Для локалізації виробництва сільськогосподарської техніки у рамках українсько-білоруської співпраці ідеальним варіантом було б створення на території України спеціального підприємства, яке б здійснювало кінцеве великовузлове збирання цієї техніки, – вважає заступник керівника «Публічного аудиту» Матвій Холошин.

«Анонсоване Геннадієм Зубком співробітництво України та Білорусі в галузі виробництва сільськогосподарської техніки, безумовно, матиме позитивний ефект у вигляді створення додаткових робочих місць та забезпечення притоку інвестицій. Проте ідеальним варіантом було б створення спеціального підприємства, де власне й відбувалося великовузлове збирання цієї техніки. Адже за рахунок податкових пільг на вітчизняну техніку це дозволило б зменшити витрати аграрії на її придбання», – стверджує фахівець.

Нагадаємо, днями відбулася робоча поїздка голови Української частини Міжурядової українсько-білоруської змішаної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва Геннадія Зубка в Республіку Білорусь. За словами Г. Зубка, білоруська сторона висловила готовність ще й надати фінансові програми з компенсації відсотків, або передачі в лізинг такий сільгосптехніки.
  
Скасування 1,5% військового збору з валютних операцій не призведе до різкого пожвавлення банківського сектора
 
Військовий збір при валюто-обмінних операціях був мертвонародженим на стадії запровадження, тому його скасування важливе, але воно не призведе до різкого пожвавлення цієї сфери банківської діяльності. Такої думки дотримується керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

«Проблема в тому, що всі дії Нацбанку протягом останнього року відбирали будь-яку охоту в населення звертатися для обміну грошей до банківських установ. Вони швидше віддавали перевагу обмінникам або так званому «чорному» ринку»,  – говорить спеціаліст.

На його думку, після зняття ще декількох обмежень, відсутності покращення ситуації, ймовірним наступним кроком, ініційованим НБУ, буде законодавче закріплення норми про заборону валюто-обмінних операцій поза касами банківських установ.
  
Ризики для реформи енергетики та енергонезалежності
 
В Україні триває реформа енергетики та енергонезалежності, відповідні закони мають набути чинності вже з жовтня 2015 року. Як анонсується, буде створено масштабний ринок енергосервісу з тисячами робочих місць. «Публічний аудит» вважає таку ініціативу розумною, але вказує на низку суттєвих ризиків, які можуть стати на заваді її ефективному втіленню.
 
«Найголовніше питання – що гарантує безпеку інвестиції, тобто повернення коштів? Адже, припустімо, обсяг інвестицій розраховується за договором в гривні, фактичне придбання матеріалів прив’язане до курсу стійкішої валюти, бо товар імпортного походження, і внаслідок девальвації інвестор втрачає кошти. Крім того, строк повернення інвестицій виходить з одного розміру тарифу, який може бути з часом зменшено, при цьому загальний обсяг коштів, отриманих у вигляді плати за ЖКП, також пропорційно зменшується. Тому важливо розуміти, яким чином буде здійснено вчасне повернення коштів інвестору», – зазначає заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.
 
Спеціаліст також вказує, що наразі незрозуміло, хто визначатиме обсяг зекономлених коштів, а головне, ефект від запровадження енергозберігаючих технологій, а також який орган надасть висновок, що внаслідок використання залучених коштів мешканці конкретного будинку економлять 27, 29, 30%. Серед інших факторів ризику – порядок визначення конкретного інвестора, перевірка кошторису витрат та цін гарантійного обслуговування тощо, позаяк саме ці етапи є найбільш корупційно уразливими.
 
«Фактично, населення в довгостроковий кредит купує для себе ймовірну довгострокову економію, яка насправді відіб’ється на гаманці тільки тоді, коли інвестору будуть повернуті кошти»,  – резюмує він.