• Главная
  • ЛЕНТА НОВОСТЕЙ
  • АРХИВ
  • Аналитика
  • Фермеру
  • Экспортеру
  • Примеры контрактов
  • Реклама
  • Контакты
  • RSS feed
  • Издается с 28 мая 2012 года
  • Рушії українського садівництва
    Опубликовано: 2017-01-05 16:00:42

    В Україні садівники змушені самі вирішувати свої проблеми, що негативно позначається на  загальних площах плодоносних садів.
    Опікувати галузь взялася новостворена весною 2016 року Асоціація «Укрсадпром» (АУСП). Організація об’єднала промислових виробників фруктів, ягід, горіхів, садивного матеріалу. Одразу включилася в процеси лобіювання інтересів галузі на центральному та регіональному рівнях. У колі завдань об’єднання і поширення та впровадження сучасних технологій, просування української продукції на зовнішні ринки тощо. Про ситуацію в галузі, перспективи її розвитку розмовляємо з головою Асоціації Дмитром Крошкою.
    kroshka
    –Дмитре Григоровичу, останніми роками розвиток садівництва дещо загальмувався, з чим це пов’язано?
    –І справді галузь останніми роками розвивається не так динамічно, як хотілося б. Якщо в 2010-2014 рр щороку закладалося 3,6-4,7 тисяч га, то в 2015-му – 2,9 тис га. Тобто падіння майже дворазове. Причина в тому, що собівартість закладання саду сьогодні дуже висока. В один гектар саду треба інвестувати, як мінімум 200 тисяч гривень, а стандартно – 500 тисяч гривень. Дрібні і навіть середні фермери, які в основному займаються садівництвом, доступу до таких фінансових ресурсів сьогодні не мають. Треба пам’ятати також про те, що сад починає виходити на плодоношення на шостий-сьомий рік, а по горіхоплідним культурам і на восьмий-десятий. Раніше, як ви знаєте, діяла програма підтримки галузі, яка фінансувалася за рахунок 1,5% збору від продажу алкогольної продукції. Проте після згортання цієї програми садівники залишилися сам-на-сам зі своїми проблемами, що негативно позначилося і на темпах закладки і загальних площах плодоносних садів: ще два роки тому було 209 тис га, сьогодні – 206 тис га. А тому програму підтримки садівництва, прийняту в 2016-му, ми розглядаємо, як основу інвестиційної впевненості фермерів. Як до більш надійних партнерів ставитимуться до садівників і банки, тому що запроваджено такий інструмент, як державні гарантії, який стимулюватиме фермерів до розробки проектів власного розвитку, до створення кооперативів, спільної переробки. Я також вітаю рішення парламенту щодо норм про відшкодування заборгованостей минулих періодів.
    –Яка роль у розвитку садівництва належить зрошенню?
    –Без зрошення руху вперед не буде. Ця технологія суттєво впливає на підвищення врожайності садів. Тим паче в Україні є багато територій, де без зрошення взагалі нічого не може рости. На жаль, в Україні під зрошенням перебувають лише 11% садів. Розвиток цього напрямку – це один із головних напрямків стратегії нашої Асоціації.
    –У всі часи найуразливішим місцем садівництва було зберігання продукції. В якому стані воно зараз?
    –В Україні виробляється два мільйони тонн фруктів, проте зберігальні потужності становлять всього-на-всього 250 тисяч тонн, при цьому тільки 70 тисяч тонн цих обсягів забезпечені технологією регульованого газового середовища. Решта оснащені звичайним холодильним обладнанням, або й взагалі його не мають. Така ситуація впливає, в першу чергу, на тривалість зберігання, а тому навесні, коли починається потепління, більшість сховищ доводиться розкривати, а продукцію кудись дівати. Але якщо ми хочемо завойовувати зовнішні ринки, то маємо подбати не лише про сучасні технології зберігання, але й сортування і пакування, все в комплексі. Бо нема сенсу в регульованому газовому середовищі, якщо ми не знаємо, як доставити продукцію свіжою і високоякісно, скажімо, в Індонезію чи Лівію, де торік відкрилися для нас нові ринки.
    – Експорт – це щось нове для нашого садівництва, бо вимагає врахування особливостей іншого споживача. Які ж успіхи у цій справі?
