Введені обмежувальні заходи з боку ЄС на експорт української агропродукції мають бути скасовані, рішення мають бути знайдені в консультаціях за участю України. Про це на засіданні Ради ЄС з сільського господарства сказав міністр аграрної політики України Микола Сольський, заяву якого цитує пресслужба міністерства, передає УНН.

Зі слів міністра, продовження з боку ЄС заборони на експорт сільськогосподарських культур з України не є вирішенням проблеми з перенасиченням прикордонних країн українським збіжжям. Натомість, таке рішення може лише поглибити проблему.

Цитата

«Введені обмежувальні заходи мають бути скасовані. І стійкі рішення мають бути знайдені в консультаціях за участю України. Нам потрібно приймати усі рішення спільно, дотримуючись принципів єдності та режиму внутрішнього ринку ЄС», - сказав міністр.

Деталі

Сольський також закликав європейських колег підтримати ідею, яку озвучили Президент України Володимир Зеленський та ррезидент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, про створення консультаційної платформи між Україною і ЄС для забезпечення експорту української аграрної продукції, на якій, за словами ррезидентки Єврокомісії, буде забезпечено елементи солідарності по повному функціонуванню.

Міністр подякував 14 міністрам сільського господарства, які підписали лист, де висловлені зауваження до підходу Єврокомісії до вирішення питання.

Він також відзначив, що у порівнянні з минулим, цього року очікується зменшення на третину обсягів експорту зернових та олійних культур з України до 46 млн тонн за рік. Тож, Україна зможе експортувати менше зерна ніж торік на 40%.

Сольський підкреслив, що перед ухваленням подібних рішень необхідне проведення досліджень згідно з європейськими правилами. «Ми абсолютно готові до таких досліджень, і ми просимо ЄС діяти по правилах, які ЄС встановив», - наголосив він.

Він також відзначив, що рішення мають відповідати положенням Угоди про асоціацію та законодавству ЄС. «Політичні аспекти не повинні бути основними і не повинні диктувати такі рішення. Рішення повинні прийматися з урахуванням економічних чинників. Ми закликаємо до індивідуального аналізу та прийняття найбільш ефективних інших рішень», - звернувся до колег міністр агрополітики України.

Як відзначив Сольський, росія обов’язково скористається можливістю ще більше нашкодити Україні і перекриє морські шляхи, як зробила це відразу після рішення ЄС про обмеження.

«Наш ворог підступний і воює на всіх фронтах, в тому числі і на продовольчому. Вже 8 травня, одразу після прийняття ЄС рішення про обмеження, росіяни на 10 днів повністю зупинили роботу зернового коридору. Після цього рішення частина портів вже не працюють. Порт Південний заблоковано. Ми маємо розуміти, що продовжуючи заборону, ми автоматично зменшуємо роботу морського зернового коридору. Оскільки росіяни явно цим скористаються, і ми відповідно збільшимо проблему, яку нам все рівно прийдеться всім разом вирішувати», - наголосив міністр.

Сольський навів цифри, які свідчать, що прикордонні країни, які заборонили ввезення української сільськогосподарської продукції, насправді у 2022 році зміцнили свій експортний потенціал, наростили внутрішню переробку та підвищили конкурентоспроможність тваринницького комплексу за рахунок імпорту з України. Зокрема, Польща збільшила свій експорт більш ніж на чверть, досягши рекордної позначки - 47,5 млрд. євро. Виробництво м’яса птиці, в тому числі завдяки українському зерну, збільшилося на 7,5%.

«Польща разом з іншими країнами Східної Європи, де введені обмеження, імпортували аграрної продукції (сільськогосподарської та харчової) з України на 7 мільярдів євро. Згідно з експертними оцінками з цього обсягу приблизно 3,5 млрд євро склали зернові та олійні, які після перевантаження були експортовані в інші країни. Якщо ми подивимось на експорт виключно зернових та олійних, то там 80% частка українського транзиту. При цьому експорт агропродуції з цих п’яти країн зріс на 18 мільярдів євро за 2022 рік», - наголосив Сольський.

Нагадаємо

Угорщина звернулася до ЄС із проханням продовжити обмеження на імпорт українських зернових і олійних культур для п'яти країн Східної Європи щонайменше до кінця 2023 року.

Юлія Шрамко

Джерело: УНН