На останньому голосуванні в ООН щодо війни в Україні російська позиція програла, опинившись у рекордній меншості. Резолюцію ЄС про територіальну цілісність України підтримали більшість держав. Низка позаблокових африканських країн цього разу вирішили утриматися, хоча все ще приймають дружбу з Росією аби отримати зерно та військову підтримку, пише Insight News.

Африканський континент – остання надія Кремля

Якщо раніше Москва скоріше не звертала особливої уваги на те, що відбувається в Африці, то зараз континент перетворюється на останніх союзників Кремля. Ймовірно, РФ розглядає ці відносини як продовження політики колишнього СРСР, а дехто просто звик до тісних відносин з Москвою. 

Десять африканських країн імпортують більш ніж половину зерна з Росії. Більшість з них займають нейтральну або проросійську позицію щодо війни проти України. Але не всі керівники держав мають неупереджену інформацію. Російська пропагандистська кампанія в іноземних ЗМІ та соцмережах просуває ідею, що саме санкції є головною причиною продовольчої кризи в Африці.  

Закупівля добрив

Особливо значними є російські поставки аміаку та карбаміду, добрив на основі монофосфату амонію. Найбільшими імпортерами російських добрив в Африці є Бенін, ПАР, Гана, Кенія, Конго – саме ті країни, які не підтримали резолюції ООН про засудження агресивної війни Росії проти України.

Російська присутність в країнах Африки: військові найманці

З 2017 року російські найманці ПВК “Вагнер” брали участь у збройних конфліктах в Малі, ЦАР, Мозамбіку, Лівії, Мадагаскарі. Військові найманці отримали контроль над видобутком алмазів у ЦАР. Подвійна гра “Вагнера” в ЦАР свідчить про те, що Росія зацікавлена в продовженні громадянської війни в країні. 

З часом ПВК вийшла за рамки класичної приватної компанії, оскільки займається не тільки військовою допомогою пропутінським режимам в Африці, але й пропагандистськими кампаніями в соцмережах, заохоченням бойовиків. У Лівії головною метою російських військових найманців є контроль над нафтовидобувними регіонами країни.

До 2020 року на РФ припадала майже половина світового військового експорту до Африки. Серед найбільших імпортерів російської військової техніки – Єгипет, Алжир, Ангола, Судан та Ефіопія. Але втрати РФ на війні в Україні, західні санкції, що перешкоджають виробництву високотехнологічної військової техніки, суттєво знизять можливості російського ВПК. 

Відносини Європи та Африки

З 2015 року діє Надзвичайний трастовий фонд допомоги Африці, до якого країни ЄС виділили щонайменше п'ять мільярдів євро. Ця допомога є основним інструментом «м'якої сили» на континенті. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про перезавантаження відносин з Африкою на основі рівноправного партнерства.

Китай також надав кредити урядам усіх країн континенту, крім Лівії. Проте, зменшення присутності Китаю та Європи останнім часом забезпечили Росії хороше підґрунтя для посилення свого впливу в Африці. Слід сподіватися, що більш тісне партнерство з африканськими країнами стане частиною стратегічних амбіцій ЄС, що дозволить відновити свій вплив на континенті.    

Джерело: https://insightnews.media/africa-russia-friendship-for-convenience-grain-and-military-mercenaries/