• Главная
  • ЛЕНТА НОВОСТЕЙ
  • АРХИВ
  • Аналитика
  • Фермеру
  • Экспортеру
  • Примеры контрактов
  • Реклама
  • Контакты
  • RSS feed
  • Издается с 28 мая 2012 года
  • Агростраховий ринок України розігрівається
    Опубликовано: 2017-11-30 08:54:48

    Сьогодні на українському ринку агрострахових послуг намітилося пожвавлення. І це є позитивним фактором, бо впродовж кількох останніх років значного розвитку в секторі не спостерігалося. Кількість проблем накопичувалася, а шляхи їх вирішення переважно залишалися незвіданими. Головні труднощі, з якими стикалася агрострахова сфера, зумовлювала відсутність чіткої державної політики в цій царині. Через брак бюджетних коштів та інші об’єктивні причини уряд змушений був відмовитися від фінансування раніше запровадженої програми субсидованого агрострахування, таким чином, держава втратила позиції активного гравця на даному ринку.
    Як відновити розвиток агрострахування через налагодження системного партнерства сільгоспвиробників, страховиків та держави в цьому питанні?
    Про це йшлося під час круглого столу «Аналіз ринку агрострахування в Україні: висновки та основні тенденції», який 21 листопада відбувся в Києві. Захід спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України провів Проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового Банку) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії». Серед його учасників було чимало представників страхових компаній та їх профільних асоціацій, сільгоспвиробників. Організатори заходу презентували результати аналітичного дослідження «Ринок агрострахування України в 2017-му андерайтинговому році».

    IFC допомагає українському агрострахуванню
    Подібні дослідження вже стали традиційними, бо проводяться щорічно. Проте нинішнє має свою особливість. Раніше відповідну роботу здійснювала IFC, спираючись на власні ресурси та на дані, надані ключовими страховими компаніями в Україні, котрі працюють із аграрним сектором. Цього разу до підготовки даного дослідження долучився надійний партнер IFC у питанні розвитку культури агрострахування і побудови надійної системи агрострахування - Міністерство аграрної політики та продовольства України.
    Голова регіонального представництва IFC в Україні, Білорусі та Молдові Джейсон Пелмар підкреслив, що спільна робота IFC і Міністерства аграрної політики та продовольства України спрямована, перш за все, на розробку та впровадження нової моделі агрострахування, яка стане міцним фундаментом для розвитку конкурентоспроможності аграрного сектору в Україні. З цією метою IFC надає нашим сільгоспвиробникам та страховикам консультаційні послуги. Також корпорація інвестує чималі кошти в аграрну галузь. Впродовж останніх 6 років їх сума перевищила 800 млн. дол.
    Джейсон Пелмар відзначив, що IFC не випадково приділяє значну увагу аграрному сектору України. Сьогодні ця галузь потужно розвивається і обумовлює економічне зростання як всередині країни, так і в прилеглому до неї регіоні. «Якщо для сільгоспвиробників збільшуватиметься доступ до фінансування, зростатиме й прибутковість сільгосппідприємств, поліпшуватиметься рівень життя людей. Все це дуже важливо, бо підштовхує розвиток економіки і одночасно покращує регіональну стабільність».

    Парадокси аграрної галузі
    Тривалий час держава тримала відносини з агростраховим ринком на паузі. З певного періоду вона почала змінювати своє ставлення до нього. Тепер Міністерство аграрної політики та продовольства тісно співпрацює з Проектом IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії», встановлює діалог зі страховиками. А нещодавно в складі міністерства навіть була створена структура, яка займатиметься  винятково питаннями розвитку агрострахування. Не виключається, що в подальшому вона може перерости в аналог американського Агентства з управління ризиками (RMA) і обумовлювати не лише розробку правил функціонування агрострахового ринку, але й контролювати їх виконання.
     На круглому столі аграрне міністерство представляла численна делегація, очолювана заступником міністра Оленою Ковальовою. Свій виступ вона розпочала із парадоксу, з яким доводиться стикатися вітчизняній аграрній галузі. Зокрема, вона сказала: «Сільське господарство для нашої країни є визначальною галуззю. Я наведу лише кілька цифр. Це 17% зайнятих в усій національній економіці, 42,5% експортно-валютної виручки, 16-18% ВВП. І разом з тим, галузь, яка формує національну економічну стабільність, сама зазнає значних ризиків».
    У першу чергу, йдеться про погодні ризики. Сьогодні їх вплив на сільське господарство посилюється через кліматичні зміни, які відбуваються на різних територіях, в тому числі, й в Україні. У цьому можна було переконатися і поточного року: весна видалася напрочуд нестійкою, супроводжувалася заморозками. А влітку в окремих регіонах запанували посуха та буревії. Через них лише в Полтавській області постраждали посіви на 20 тис. га. Відтак місцеві аграрії зазнали значних збитків.
    З подібними випадками стикаються й сільгоспвиробники інших областей. І це притому, що вкладають у виробничі процеси значні кошти. «Лише на цьогорічні осінні польові роботи знадобилося майже 90 млрд. грн., - зазначила Олена Ковальова. - Якщо є такі витрати, то аграрії мають бути впевненими, що отримають принаймні мінімальний дохід». А це можливо лише за наявності агрострахування.

