У 2017 році експорт насіння зернових та олійних культур з України становив 15,2 млн дол. США. Це майже на 12% менше закордонних поставок вітчизняного насіння у 2016 році і у 26 разів (!) менше минулорічних обсягів імпорту насіннєвого матеріалу в Україну, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, основними споживачами українського насіння є країни СНД та Європейського Союзу. Також вітчизняний насіннєвий матеріал у невеликій кількості імпортують Туреччина, Індія та Південно-Африканська Республіка.

У структурі українського експорту насіння домінує кукурудза. Обсяги поставок цього виду продукції на ринки країн світу у 2017 році у вартісному вимірі становили 14,4 млн дол. США, а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала 90 %.

Основним покупцем насіннєвого матеріалу кукурудзи українського походження є Білорусь. Торік вона закупила 90% вітчизняного експорту насіння кукурудзи на суму близько 13 млн дол. США.

Насіння кукурудзи в Україні також закуповували Молдова, Казахстан, Грузія, Австрія, Франція, Румунія та Туреччина.

Крім того, минулого року Україна експортувала 553 т пшениці – до Туреччини, 446 т насіннєвого жита – до Білорусі, а також 31 т насіннєвого ячменю – до Молдови, зазначив експерт.

На заваді реалізації великого потенціалу України щодо нарощування експорту насіння у вигляді якісного посівного матеріалу, перш за все, стоїть невизнання українських фітосанітарних сертифікатів у багатьох країнах світу, вважає Олександр Захарчук.

Тому, зазначив він, якщо Молдова, Білорусь та Туреччина надають можливість експортувати насіння українського походження зареєстрованих селекційних продуктів з метою комерційного поширення, то глобальні світові ринки насіння – Європейський Союз, США, Китай, Аргентина та багато інших – закриті для вітчизняної насіннєвої продукції. А до країн Європейського Союзу поки що здійснювати поставки вирощеного в Україні насіння можна лише для досліджень та рекламних акцій.

Ускладнює ситуацію правовий формат експорту насіння сортів ботанічних таксонів, включених до Схем сортової сертифікації Організації Економічного співробітництва та розвитку, до частини з яких Україна вже приєдналася. Адже без позитивного рішення аудиту еквівалентності міжнародним вимогам – особливо в частині комерційного обігу насіння і садивного матеріалу та охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності – власники сортів та гібридів не можуть отримати доступ до світового ринку насіння.

З огляду на це, розвиваючи експортні можливості для входження на перспективні ринки інших країн, в тому числі і Європейського Союзу, вітчизняні насіннєві компанії змушені продавати свою продукцію значно дешевше – порівняно з імпортними цінами закупівлі – за рахунок зменшення ціни реалізації власного насіннєвого матеріалу, зауважив Олександр Захарчук.

Зокрема, кукурудзу українські насіннєві компанії продають по 1862 дол. США за 1 т, тобто у 2 рази дешевше, ніж її імпортують вітчизняні агротоваровиробники, сою – в 1,8 разу, пшеницю – у 3,7 разу, ячмінь – в 1,5 разу, овес – у 2,4 разу, а жито – у 3,2 разу нижче рівня світових цін.

Щоб усунути існуючу дискримінацію та підвищити конкурентоспроможність насіння українського походження на світовому ринку, необхідно якомога швидше адаптувати вітчизняну нормативно-правову базу щодо насінництва до міжнародних вимог, підсумував Олександр Захарчук.