Державний земельний банк вирішив зайнятися іпотечним кредитуванням у сільській місцевості. Про розширення функцій фінустанови, яка ще по суті не функціонує, радіостанція «Голос Столиці» поспілкувалася з керівником групи експертів організації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимиром Лапою.
Державний земельний банк, створений для фінансування аграрного бізнесу, вирішив зайнятися іпотечним кредитуванням у сільській місцевості. «Людям, які розвивають сільськогосподарський бізнес, потрібно десь жити. Тому у нашого банку є інтерес до розвитку сільської інфраструктури», - цитує заступника голови правління Держзембанку Володимира Братчикова видання «Комерсант Україна».

«Голос Столиці»: Чи правильно ми розуміємо, що активами банку стане земля, яку він здаватиме в оренду, а вже на виручені кошти буде кредитувати аграріїв?

Володимир Лапа: Ідея закладається саме така, але тут є зворотна сторона медалі, тому що зараз за рахунок доходів від здачі в оренду земель фінансуються місцеві бюджети. І якщо земля буде передана Державному земельному банку, то зменшаться доходи місцевих бюджетів. Очевидно, що якщо ці гроші з'являться у Зембанку, то треба буде думати, чим компенсувати втрату надходжень в місцеві бюджети.

«Голос Столиці»: Про який обсяг земель може йти мова?

Володимир Лапа: Називаються різні цифри, але максимальна цифра, яка називалася, – 10 мільйонів гектарів. Зараз відбувається інвентаризація всіх земель і лише після її завершення можна буде говорити про точні оцінки.

«Голос Столиці»: Скільки можна отримувати з одного гектару в якості орендних платежів?

Володимир Лапа: В середньому орендна плата за гектар в Україні зараз становить від 600 до 700 гривень.

«Голос Столиці»: Чи можна на виручені кошти задовольнити потреби у кредитуванні аграріїв?

Володимир Лапа: Загалом обсяги кредитних ресурсів, які залишають сільгосппідприємства і аграрні компанії, становлять до 40 мільярдів гривень, тобто в кращому разі це покриє 25% від потреб сільгосппідприємств, і це якщо не рахувати можливі витрати на іпотечні кредитування.

«Голос Столиці»: А чи справді є потреба у підтримці саме іпотечного кредитування? Чи є в селах люди, які мають необхідність отримувати іпотечні кредити?

Володимир Лапа: Така проблема існує, тому що існує проблема кваліфікованих кадрів в сільській місцевості. У сільській місцевості багато людей знаходяться без роботи, але як правило це люди низької кваліфікації. Що ж стосується залучення фахівців більш високої кваліфікації, в тому числі випускників аграрних ВУЗів, то у них трошки більші вимоги – їм хотілося б проживати у нормальних умовах. Тобто важко розраховувати на те, що молодь буде повертатися на село. Але питання не лише в умовах проживання, тут питання в інфраструктурі в цілому – це і дитячі садочки, і школи, і система лікування, і система дозвілля… тобто проблема набагато комплексніша.

«Голос Столиці»: Чи не простежується у цих нововведеннях роздування функціоналу Зембанку, або ж у цьому і справді є сенс і майбутнє?

Володимир Лапа: Тут є ще два питання. Перше – філіальна мережа, яку він має, а друге – це ставка кредитування, тому що кошти ж не будуть безкоштовними. Зокрема, коли мова йшла про кредитування сільгоспвиробників, то озвучувалися наміри кредитувати за ставками 12% річних в гривні. І мені не зовсім зрозуміло, звідки цей дешевий ресурс візьметься, тому що якщо говорити про кредити під 10% у валюті, то не зовсім зрозуміло, звідки у Зембанку з'являться кошти у гривні під 12% річних. Тобто загалом реалізація цієї схеми є актуальною, але вона залежить від наближеності самого Зембанку до сільської місцевості, і до тих фінансових умов, які він запропонує.

«Голос Столиці»: Чи можна такими субсидіями вирішити питання, чи поки відсоткові ставки в Україні будуть залишатися високими, про нормальне кредитування аграріїв мови не йтиме?

Володимир Лапа: Навряд чи Зембанк зможе повністю покрити потреби у кредитуванні, тому що в Україні працює достатньо велика кількість банківських установ. Але знову ж таки – якщо навіть будуть низькі ставки кредитування, то виникне питання: кому давати кредити, а кому ні? Звісно, хотілося б розраховувати на те, що будуть діяти комплексні держпрограми, щоб для всіх сільгоспвиробників ці ставки кредитування певним чином субсидувалися, і в принципі такі програми по компенсації кредитних ставок працювали у попередні роки, коли були відповідні бюджетні можливості, і вони дуже добре себе зарекомендували.

«Голос Столиці»: Тобто навіть якщо в Україні будуть лишатися високими загальні відсоткові ставки, то коректне використання програм, які себе вже виправдали, може дозволити частково розв’язати питання кредитування для аграріїв?

Володимир Лапа: Так, але для цього також потрібен бюджетний ресурс.

До слова, нещодавно в інтерв’ю радіостанції «Голос Столиці» президент «Українського клубу аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса заявив, що Зембанк може стати монополістом з продажу та купівлі землі, тому українські аграрії виступають проти його створення.