    Зростання показників
    Як нині виглядає ситуація на агростраховому ринку України? Про результати дослідження розповів головний спеціаліст Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства Олександр Литвин. Він повідомив, що воно охоплює два періоди – зиму 2016-2017 року та весну-літо 2017 року. І підкреслив, що результати дослідження є репрезентативними, бо вибудовуються на даних 13 страхових компаній. Загалом запит на інформацію було надіслано 58 компаніям, які мають ліцензію на провадження діяльності з агрострахування. Проте не всі вони активно працюють у цьому сегменті.
    Серед страхових компаній, які пішли на ґрунтовну співпрацю з дослідниками,  - «АХА Страхування», «АСКА», «АСКО ДС», «БРОКБІЗНЕС», «ГАРДІАН», «ЗДОРОВО», «ІНГО Україна», «Країна», «Оранта-Січ», PZU, «ТАС», «Українська аграрно-страхова компанія», «Універсальна». Разом вони за досліджуваний період застрахували 657 тис. га.
    Серед областей першість за цим показником утримує Полтавщина. Тут загалом застраховано 75,6 тис. га. Лише трохи їй поступається Хмельниччина, де відповідний показник дорівнює 75,3 тис. га. Третє місце посідає Дніпропетровщина – 67,3 тис. га.
    У поточному році вперше від 2011-го зросла кількість договорів страхування сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. До цього вона впродовж шести років лише постійно знижувалася. І якщо торік було підписано 793 договори, то нинішнього – 957. Причому, 427 із них були укладені на зимовий  період та 530 – на весняно-літній.
    Найбільша частка укладених договорів припадає на Тернопільщину – їх тут 98. На Дніпропетровщині – 94, а на Полтавщині – 75.
    Так само позитивна тенденція намітилася і щодо обсягу зібраних страхових премій у гривні. За підсумками 2017 року, він збільшився на 30% і сягнув 204,4 млн. грн. Від 2005 року цей показник є найвищим. Найбільші суми зібраних страхових премій забезпечили Полтавська (33,7 млн. грн.), Дніпропетровська (18,1 млн. грн.) та Сумська (17,8 млн. грн.) області.
    Щоправда, дехто з учасників круглого столу висловив сумнів щодо того, наскільки цей показник відтворює реальну ситуацію. Національна валюта залишається нестабільною, за поточний рік вона також знецінювалась, а вартість сільськогосподарських робіт, яка прив’язана до долара, відповідно зростала.
    У відповідь на це Олександр Литвин зауважив, що загальна сума страхових премій у доларовому еквіваленті зростає вже другий рік поспіль. Причому, поточного року її збільшення сягнуло 27%. І якщо торік вона становила 6 млн. дол., то цьогоріч – вже 7,7 млн. дол.
    Вельми важливий показник дослідження стосується суми відшкодувань сільгоспвиробникам. Бо вони дотепер нерідко висловлюють недовіру до страховиків, наголошуючи на тому, що багато з них не поспішають компенсувати втрати, яких аграрії зазнали через настання страхових випадків, або виплачують їх у неповному обсязі. 2017 року сума відшкодувань дорівнювала 7,6 млн. грн., з яких 7 млн. грн. припадають на період перезимівлі. Більш повні дані стосовно виплат за весняно-літній період ще уточнюватимуться, і до кінця року можуть бути скориговані в бік підвищення.
    Поточного року страхові виплати здійснювалися в 12 областях. Найбільшу частку з них отримали аграрії Хмельниччини (40,3%), Черкащини (30,9%) та Тернопільщини (12,2%).
    Дослідження також засвідчило, що найбільше страхових виплат протягом 2017 андерайтингового року здійснила страхова компанія «БРОКБІЗНЕС». Цей її показник перевищив 3 млн. грн. Частка ж у виплатах по ринку склала 40,3%. На другому місці за виплатами йде страхова компанія «ІНГО Україна» - понад 1,8 млн. грн. (24,3%), а на третьому – страхова компанія «АСКА» - понад 1,5 млн. грн. (19,8%).
    Найчастіше поточного року страхувалися наступні сільгоспкультури: озима пшениця  (414,5 тис. га), озимий ріпак (95,4 тис. га), кукурудза (70,2 тис. га), соняшник (36,7 тис. га). Всього страхувалися 16 польових культур та багаторічні насадження. Найбільш ризикованими серед них виявилися озимий ріпак, озима пшениця та озиме жито.

