Люба Україно та українці! За 30 років з дня проголошення незалежності ми побачили багато екологічних поразок та перемог. Про це повідомляє Екодія, пише agronews.ua.

Ми є свідками довгострокових наслідків однієї з найбільших техногенних катастроф у світі – аварії на Чорнобильській АЕС. Ми бачимо водойми, що міліють та цвітуть. У багатьох містах ми дихаємо повітрям, яке несе загрозу нашому здоров’ю. Ми все більше відчуваємо на собі наслідки зміни клімату: аномальну спеку, масштабні зливи та снігопади, пилові бурі, нестачу води. Ми спостерігаємо за тим, як на тимчасово окупованих територіях Донбасу та Криму накопичуються серйозні екологічні проблеми. Ми не можемо без болю дивитися на рани, що завдаються природі від вирубок лісу в Карпатах та нелегального видобутку бурштину. Ми накопичуємо мільйони тон сміття і скидаємо його на звалища.

Разом з тим, Чорнобильска катастрофа стала іскрою для формування потужного екологічного руху в Україні та світі. У 2000 році ЧАЕС перестала виробляти електроенергію, а у 2018-му на її промисловому майданчику запрацювала нова сонячна електростанція. Частка електроенергії виробленої з відновлюваних джерел (сонячних, вітрових та біоенергетичних станцій України) зросла з 1% у 2014 році до більше 7% у 2020 році, а кількість власників домашніх “сонячних” станцій за цей же період збільшилася з кількох десятків до 30 тисяч. З 2015 року в Україні запрацювали програми підтримки населення для впровадження енергоефективних заходів, пізніше з’явився державний Фонд енергоефективності. Тим часом продовжувалося розширення природно-заповідного фонду, який сьогодні складає близько 7% території нашої країни.

Кожен новий об’єкт природно-заповідного фонду, кожен утеплений будинок, кожен “сонячний” дах замість спаленого на старих зношених станціях вугілля – це невеличка перемога і рух у вірному напрямку. Попереду багато викликів та нагальних проблем, які мають бути вирішені. Тому Україно, протягом наступних 30-ти років ми бажаємо тобі:

КЛІМАТИЧНО НЕЙТРАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Кліматична нейтральність – це шлях до сталого розвитку. Декарбонізація економіки дає змогу відповісти як на виклик кліматичних змін, так і вирішити багато інших екологічних, економічних та соціальних проблем у середньо- та довгостроковій перспективі. Декарбонізація секторів енергетики, транспорту та промисловості є важливими та першочерговими кроками. Саме ці сектори відповідають за найбільшу частку викидів парникових газів і є найбільшими джерелами забруднення повітря.

СТАТИ ЕНЕРГОНЕЗАЛЕЖНОЮ
Довгостроковою загрозою національній безпеці є імпорт викопних палив (вугілля для роботи ТЕС, паливних збірок для роботи АЕС) та проблеми, які супроводжуються їх використанням: економічні, соціальні, екологічні. Натомість, розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) зможе суттєво зміцнити енергетичну безпеку держави. Дослідження державного Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, підтверджує економічну та технічну можливість переходу України на 91% ВДЕ вже до 2050 року.

ПОВНІСТЮ ПЕРЕЙТИ НА ВІДНОВЛЮВАНУ ЕНЕРГЕТИКУ
Сонячна та вітрова енергетика вже досягли необхідного технічного та економічного рівня для широкого впровадження. Вони дозволяють забезпечувати зростаючі потреби в електроенергії, заміщуючи старі потужності вугільної енергетики. На відміну від атомної енергетики та викопного палива, ВДЕ не руйнують довкілля та є невичерпними. За розумного та ощадливого використання можуть живити нашу цивілізацію сотні і тисячі років без війн та конфліктів за обмежені поклади викопних палив. Ми переконані, що перехід до 100% ВДЕ є досяжним та необхідним для України в перспективі 30 років. Це доводять результати українських та міжнародних досліджень.

