Хоч би хто дав Україні грошей у кредит – Росія чи Захід в особі МВФ, – Київ буде змушений погоджуватись на вкрай невигідні, навіть неприйнятні умови.

Економічні проблеми України зникли в тіні політичної напруженості. Однак саме плачевний стан справ у держфінансах посприяв зриву підписання угоди про асоціацію з ЄС.

На думку експерта фінансових ринків Андрія Блінова, однією з передумов для відмови України від підписання угоди стала відсутність гарантій з боку Євросоюзу, що стосуються сприяння у вирішенні боргових проблем. Йдеться про допомогу в переговорах з МВФ, отримання доступу до інфраструктурних фондам ЄС і т.п., у що уряд розраховував конвертувати підпис на угоді про асоціацію. «Головна причина непідписання договору – необхідність переобрання в 2015 році чинного президента і подальша підготовка до 2020 року, виражена в оформленні холдингів великих бізнесменів нової хвилі, – зазначив Андрій Блінов у ході круглого столу в ЛІГАБізнесІнформ. – Однак перемога на виборах неможлива без збільшення соціальних стандартів, у зв’язку з чим можна прогнозувати їх підвищення на 20% в бюджеті на 2014 рік». За оцінками експерта, мегазавданням уряду є пошук джерел для необхідного в цьому випадку розширення доходної частини бюджету. Крім цього, на порядку денному стоятиме рефінансування зовнішніх боргів, обсяг виплат за якими в 2014 році має становити близько $7 млрд. Ще однією гострою проблемою, за оцінкою Андрія Блінова, стане гарантований державою борг НАК Нафтогаз, обсяг погашення якого в 2014 році становить $1,6 млрд.

Після провалу на вільнюському саміті експерти прогнозують погіршення кон’юнктури зарубіжних ринків капіталу. На думку директора IBI-rating Григорія Перерви, довіру іноземних інвесторів до українського уряду підірвано, і поки не відновиться політична стабільність, інвестувати в Україну будуть з великим побоюванням. «Короткострокова реакція глобальних ринків капіталу була позитивною через очікування поліпшення торговельних відносин з Росією, – продовжує фінансовий аналітик, керуючий партнер інвесткомпанії Capital Times Ерік Найман. – Однак про відкриття ринків для нових позик мова не йде, оскільки інвестори чекатимуть домовленостей українських властей про рефінансування зовнішніх боргів – з МВФ, Росією чи іншими джерелами».

Надати Україні потрібний обсяг фінансування під мінімальний відсоток може тільки МВФ. «У разі підписання угоди про асоціацію з ЄС шанси на новий кредит МВФ були б вищими, а умови його надання – м’якшими, – зазначив у ході круглого столу в ЛIГАБiзнесIнформ директор аналітичної групи Da Vinci AG Анатолій Баронін. – Але сьогодні можливості для компромісів з МВФ втрачені, й умови, на яких може поновитися співпраця, будуть жорсткими і неприйнятними в контексті президентської кампанії 2015 року».

Вже зараз на хвилі передвиборчого популізму влада гучно декларує небажання виконувати вимоги фонду, оскільки МВФ продовжує наполягати на підвищенні вартості газу для населення, введенні гнучкого курсу гривні і т.д.

Спроби влади вирішити проблеми держфінансів за рахунок активних дій на східному фронті виглядають куди більш реалістичними. Про це свідчать наміри перших осіб держави відвідати Росію і Китай. Втім, на сході єдиним джерелом прямих позик для уряду є Росія, оскільки китайські інвестиції виділяються тільки під конкретні проекти.

На думку Еріка Наймана, головне, чого очікує Україна від Росії, – це справедливий газовий контракт, гарантії завантаження газової труби і вирішення проблем на кордоні. Однак відсутність альтернативних джерел все ж змусить українську сторону просити у росіян грошей. «Спроби домовитися з РФ про отримання кредитного ресурсу будуть послаблювати позиції України в переговорах щодо зняття митних обмежень, – прогнозує виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. – Ціна такої позики буде, як мінімум, 5% річних. Але до кредитного договору буде додаватися пакет документів, що стосуються не тільки фінансових аспектів».

На думку гендиректора Українського кредитно-рейтингового агентства (UCRA) Станіслава Дубка, отримання російських позик супроводжуватиметься зобов’язаннями щодо гарантій зближення з Митним союзом, забезпечення преференцій російському бізнесу, реалізації спільних проектів у нафтогазовій сфері та вимогами, що стосуються внутрішньополітичного устрою в Україні. Додатково ускладнює ситуацію початок дії з 1 січня 2015 року нової організації – Євразійського економічного союзу, що передбачає створення наднаціональних органів управління. Можливо, ціною російської прихильності може стати вступ України в цю структуру, що, на думку Анатолія Бароніна, призведе до часткової втрати політичного та економічного суверенітету і до повного закриття західного вектора.

«Росія вже втратила геополітичну міць, але не готова в цьому зізнатися навіть собі. А тому будь-якою ціною хоче затягнути Україну в МС, – вважає Ерік Найман. – У той же час, ЄС пропонує свободу в бідності. Про безвізовий режим і про готовність прийняти українську робочу силу мова не йде. Європейці не можуть, та й не хочуть нічого реального запропонувати українцям. Росіяни не хочуть, та й не можуть – у самих криза постукала в двері. Так що порятунок потопаючих – в руках самих потопаючих».