    Брак культури агрострахування
    Попри всі позитивні моменти, які намітилися в цьогорічному агрострахуванні в Україні, його можливості використовуються ще досить скромно. На цьому наголошували учасники круглого столу. І підкреслювали, що сільгоспвиробники часто уникають агрострахування, не розуміючи його сутності та важливості.
    Зокрема, до цього привернула увагу заступник генерального директора з андерайтингу та перестрахування страхової компанії «АСКА» Анна Бутко. Вона зазначила, що навіть після отримання виплати багато аграріїв залишаються незадоволеними і вважають, що їм компенсували недостатньо коштів. Але їх претензії безпідставні, така їх реакція провокується незнанням того, як працює механізм агрострахування. «Сільгоспвиробники повинні розуміти, що всі ризики перекласти на страховий ринок не можна, - зазначила вона. – Тому тут їх навчання дуже важливе».
    Відсутність культури агрострахування в сільгоспвиробників також стала темою виступів учасників заходу. Приміром, заступник директора з корпоративного бізнесу страхової компанії PZU Костянтин Нідзієв розповів наступну історію: «Ми були в саду, в якому при заморозку за один день загинуло врожаю на 50 млн. грн. І що ви думаєте – господар навіть опитувальний лист не захотів заповнювати. У нього 250 га яблук, а він каже: якщо цього року не буде врожаю, буде наступного. І це притому, що він має міжнародні контракти!»
    Віднедавна в Україні почали запроваджуватися програми, коли до агрострахування долучаються виробники засобів захисту рослин, мінеральних добрив, насіння, а також банківський сектор. Вони пропонують аграріям пільгові умови: якщо ті купують їхню продукцію або користуються банківськими кредитами, то отримують суттєву знижку при оформленні страхових договорів. Подекуди ці компанії та банки сплачують за сільгоспвиробників до 50% страхової премії.
    В одній із таких програм бере участь страхова компанія «АХА Страхування». Її представник – начальник Управління андерайтингу Віктор Андрійчук визнав: «І навіть тут ми стикнулися з ситуацією, що люди не хочуть брати страхування». За його словами, таке нинішнє байдуже ставлення до агрострахування як інструменту убезпечення від ризиків до певної міри спровоковане відсутністю катастрофічних випадків впродовж кількох останніх років. Завдяки цьому аграрії одержують високі врожаї. І мають хибну думку, що так буде й надалі. Проте Віктор Андрійчук переконаний, що рано чи пізно серйозна негода дасться взнаки, тож до цього потрібно бути готовими вже зараз.

    Незастрахована африканська чума
    Застереження Віктора Андрійчука є небезпідставним. Через відсутність належного агрострахування в Україні під загрозою опинилося вітчизняне свинарство. Сьогодні поголів’я свиней в країні значно скоротилося через таку небезпечну хворобу, як африканська чума.
    За словами генерального директора страхової компанії AgroRisk Ukraine Ltd. Володимира Юдіна, до спалаху епізоотії в 2012 році тариф по страхуванню свиней від усіх ризиків дорівнював приблизно 0,75%. Це майже в 5 разів менше, ніж у Польщі. «Український ринок дуже схильний до того, щоб демпінгувати», - пояснив він.
    Потому як сталася епізоотія африканської чуми, перестраховики відмовилися брати на перестрахування за таким низьким тарифом. Сьогодні можна спробувати з ними домовитися, але вже на інших умовах. «Тариф буде приблизно 10-12%, і ми вже не зможемо демпінгувати», - зазначив Володимир Юдін.
    Генеральний директор страхової компанії AgroRisk Ukraine Ltd. також повідомив і про можливість іншої небезпечної хвороби, яка може зачепити вітчизняне тваринництво. Йдеться про вузликовий дерматит, який дуже небезпечний для  великої рогатої худоби. Наприкінці 2016 року він уже дістався Румунії. «Якщо Україна не вживе заходів щодо запобігання епізоотії вузликового дерматиту, складеться така ж ситуація, як і в свинарстві».
    Звісно, запобігання ризикам від епізоотії – програма комплексна. Але не останню роль у ній відіграє й агрострахування. Тому в ньому мають бути особливо зацікавлені не лише виробники та страховики, але й держава.
    Це якщо говорити про перспективу. Але реалії сьогоднішнього дня зовсім інші:
    у 2017 році, як засвідчило спільне дослідження Проекту IFC і Міністерства аграрної політики та продовольства, було укладено лише 23 договори по страхуванню сільськогосподарських тварин. З яких лише 9 стосувалися свинарства, 13 – великої рогатої худоби і 1 – птахівництва.