ВІДМОВИТИСЯ ВІД АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
Старі блоки АЕС – це додаткові ризики аварій, радіоактивні відходи та паливна залежність від Росії. Сьогодні в Україні працює 15 атомних блоків. Майже всі вони збудовані за радянських часів, і терміни їх роботи підходять до завершення. З 2011 року Енергоатом почав продовжувати терміни роботи блоків на додаткові 10-20 років. Але в період з 2025 по 2037 роки, згідно з чинними ліцензіями, більшість українських реакторів мають бути зупинені та безпечно виведені з експлуатації. Завчасне стратегічне планування дозволить замістити ці потужності новими – на ВДЕ. При цьому міста-супутники АЕС можуть бути перетворені на інженерні та технологічні центри розвитку відновлюваної енергетики.

БЕРЕГТИ СВОЇ ЛІСИ, СТЕПИ, ЛУКИ, БОЛОТА ТА УНІКАЛЬНЕ БІОРІЗНОМАНІТТЯ
Україна має продовжувати збільшувати площі свого природно-заповідного фонду, включно зі Смарагдовою мережею, Рамсарськими, водно-болотними угіддями та іншими зеленими територіями. Ці унікальні території легко втратити, а їх відновлювати – довго й дорого. Окрім того, для того, щоб успішно справлятись з наслідками зміни клімату та зменшувати викиди парникових газів, потрібно зберігати та збільшувати природно-заповідний фонд та території, зайняті екосистемами.

ЧИСТОЇ ВОДИ
Україна є однією із найменш забезпечених водними ресурсами країн Європи, де крім цього щороку спостерігається “цвітіння” водойм – від дрібних струмків та озер до головних річок та морів. Причиною цьому є надмірна концентрація поживних речовин (азоту, фосфору й калію), що надходить в значній частині з полів після внесення добрив та місць зберігання гною й посліду з тваринницьких ферм. Україна має впровадити сучасні екостандарти та екологічний нагляд за агросектором, а також інвестувати в необхідну інфраструктуру для безпечного поводження з відходами тваринництва та агрохімікатами.

НАДАВАТИ ПЕРЕВАГУ СТАЛИМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ПРАКТИКАМ
Інтенсивне сільськогосподарське виробництво та, зокрема, промислове тваринництво, є причиною багатьох екологічних викликів: виснаження природних ресурсів, забруднення повітря, води, ґрунтів, неетичного ставлення до тварин, а також глобальної зміни клімату. Великі аграрні компанії мають впроваджувати кращі екологічні стандарти та нормативи, щоб їхня діяльність не порушувала права місцевого населення на чисте довкілля. Україна має підтримувати сталий сільський розвиток та дбати про розвиток малих і середніх фермерських господарств, що є альтернативою великим промисловим фермам.

ЧИСТОГО ПОВІТРЯ
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від забруднення повітря в Україні передчасно помирає 124 людини на кожні 100 тисяч. Україна успадкувала від Радянського Союзу великі промислові підприємства, устаткування та технології на яких є застарілими та продукують невиправдано велику кількість викидів. Те саме стосується і парку вугільних електростанцій : лише на лічених із них встановлено електрофільтри, а державна стратегія розвитку енергетичного сектору планує нові вугільні потужності. Транспорт також продукує значну частину викидів. Для того, щоб змінити ситуацію, українці мають отримати доступ до достовірних і своєчасних даних про якість повітря, а промислові підприємства – відповідально скорочувати шкідливі викиди.

ЗНИЗИТИ ПРОМИСЛОВЕ ЗАБРУДНЕННЯ ДО МІНІМАЛЬНО МОЖЛИВОГО
В Україні через промислове забруднення щороку помирає близько 58 тисяч людей, забруднення повітря залишається основною причиною. Україна також посідає 4-те місце в світі за рівнем економічних збитків від забруднення повітря. У 2018 році ми втратили 5,8% ВВП через захворюваність та смертність, викликані токсичним забрудненням атмосфери: це близько 250 мільярдів гривень або ж річний бюджет МОЗ. Для того, щоб покращити ситуацію, Україна має забезпечити непохитне дотримання принципу “забруднювач платить” та поступово довести податок на викиди до середнього європейського рівня. Потужності промислових підприємств мають бути приведені у відповідність до найкращих доступних технологій та методів управління, а викиди – постійно контролюватися .

