15 січня ми провели дослідження щодо ставлення українців до газових проблем. Опитування проводилося у 8 обласних центрах України – Києві, Львові, Вінниці, Черкасах, Одесі, Миколаєві, Дніпропетровську і Донецьку. Тобто тут представлена громадська думка і сходу, і заходу, і центру, і півдня. ...
Перше, що кидається в очі, що респонденти, які представляють собою українську громаду, виявили здоровий глузд, спокій, поміркованість. І в ситуації колосальної інформаційної атаки зберегли людську гідність, здатність самим робити висновки та жити власним розумом. Всі пропагандистські кліше, які активно нав’язуються зараз громадянам України про зради ідеалів, про недієздатності лідерів, про розпад влади, про те, що економіка країни ледь не впадає в колапс, не спрацювали. Люди виявляються достатньо мудрими, щоб проаналізувати, скласти своє враження про причини кризи і про позиції всіх політичних сил з цього питання.
Першим було питання: що, на вашу думку, є основними причинами газового конфлікту? Респонденти могли давати не одну, а дві чи три відповіді на це питання. Тут ми побачимо, що позицію, яку активно озвучує Російська Федерація: небажання України платити справедливу ціну за газ, - не дуже знаходить підтримки. Скажімо так, проросійську відповідь дали тільки 11,8% респондентів. Позицію про неправильну позицію України у ході переговорів – 22,4%. А в цілому на першому місці – вплив на результати майбутніх парламентських виборів в Україні з боку Росії – 29,9%. Також серйозний відсоток респондентів думають, що причиною є бажання Росії отримати контроль над газотранспортною системою – 24%.
Найголовніший висновок, що можна зробити з відповідей на друге питання: як на вашу думку, чим закінчилися переговори України з Росією по газовому конфлікту? – більшість респондентів каже, що результатом є або компроміс (24,7%), або тимчасове перемир’я (38,6%).
На питання: чи вважаєте ви перехід на ринкові ціни на газ неминучим, незалежно від того, який уряд при владі? –54,2% респондентів вважають, що перехід на ринкові ціни на газ є неминучим. Не погоджуються з цим 31,6%. У людей є передчуття, що багаторічне зволікання iз структурними реформами, бажання йти на економічні і політичні різні поступки, зберегти ціну на газ - цьому рано чи пізно прийде кінець.
Є четверте питання про ставлення до Росії до і після газового конфлікту. От є у нас почуття національної гідності. Згідно з дослідженням Інституту соціології, в минулому році, вперше більшість (54%) респондентів сказали, що вони гордяться тим, що є громадянами України. І коли російські медіа транслюють достатньо безвідповідальні заяви посадових осіб, що «українці крадуть газ», «українці не хочуть платити», воно не йде на користь традиційним дружнім стосункам між нашими народами.
П’яте питання - політичне. Чи має Україна перейти на світові ціни у всіх інших питаннях, наприклад, в оплаті оренди російським флотом бази в Севастополі? Відповідь достатньо однозначна. Раз перехід на ринкові ціни на газ є неминучими, то очевидно, що неминучим буде перехід на «світові ціни» на всі інші питання. Підтримують перехід 58,1%, не підтримують – 27,4%. Тобто є перехід на здорові взаємовідносини, в яких враховується національний інтерес з обох боків.
Наступне питання про розірвання угоди. Зараз на питанні про розірвання угоди сконцентрувалася увага політичних сил. Верховна Рада прийняла постанову про розірвання угоди. Але думка громадськості про негайне розірвання угоди є далека, всього 17,9%. Все-таки переважна більшість респондентів вважає, що в такому серйозному питанні робити такі різкі рухи не треба.
Останнім було питання щодо підтримки чи непідтримки рішення Верховної Ради, яка відправила у відставку уряд Єханурова. Так ось, за відставку висловилося 38%, проти 45% респондентів. Людям подобається, коли знімають «начальство». Але в даному випадку у людей є відчуття, що не все так просто, і та кампанія, що зараз розгорнута, не дає відповіді на всі запитання. Я дозволю собі дати такий прогноз, читаючи ці цифри, що коли дійде до результатів голосування на виборах, українські виборці приємно здивують нас своєю розважливістю, своєю стійкістю до всякого роду інформаційних кампаній.
Автор: Юрій РУБАН, директор Національного інституту стратегічних досліджень
Газета "ДЕЛО"
agrinews.com.ua