20 листопада — День працівників сільського господарства
За висловом Президента України Віктора Ющенка,2006 рік в Україні буде проголошено роком села, у той час, як поточний рік став роком випробувань для національного сільгоспвиробника. Чи не найбільше постраждало тваринництво, однак останнім часом все ж таки вдалося збільшити його фінансування. Зокрема, цьому сприяло прийняття народними депутатами Закону «Про розвиток сільського господарства до 2005 року», який забов’язував утримати наявну податкову базу на селі і запровадив відшкодування частини вартості кредитних ресурсів селянам.
Сорокатисячний загін українських фермерів разом із селянами готується зустріти 20 листопада своє професійне свято — День працівників сільського господарства. Селяни впевнені: без відродження сільськогосподарського сектора неможливий прогрес української економіки. Незабаром Верховна Рада прийматиме головний документ — держбюджет на 2006 рік.
– Якщо сума у 14 мільярдів гривень не буде закладена у держбюджет, а саме: 12 мільярдів гривень на розвиток сільськогосподарського сектора плюс 2 мільярди гривень на соціальну сферу — це стане великим мінусом, а не підтримкою сільського господарства,—перекй міністр аграрної політики Олександр Баранівський.
Основна маса коштів повинна йти конкретно на дотацію ціни сільгоспвиробника протягом кількох років — на м’ясо, молоко, зернові культури, цукрові буряки, льон та інші стратегічно важливі для продовольчого ринку культури. Саме тоді сільгосппродукція стане вигідною для виробництва, стабілізується внутрішній ринок. У виробництві зацікавлені як селяни-виробники, так і фермери, які насамперед працюють на полі, вирощують зернові. Якщо підуть інвестиції, то й виробники отримають прибутки.
– Успіхи наших фермерів зростатимуть тоді,— зазначив народний депутат Іван Томич,— коли фермери не відступлять назад, долаючи численні перешкоди, які висуває державна влада.
На сьогоднішній день у фермерів налічується 3 мільйони 200 тисяч гектарів землі, що становить 10% загального земельного масиву держави. Частка виробленої продукції рослинництва й тваринництва перевищує 15%. Овочів, картоплі й фруктів приватні землевласники виробляють понад 50% у той час, як фінансова державна підтримка через механізми мікрокредитування не перевищує 1% із виділених бюджетних коштів на розвиток агропромислового комплексу України. Фермерські сільгосподарства в цілому виробляють понад 70% валової продукції.
– Часто-густо ми стикаємося з тим, що з виділених держбюджетом для підтримки фермерів коштів жодної копійки вільним фермерам не дістається, — переконана голова асоціації фермерів-жінок Одещини Людмила Клебанова.— А за що тоді фермеру купувати пальне, мастила, насіннєвий матеріал, отрутохімікати, міндобрива чи ремонтувати техніку? Фермери впевнені, що виконувати накази Президента їм заважають, вносять розкол у загін. Чимало негативного йде від «режисури» високого чиновництва при підтримці держадміністрацій на місцях, котрі, створюючи у районах альтернативні асоціації із представників олігархів, підпорядковують їх не інтересам держави, а лише власним.
Всеукраїнську асоціацію фермерів українських землевласників хвилює широке коло проблем, з якими їм доводиться стикатися, вирішуючи насамперед проблему продовольчого забезпечення держави. Саме тому, згідно із законом, закладається стаття витрат на допомогу сільськогосподарським фермерам-виробникам.
Деякі українські фермери мають в обробітку більше 3 тисяч гектарів землі, що за старими мірками дорівнює площі двох колгоспів, але при цьому держава їх не сприймає як сільськогосподарських виробників. Тому всі проблеми — від забезпечення свого господарства технікою до пошуків дешевих кредитних ресурсів — українські фермери вирішують самотужки або через свою громадську організацію — Всеукраїнську асоціацію фермерів, яку було створено 1992 року як фонд підтримки фермерів.
Виконавчий директор асоціації фермерів Київської області Олександр Матяш перекй:
– Це було формування фермерської структури, початок певної організаційної роботи, проводився пошук партнерів для фермерів, розглядалися інвестиційні проекти, які б могли допомогти знайти фінансову чи технічну допомогу. Фермери повірили, що будуть створені умови для роботи, ризикнули зайнятися фермерством. Нині фермерських господарств понад 40 тисяч.
Робота асоціації фермерів відбувається у двох напрямах: виробничому та юридичному. Перший передбачає допомогу у вірішенні проблеми збуту сільськогосподарської продукції і проблеми забезпечення фермерських господарств технікою. Щодо другого — в Україні склалася специфічна ситуація: є багато промислових підприємств, які виготовляють сільськогосподарські машини, однак процес виробництва вимагає відповідних витрат.
– Потрібно запровадити лізингові механізми у відносинах між промисловими підприємствами та фермерськими господарствами,— говорить Олесандр Матяш,— тобто стратегічний інвестор допомагає промисловим підприємствам виробити техніку і передати її в лізинг, а фермерські господарства за два-чотири роки її викуплять. Такий міжнародний досвід.
Українці споконвіку вміли працювати на землі, і тому навіть попри таку силу-силенну проблем зростає кількість бажаючих займатися сільським господарством.
Алла Глембоцька,
кореспондент
ELCOMARTNews
(e-news)
agrinews.com.ua
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