МАТИ РОЗВИНУТУ ІНФРАСТРУКТУРУ ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ У МІСТАХ
Транспорт спричиняє 25% викидів парникових газів в атмосферу, що призводить до зміни клімату та забруднення повітря у містах. Найбільше викидів виробляють приватні автомобілі. Ефективний швидкий громадський транспорт у містах – можливість розвантажити дороги від заторів та покращити якість повітря.

ВІДМОВИТИСЯ ВІД ВУГІЛЛЯ
Спалення викопного палива, зокрема вугілля, впливає на зміну клімату, забруднює довкілля та загрожує здоров’ю населення. Шахти, заводи та застарілі вугільні електростанції щохвилини викидають сотні кілограмів небезпечних парникових газів та токсичних речовин в атмосферу, воду та ґрунт. Окрім того, вугільна промисловість України є збитковою і щороку потребує мільярдних відрахувань з державного бюджету. Кількість працівників вугільної галузі зменшилася з майже мільйона у 1990 році до 42 тисяч у 2018 році. Поступове припинення використання вугілля може зменшити навантаження на державний бюджет, створюючи водночас нові робочі місця у галузі відновлюваної енергетики.

ТРАНСФОРМУВАТИ СВОЇ ВУГІЛЬНІ РЕГІОНИ У СПРАВЕДЛИВИЙ СПОСІБ
Більшість працездатного населення вугільних регіонів України не готові до закриття шахт. Сьогодні це їхнє єдине джерело доходу. Однак майбутнє без вугілля не зміниш – молодь із вугільних регіонів масово виїжджає на заробітки у великі міста. Справедлива трансформація – це модель розвитку регіону, що передбачає гідне життя та чесний заробіток усім працівникам та спільнотам, на яких вплине процес відмови від викопного палива. Саме цим шляхом має йти Україна.

АДАПТУВАТИСЯ ДО КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН
Для України важливо створювати свої політики з адаптації з метою зменшення вразливості до наслідків зміни клімату . Україна має розробити та виконувати секторальні стратегії та плани дій з адаптації. Необхідно провести оцінку вразливості населених пунктів до зміни клімату та створити плани дій з адаптації населених пунктів на основі цієї оцінки, при цьому надаючи перевагу впровадженню природоорієнтованих рішень .

СТАТИ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОЮ
Україна має одну з найбільш енергоємних економік в Європі та світі. Близько половини виробленої та імпортованої енергії втрачається при її перетворенні та транспортуванні до кінцевого споживача, що на 12% вище, ніж в країнах ЄС. Найбільшими споживачами енергії в Україні є побутовий сектор та промисловість, які мають колосальний потенціал до впровадження енергозберігаючих заходів та технологій. Зокрема, надмірне споживання енергії на опалення житлових та громадських будинків має постійні негативні наслідки. Але за рахунок впровадження енергоефективних заходів у секторах виробництва, транспортування та споживання тепла будівлями, можна втричі скоротити імпорт природного газу (на 11 млрд м3): споживати менше та ефективніше, платити менше, і врешті знизити викиди парникових газів.

НАЛАГОДИТИ СИСТЕМУ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ
Проблема накопичення відходів виробництва і споживання є однією з провідних загроз екологічній безпеці нашої країни. Україна має системно підійти до вирішення питання, в рамках впровадженням основних принципів циркулярної економіки. Зокрема, запровадити роздільний збір органічних відходів та компостування у всіх містах. Для неорганічних побутових відходів важливо ввести в законодавство принцип розширеної відповідальності виробника – зобов’язування компаній на ринку України сплачувати вартість утилізації або переробки використаних товарів та упаковки. Сортування відходів та компостування має стати звичною практикою в освітніх закладах та у повсякденному житті громадян.

Команда Екодії пишається працювати на благо українців та майбутніх поколінь України. Щодня ми робимо все можливе, щоб рішення, які приймаються на національному рівні, відповідали конституційному праву кожного і кожної на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

Цінуймо один одного, унікальну природу України і бережімо її разом!

Инф. agronews.ua