    Як повернути аграріїв та державу в агрострахування
    Дотепер багато сільгоспвиробників розглядають агрострахування як додатковий тягар на їхні бюджети. І знають, що в разі настання катастрофічних випадків держава завжди прийде на допомогу, посприяє з коштами. А з наслідками локальних ризиків впораються і самотужки, тим паче, що вони трапляються не щороку. Отож агрострахування не є обов’язковим елементом їхнього бізнесу.
    Між тим, в усьому світі агрострахування розглядається як неодмінна умова ведення серйозного сільгоспвиробництва. Якщо аграрій прагне його убезпечити від будь-яких негараздів, він використовуватиме всі можливі інструменти мінімізації ризиків. Агрострахування відкриває аграріям доступ до фінансування. Це є також хорошим сигналом для потенційних інвесторів та інших партнерів, які знатимуть, що навіть у складні часи сільгоспвиробництво продовжуватиме працювати, і аграрії виконуватимуть перед ними зобов’язання в повному обсязі.
    Аграрна галузь в Україні нині набирає додаткових обертів. Вона технічно та технологічно осучаснюється. За таких умов держава мала б подбати про впровадження сучасних механізмів, які посприяли б подальшому її розвитку, зокрема, про агрострахування.
    На думку учасників круглого столу, вже невдовзі його обсяги в Україні можна збільшити в рази. Для цього, насамперед, потрібно змінити підходи, які держава застосовує у наданні допомоги сільгоспвиробникам. Вона має допомагати лише тим із них, які страхують своє виробництво.
    Так, Анна Бутко зазначила: «Ми дякуватимемо Міністерству аграрної політики та продовольства, коли буде справді прив’язка будь-яких субсидій, будь-яких компенсацій до наявності страхового полісу. Держава може зменшити свою допомогу і перекласти її частину на страхові компанії, а при настанні катастрофічних випадків допомогти і страховому ринку, і сільгоспвиробникам».
    Подібну думку висловив і Костянтин Нідзієв: «Давайте вирішимо питання наступним чином – ти не можеш отримувати жодної допомоги від держави без страховки. Якщо в тебе її не було, то ти сам винен».
    «Дійсно, програма прямих субсидій нічим особливо не допомагає розвитку агрострахування, - зауважив виконавчий директор страхової компанії «Оранта» Олександр Завада. – А програма субсидій в агрострахуванні як здешевлення премій поки що перебуває на далекому горизонті».
    На думку Олександра Завади, агростраховий ринок не повинен займати позицію спостерігача у цій ситуації. Навпаки, він мусить лобіювати ідею агрострахування з державною підтримкою. Тим паче, що такий підхід діє в багатьох країнах, причому, досить успішно.
    Учасники круглого столу наголошували – агростраховий ринок сьогодні розігрівається. Він готовий до потужнішої роботи. І тому чекає рішучіших кроків від держави.

    Микола ЛУГОВИЙ,
    Національний прес-клуб «Українська перспектива»

    Внимание!!! При перепечатке авторских материалов с AgriNEWS.COM.UA активная ссылка (не закрытая в теги noindex или nofollow, а именно открытая!!!) на портал "Новости агробизнеса AgriNEWS.COM.UA" обязательна.

    ООО "Мегапрайм груп" (Megaprime Group LLC). тел. +380-50-441-7388; ICQ: 390513874
    Электронная почта проекта: info@agrinews.com.ua. Корпоративные контакты: info@megaprime.com.ua, www.megaprime.com.ua Партнеры: www.e-news.com.ua, www.e-finance.com.ua, www.neboley.com.ua, www.brw.com.ua, www.bookmarket.in.ua
    megaprime.com.ua
    bigmir)net TOP 100
    Яндекс.Метрика

    Яндекс цитирования
    © ООО "Мегапрайм груп". Все права защищены.
    При использовании информации в электронном виде активная ссылка на www.agrinews.com.ua обязательна. Мнения авторов могут не совпадать с позицией редакции. За содержание рекламы ответственность несет рекламодатель. Права на информацию, представленную на www.agrinews.com.ua, принадлежат ООО "Мегапрайм груп".