Поки ЄС і Росія лаються – кого більше любить Україна, Китай реально розвиває співпрацю з нами. У грудні цього року Україна підписує з Китаєм Угоду про дружбу та економічне співробітництво. Угода дійсно вийшла цікавою і, що найприємніше, без жодних політичних заяв і риторики. Китайці на рахунок цього досить прагматичні люди, і тому їхні договори – це, перш за все, гроші і ще раз гроші, а не порожні гасла - стверджує Олександр Охріменко, кандидат економічних наук.

Завдяки цій угоді очікується, що за п’ять років товарообіг України з Китаєм збільшиться в три рази. Зараз, за даними Держкомстату, обсяг товарообігу з Китаєм становить 8,14 млрд долл за підсумками дев’яти місяців. При цьому експорт України в Китай збільшився на 48,8% порівняно з тим самим періодом минулого року, а імпорт збільшився на 6,2%.

Одним з найважливіших напрямів збільшення експорту України в Китай є зростання експорту продуктів харчування. Україна може постачати в Китай як сільгосппродукцію типу зерно і яйця, так і готові продукти харчування, навіть шоколад і тверді сири. А якщо враховувати, що споживчий ринок Китаю найбільший у світі, то для України є можливість нарощувати експорт в цю країну.

В рамках цієї угоди з Китаєм була досягнута домовленість про інвестування Китаєм 3 млрд. дол в іригацію українських сільськогосподарських земель в південних районах країни. Передбачається, що державна структура Китаю, яка відповідає за продовольчу безпеку, зможе орендувати близько 3 млн. с/г земель, насамперед, у південних регіонах України і проведе за рахунок своїх грошей іригацію, щоб забезпечити нормальні умови для вирощування врожаю.

При цьому, відповідно до угоди, китайська сторона буде зобов’язана залучати для роботи на орендованій землі лише жителів України, що дозволить істотно знизити безробіття у сільській місцевості. А також китайська сторона буде мати право використовувати лише 40% сільгосптехніки китайського виробництва, вся інша техніка має бути українського виробництва. Багато в чому з цією метою і була відновлена ​​працездатність Херсонського комбайнового заводу, щоб він міг забезпечити сільгоспвиробників новою технікою.

Китай зацікавлений у збільшенні імпорту продуктів харчування, оскільки доходи населення зростають, а значить – зростає і попит на ті ж продукти харчування. Водночас Китай хоче не лише купувати продукти харчування в Україні, а й розвивати спільний бізнес на території України. За Угодою про дружбу та економічне співробітництво, передбачається налагодити спільне виробництво літаків Ан-178 для Китаю. За розрахунками китайських фахівців, Китаю потрібно ще додатково 3,2 тис. літаків. Позначається чисельність населення. Крім цього, Україна буде брати участь у модернізації вертольотів марки Мі, які активно використовуються в Китаї.

У рамках цієї Угоди китайська сторона інвестує в Україну 3,7 млрд. дол для реконструкції українських теплових електростанцій з метою переходу їх на використання вугілля замість природного газу. А також 2 млрд. дол для будівництва в Криму (Шелкіно) парогазової станції. Є й проект про передачу в концесію китайській стороні будівництва та експлуатації окружної дороги навколо Києва.

Договір це, звичайно, добре, але потрібно правильно ним скористатися. Від того, як будуть реалізовані всі ці проекти, залежатиме і подальша співпраця України з Китаєм.

Дійсно, Україні вигідно мати справу з Китаєм, а Китаю вигідно мати справу з Україною. Бо Китай і Росія знаходяться в неофіційному стані торговельної війни, і їхня конкуренція тільки посилюється. При цьому для Китаю вигідна близькість України до ЄС, оскільки країни ЄС – одні з головних покупців китайських товарів. Ось, де інтереси збігаються.

agravery