Володимир Яворівський, фракція БЮТ: “Ні уряд, ні президент не працювали з парламентом. Це була їх фатальна помилка, коли вони кинули такий різношерстий, різновекторний парламент фактично напризволяще”. VIII сесію за рівнем прией можна порівняти хіба що з сесією осені 2004 року. Тоді у розпалі була президентська кампанія. Нинішня була не менш драматичною. Особливо її завершення....

Звичайно, здетонували депутатський корпус абсолютно різні, дуже часто діаметрально протилежні політичні сили. Окрім того, уряд підкинув “газову” проблему. Попри це все-таки було прийнято чимало нормальних законів, хоча законодавча база так і не підвела Україну до СОТ. Головна відмінність цієї сесії від інших в тому, що ні уряд, ні президент не працювали з парламентом. Це була їх фатальна помилка, коли вони кинули такий різношерстий, різновекторний парламент фактично напризволяще. Дозволили, щоб гуляли провокаційні приі.

За таких умов домовитися по найважливішим питанням зараз уже неможливо. Візьміть дискусію законності чи незаконності відставки уряду. На погоджувальній раді голови фракцій, у присутності президента, змогли б знайти спільну мову. Однак Ющенко не прийшов у парламент. Він проміняв на ополонку. “Купання” президента було психологічним викликом. Я людина президента, але я його зрозуміти ніяк не можу. Вже хоча б не йшов купатися , якщо не прийшов в парламент. Це просто колосальна зневага, яка, я перекй, викликала певний неспокій у нормальних людей, м’яко кажучи. Я вірю, що вчора можна було домовитися про відставку Плачкова, Івченка і Головатого, а натомість можна було б з парламентом домовлятися. Я можу сказати, що БЮТ міг би на це піти, і голосів би, до речі вистачило, відмінити рішення про повну відставку уряду і знайти консенсус. Але на превеликий жаль хтось там тримає президента за поли, і парламент розійшовся на канікули, при цьому у кожного залишився свій камінь за пазухою.

До речі, щодо причин відставки. Ще за тиждень до Нового року у своїй авторській програмі на радіо я захоплювався урядом і президентом, які тримали удар перед Росією. Але на четвертий день після нового року, коли я прочитав цю угоду, я просто вжахнувся. Україну штовхали у прірву, забираючи в неї останнє, що можна, а саме газопровід. Мотив фракції БЮТ голосувати за відставку уряду був абсолютно зрозумілий - порушено національні інтереси України. Ми хотіли уряд провчити. Бо чесно кажучи, ми нарахували 191 голос і зрозуміли, що уряд у відставку посланий не буде, але в останній момент Литвин дав відмашку своїм і докинув своїх 62 голоси. Ми, чесно кажучи, хотіли послати у відставку Івченка і Плачкова. У нас був чисто психологічний мотив, і ніякої політики в цьому не було. Я мушу зізнатися, що я вже тоді казав, на нашому вранішньому засіданні фракції, що відставка уряду може сильно понизити наш рейтинг, але все одно національні інтереси нам дочі, ніж рейтинг. Бо рейтинг ще може піднятися за два місяці, а те, що може статися з Україною, - це незворотній процес.

І ось маємо те, що маємо. За таких обставин мені незрозуміло, з якими очима поїде Плачков до Москви підписувати нові угоди, коли російська сторона знає, що він двічі відправлений у відставку. Треба було найти якусь зовсім іншу людину, повноважного представника від уряду, який володіє газовою ситуацією і газовими проблемами, і щоб ця людина мала письмові повноваження від уряду і до кінця відстоювала національні інтереси. Зараз важко спрогнозувати, що підпишуть в Москві, тому не знаю, чи ми ті рішення підтримаємо. Можливо, те, що вони підпишуть, буде вигідно для України, можливо, цей урок, який дала Верховна Рада, вплине на їх поведінку в російській столиці. Відстояти наші інтереси на другому етапі, чесно кажучи, їм буде набагато важче. Через те треба шукати якогось компромісу, або залишити старі угоди, що буде дуже важко зробити, або підписати нові, але не такі кабальні і без “РосУкрЕнерго”.

Мабуть, за рівнем протистояння наступна сесія нагадуватиме минулу. Це буде виборча кампанія, і вона поглине приі народних депутатів, тому вони будуть не збиратися, а збігатися на сесію лише тоді, коли будуть стояти якісь радикальні політичні питання. Хоча прогнозування та планування - це участь безпросвітних иків і хронічних оптимістів.

Газета "ДЕЛО"