    –Довелося і справді починати все з нуля. Але маємо помітний прогрес. Якщо у 2015-му обсяги експорту становили близько 5 тисяч тонн, то в 2016-му він збільшився майже втричі, а по деяких культурах в десятки разів. Нові ринки почали відкриватися завдяки певним заходам, зокрема, спрямованим на доведення органолептичних показників нашої продукції як конкурентної переваги новому споживачу на світовому ринку. У грудні сталася знакова подія для галузі, вперше в її історії відбулася поставка продукції до Швеції, яка славиться дуже вибагливим споживачем. Три місяці ми працювали, аби пробити вікно до цієї країни. Після першої фури поставленої до цієї країни, заплановано підписання контрактів на тисячі тонн, які будуть реалізовані в цьому році. Велику подяку за сприяння у цій справі висловлюємо працівникам Міністерства закордонних справ.
    У нашій галузі сезон торгівлі фруктами має свої часові особливості: триває від урожаю восени і до червня-липня наступного року, такий у нас маркетинговий рік. До його завершення ще шість місяців, протягом яких ми сподіваємося на суттєву динаміку експорту.
    –Як може допомогти у розвитку матеріальної бази садівництва кооперація?
    –Ми вважаємо, що кооперація – це основний організаційний рушій садівництва. Цією справою займаються в основному фермери, у користуванні яких перебуває 20-30 га, рідко хто має близько 500 га. А тому одному дрібному власнику не під силу збудувати сучасне фруктосховище, пакувальні та сортувальні лінії, переробні цехи тощо. Тим часом світовий ринок вимагає не просто яблук, а яблук одного сорту, одного калібру, однієї якості. До того ж оптовик вимагає велику партію продукції, яку можуть сформувати тільки декілька виробників. А тому ми не бачимо іншого виходу, окрім кооперації.
    29 листопада минулого року ми провели загальні збори Асоціації, на яких була затверджена стратегія реалізації продукції, котра передбачає створення регіональних та місцевих кооперативних об’єднань, затвердили також рекомендований статут сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу. Фактично робота щодо розвитку кооперації розпочалася. Ведеться також робота зі створення регіональних організацій асоціації.
    –Садівництво потребує стабільної державної політики. Ви не боїтеся, що через рік вона знову повернеться спиною до галузі?
    –Ось я тримаю в руках проект концепції розвитку галузі садівництва, яка розробляється згідно з наказом міністра аграрної політики від 18 жовтня і зосереджена на зміні структури галузі. Цей документ – одна із гарантій нашого стабільного  розвитку. Я упевнений, що нам під час роботи над бюджетом вдалося переконати урядовців і багатьох депутатів, що наша галузь може бути однією з пріоритетних в державі, бо не лише забезпечує країну високоякісною вітамінною продукцією, а й розвиває сільські території, адже всі інфраструктурні об’єкти і сади зосереджені винятково в сільській місцевості. До речі, встановлення однієї сортувальної лінії забезпечує роботою більше 60 осіб в селі. Словом, садівництво – ключ до розв’язання численних соціальних проблем на селі. Гадаю, що це спільне розуміння збережеться не лише під час формування.

    infoindustria.com.ua

    Внимание!!! При перепечатке авторских материалов с AgriNEWS.COM.UA активная ссылка (не закрытая в теги noindex или nofollow, а именно открытая!!!) на портал "Новости агробизнеса AgriNEWS.COM.UA" обязательна.

    ООО "Мегапрайм груп" (Megaprime Group LLC). тел. +380-50-441-7388; ICQ: 390513874
    Электронная почта проекта: info@agrinews.com.ua. Корпоративные контакты: info@megaprime.com.ua, www.megaprime.com.ua Партнеры: www.e-news.com.ua, www.e-finance.com.ua, www.neboley.com.ua, www.brw.com.ua, www.bookmarket.in.ua
    megaprime.com.ua
    bigmir)net TOP 100
    Яндекс.Метрика

    Яндекс цитирования
    © ООО "Мегапрайм груп". Все права защищены.
    При использовании информации в электронном виде активная ссылка на www.agrinews.com.ua обязательна. Мнения авторов могут не совпадать с позицией редакции. За содержание рекламы ответственность несет рекламодатель. Права на информацию, представленную на www.agrinews.com.ua, принадлежат ООО "Мегапрайм груп".