Осінь – плідний сезон не лише для аграріїв. Це час проведення спеціалізованих семінарів та  підбиття підсумків для багатьох суміжних галузей. У затишному ресторані Києва мені випала нагода поспілкуватися з провідними експертами світового ринку агрострахування, які приїхали зі Швейцарії та Германії.

У жовтні Міжнародна фінансова корпорація IFC планує представити точні цифри стосовно ситуації на вітчизняному ринку агрострахування, але показники минулого року на рівні близько 5-8 млн дол. не вселяють оптимізму - на всю Україну, де величезні сільськогосподарські оброблювані площі, - це практично нічого. Чому ж більшість аграріїв не страхують свої угіддя?

«Коли посуха або інші природні катаклізми сильно б'ють по врожаю, у агропідприємств виникає бажання застрахуватися, але за рік все забувається, і знову постає питання, що агрострахування - це дорого», - каже Сергій Пархоменко, андерайтер з агрострахування Hannover Re.

При цьому експерт зазначає, що сільгоспвиробники хочуть, щоб в агрострахування включалися всі ризики, але платити сьогодні вони не готові. Більшість агропідприємств не хочуть страхуватися, тому що вважають, що страховий випадок настає раз в 30 років. «Проблема полягає в тому, що всі хочуть широкого покриття страхового випадку, включаючи заморозки, посуху й інші погодні явища. Якщо такі погодні явища відбуваються, то вони охоплюють половину території України. А це означає, що компенсація повинна бути виплачена всім, і, відповідно, відразу ж зростають тарифи. І ось тут виходить дилема, так як страховики намагаються заманити клієнтів вигідними умовами, але знижуючи тарифи страхові компанії ризикують опинитися у мінусі. Коли ж довгостроковий тариф залишається адекватним, страхові можуть сформувати резерв, інакше страхування буде збитковим бізнесом», - пояснює Сергій Пархоменко.

Крім того, як зазначають експерти, на ринок агрострахування впливає також і ситуація з кредитуванням аграрної галузі, коли фінансові установи беруть до 50% комісії. «Страховики прогнозують статистикою майбутні збори. На ризикову частину ми можемо додати адміністративні та маркетингові витрати, але по-доброму це все не повинно перевищувати 30%. Відповідно ми розуміємо, скільки нам потрібно премії, щоб заплатити майбутні збитки. Фермер йде в банк, йому потрібен кредит. Банк йому каже, а давайте застрахуємо, і дайте нам, будь ласка, 40-50% комісії. Тут відбувається наступне: або страховик додає 40-50%,» - говорить Сергій Пархоменко, - або ж ми виробляємо таке «фейкове» покриття від падіння літальних об'єктів та їх уламків. І так ми страхуємо врожай за 0,1%, і покриття такої виплати несуттєво, власне кому потрібно таке страхування ... Хіба що банку «для галочки»», - додає Володимир Юдін, гендиректор компанії «Агрориск».

Звичайно, потроху компанії починають проявляти цікавість до агрострахування, особливо великі агрохолдинги. Але й вони нарікають на  дорогий тариф страхування, навіть враховуючи той факт, що чим більші угіддя - тим нижче тариф страхування. Тобто, великі господарства можуть розраховувати на більш вигідні умови. «Агрохолдинги захищають свої інтереси. Вони очікують, щоб страховик зробив все, але дав йому ті умови, які були в минулому році. Але збитки бувають досить часто. Не беручи цього до уваги, агрохолдинги намагаються продавити для себе умови. Але треба пам’ятати, що катастрофічний збиток призведе до дуже великих виплат і погіршення умов на ринку для всіх. І це ми поки не говоримо про катастрофу, - катастрофа це питання часу, - зараз ми говоримо про вирівнювання cash flow», - зазначає Сергій Пархоменко.

Експерти одностайні у думці, що ринок агрострахування потребує державної підтримки, як це відбувається в інших країнах. Наприклад, у Китаї та Індії, розуміючи важливість страхування та враховуючи соціальний фактор (підтримка малих та великих фермерів), виділяються кошти, які дозволяють створити рамкові умови і надають підтримку не лише аграріям, а й ринку страхування. У США і Канаді  теж розвинена державна програма страхування, а у Бразилії існує субсидування агрострахування.
Читайте також: Вітчизняних аграріїв необхідно привчати до агрострахування

«На даний час ринок агрострахування стоїть на місці і займає очікувальну позицію. Це пов'язано з тим, що держава особливо не бере участі в розвитку страхового напрямку, так як дана лінія бізнесу не працює на комерційній основі. Я не проти конкуренції на ринку, але агрострахування - особливий вид діяльності, який складно поставити в один ряд з іншими видами бізнесу. На даний момент в Україні ми спостерігаємо стагнацію ринку» - каже Сергій Пархоменко.

Але не дивлячись на існуючі проблеми, експерти зазначають, що потенціал ринку агрострахування величезний, а для його розвитку, в першу чергу, необхідні рамкові умови і підтримка держави.

«Розуміння необхідності страхування все більше зростає. Люди усвідомлюють значущість гарантій фінансового результату. Страхування - це не що інше, як гарантія фінансового результату. Що за таку ось суму, я Вам гарантую, що Ваш дохід складе не менше, ніж стільки-то», - констатує Володимир Юдін.

agronews.ua