно зробило б Україну іншою державою. Але для цього постійно доведеться чимось жертвувати.

Наприклад, ПАРЄ закликає владу України якнайшвидше ухвалити закони "Про президента і "Про Кабінет міністрів".

На зорі виборчої кампанії Ющенко навіть заявляв, що йому не потрібна політреформа, а слід ввести в дію лише ці два документи. Але за вісім місяців президентства він не зробив нічого, щоб задум став життєвою реальністю. Бо без законів він міг призначати чиновників, не погоджуючи їх з Тимошенко. Тепер для виконання цієї обіцянки на Ющенка тиснутиме ще й Асамблея.

 

Так само ПАРЄ вимагає, наприклад, закон про слідчі комісії Верховної Ради. Кучма поставив рекорд, п’ять разів ветуючи його через постійно діючий переляк перед імпічментом. Тепер перед Ющенком питання, чи в умовах скандалу з грошими Березовського він віддасть в руки опонентів цей інструмент боротьби.

 

Ще в резолюції є вимога закону про парламентську опозицію. Це ж саме Ющенко обіцяв і в меморандумі з Януковичем. Але виконання і цього пункту означатиме, що доведеться ділитися владою.

 

Також резолюція ПАРЄ хоче перетворення державного телебачення в суспільне. Але знову влада не готова – після стартового ентузіазму Рибачука тема змін на УТ-1 вчергове заглохла.

 

Тут же стоїть вимога почати роздержавлення газет, що належать органам влади; гарантувати прозорість власників ЗМІ; позбавити пільг обрані видання. Однак і це має ризик протестів журналістів і чиновників.

 

Є вимога не зволікати з призначенням нових суддів Конституційного суду (щоб не блокувати його діяльність), покращувати умови в тюрмах і СІЗО, боротися з торгівлею людьми та катуваннями. Є навіть пункт про необхідність "реформувати СБУ відповідно до стандартів Ради Європи", пункт про дотримання законів при засекречуванні документів і пункт про встановлення контролю за прослуховуваннями.

 

При цьому європейці тут же згадують майстра цих шпигунських справ Миколу Мельниченка і вимагають поновити його в списку Соцпартії (шляхом виконання відповідного рішення Європейського суду з прав людини), провести експертизу записів та допитати його у справі Гонгадзе.

 

На тему Гонгадзе, через яку нова влада почула найбільше критики, Ющенко нарвався сам. Бо не треба було в січні давати дивну як для президента обіцянку – що слідчі, на яких ніхто не має права тиснути, завершать розслідування до квітня.

 

Не відомо, що тоді відбулося: чи Піскун переконував Ющенка, що все буде готово за два місяці – чи Ющенко ставив часову вимогу Піскуну, і той вирішив окремо віддати під суд тільки виконавців злочину. Тільки ця концепція провалилася. ПАРЄ не визнає це завершеним розслідуванням. Щоправда, велике питання, чи вистачить терпіння у європейських депутатів не припиняти моніторинг до того, поки в суд не потраплять замовники убивства.

 

Упевненість, що своєю вусатою персоною він зможе зупинити європейське невдоволення у справі Гонгадзе, покликало до Страсбургу самого генпрокурора. Але так трапилося, що він не був гостем сесії, а просто скористався давнім запрошенням по двосторонній програмі в рамках Ради Європи. І, наприклад, весь його контакт з Северінсен обмежився спільною поїздкою в ліфті.

 

Як і інший неочікуванний візитер екс-міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, Піскун таки зустрівся з керівниками Ради Європи. Але оскільки на його появу ніхто не розраховував, то свій дорогоцінний час генпрокурор витрачав на прогулянки по фойє Європейського Палацу.

 

В ухваленій у середу резолюції ПАРЄ є також вимога не пробачати організаторів фальсифікацій на виборах. Таким чином у Ющенка, якщо він наважиться, буде аргумент не виконувати цей пункт меморандуму з Януковичем.

 

Але найбільшим подарунком для Ющенка є критика ненависної ним політреформи. Перша претензія ПАРЄ – імперативний мандат у новій Верховній Раді, що заборонить переходи депутатів, друга – повноваження прокуратури здійснювати загальний нагляд за дотриманням законодавства. Третя – загалом усі ці зміни були схвалені без попереднього розгляду Конституційним Судом.

"Тому ПАРЄ наполегливо закликає органи влади України якнайскоріше виправити ці питання, щоб забезпечити легітимність конституційних змін та їх відповідність європейським стандартам", - сказано в резолюції. Між іншим, уже в третій на цю тему, що додає їй ваги.

 

Не виключено, що думати, як вийти з цієї ситуації – коли політреформа проголосована, але у президента існує бажання, щоб її не було, і при цьому створено сприятливий міжнародний фон – доведеться новому міністру юстиції. Дуже вірогідно, що ним стане Сергій Головатий, один з ідеологів цієї резолюції ПАРЄ та головний опонент ухвалених минулої зими змін до Конституції.

 

Віктор Чивокуня,Страсбург, "Українська правда"