Ділити портфелі, продавати й купувати солідні (чит. вигідні) в країні посади, шляхом політичних компромісів і хитрощів розподіляти місця «своїх» людей в потрібних кріслах. Це – фундамент побудови виконавчої влади в нашій країні.

Нині політичний бомонд країни, той, який заручився підтримкою електорату і в найближчому майбутньому скрасить своєю присутністю головну будівлю на Грушевського, зайнятий одним – посадовими торгами. Начебто й готові блокуватися – той із тим, а той з іншим, нібито на благо батьківщини, але чомусь процес «одруження» як і раніше залишається на рівні сватання.

Характерною рисою коаліційних переговорів по-українськи є домінування особистих амбіцій політиків. «Або Юля, або ніхто», - однозначно заявляють бютовці. «Наш прем'єр –Янукович», - вторять на свій лад фаворити перегонів, и Партії регіонів.

Соціалісти дотримуються олімпійського спокою й не висувають таких ультимативних вимог. Комуністи, зі своїми двадцятьма мандатами, зрозуміло, зовсім не грають в коаліційні ігри.

Враховуючи зміни до Конституції, що вступили в дію з першого січня і які значно розширюють повноваження глави уряду, боротьба нині ведеться за прем'єрське крісло досить жорстка. Серед вірогідних претендентів на крісло прем'єр-міністра називаються три політичні діячі: Янукович, Тимошенко, Єхануров. Примітно, що всі троє свого часу вже посідали таку бажану нині посаду прем'єра. Таким чином, можна проаналізувати й зробити висновки про те, «who is who» в ролі глави кабміну.

Віктор Янукович

Віктор Федорович став єдиним з усіх українських прем'єр-міністрів, що понизили мінімальну зарплату (на початку 2004 року) з 237 до 205 гривень. Людям свідомо недоплачували, для того, щоб накопичити гроші на хабарі виборцям, які, у вигляді спеціальної допомоги, Янукович роздавав за два місяці до президентських виборів.

Замість повноцінного підвищення пенсій, українські пенсіонери одержали лише одноразові дотації. До речі, після виборів ці надбавки ніхто платити не збирався - кошти на це Кабмін Януковича до держбюджету не закладав.

Стрибок цін на нафтопродукти також припав на період прем'єрствування Віктора Януковича. За даними Держкомстату, вартість паливно-мастильних матеріалів у 2004 році виросла на 61,6%.

Тепер Партія регіонів на чолі з Януковичем знову обіцяє. Причому - багато й відразу. (прийте, рекламу: «покращення вашого життя вже сьогодні»).

Юлія Тимошенко

На посаді голови уряду Тимошенко пропрацювала сім місяців. Це найкоротший термін роботи зі всіх Кабмінів незалежної України. (Янукович протримався в кріслі прем'єра два з иною роки).

Але й цього часу вистачило лідеру БЮТ для того, щоб примусити олігархів платити податки. Підприємства, що належать крупному капіталу, сплатили до бюджету в 10-15 разів більше, ніж за аналогічний період під час правління Віктора Януковича. Економіка поступово почала виходити з тіні. У результаті державний бюджет подвоївся, - додаткові засоби пішли на підвищення зарплат, пенсій і соціальних виплат. У бюджетній сфері вони збільшилися на 44%. За січень-серпень 2005 року реальні доходи громадян, враховуючи ціновий чинник, зросли на 26%. Крім того, була погашена заборгованість по заробітній платні шахтарям, накопичена ще попередніми Кабмінами, - з 1994 року. Пенсії, збільшені на 21%, вперше досягли питкового мінімуму. А для підприємців ввели спрощену процедуру реєстрації.

Юрій Єхануров

Цікаво, що нині чинний прем'єр-міністр звітує перед виборцями тим, що зробила свого часу прем'єр Тимошенко. У передвиборній програмі «Нашої України» перераховані досягнення уряду ЮВТ, але там немає досягнень уряду Єханурова: «За рік нам є в чому відзвітувати: суспільство стало демократичнішим, затвердилися принципи свободи слова, збільшилися зарплати й пенсії, підвищилася допомога при народженні дитини, скоротився термін строкової військової служби, збережена система спрощеного оподаткування. «Криворіжсталь» продали за чесну ціну – вкрадене олігархами повертається людям».

Олена СЛАВІНА, спеціально для І-РЕПОРТЕРА

Інф. rep-ua