Чого чекати українським сільгоспвиробникам від асоціації з ЄС, в ефірі радіостанції «Голос Столиці» обговорили керівник аналітичного департаменту Консалтингової корпорації ААА Марія Колесник та завідувач кафедри світової економіки і політики Вищої школи економіки Москви Максим Братерський.

Вітчизняним бізнесменам-аграріям вже частково вдалося отримати квоти на безмитне ввезення українських товарів по декількох позиціях. Від асоціації з ЄС аграрії виграють, вважають експерти. За нульових мит у магазинах Європи можуть з'явитися українські свинина і курятина. Але це лише за умови підписання Угоди про асоціацію. За прогнозами експертів, щорічно виробники зможуть експортувати до 40 тисяч тонн товарів. Основні дискусії досі були навколо лімітів на експорт зернових.

За словами керівника аналітичного департаменту Консалтингової корпорації ААА Марії Колесник, українські виробники продукції птахівництва вже отримали єврономери.

«Голос Столиці»: Про які квоти вже вдалося домовитися виробникам?

Марія Колесник: У першу чергу мова йде про умови постачання українського м'яса – свинини і птиці. До речі, щодо останньої, то українські товаровиробники вже отримали єврономери, тобто пройшли усі стандарти і узгодили якість своєї продукції, тобто можуть постачати її безпосередньо до роздрібних мереж.

Але я хочу зазначити, що квоти не означають, що ми не можемо постачати понад їхнього обсягу. Згідно з розміром квоти, ми можемо поставити без будь-якого мита, тобто при нульовому миті. Все решта буде оподатковуватися додатковими митами, і відповідно це буде зменшувати конкурентоздатність продукції, що постачається. Але це не говорить про те, що ми не зможемо поставити щось більше, ніж квота.

А що стосується зернових, то навіть зараз, ще нічого не підписавши, Україна за підсумками минулого року є номером один по експорту до ЄС зернових та олійних культур. І цей обсяг дорівнює 10 мільйонам тонн, він набагато більший, ніж будь-які квоти, що виділяються.

«Голос Столиці»: Чи є вже зараз поставки української продукції в Європу?

Марія Колесник: 10 мільйонів тонн – це те, що поставили минулого маркетингового року. І без будь-яких квот та жодних преференцій. Що ж стосується м'яса птиці, то перші партії вже пішли до ЄС. Наші виробники очікують на ці квоти, бо це суттєво підвищить конкурентоздатність нашої продукції. А перші поставки розпочалися для того, щоб європейський споживач вже побачив українську продукцію, хоча рентабельність при поставках без урахування квот є мінімальною.

«Голос Столиці: Скільки і яких товарів може прийняти Євросоюз від українських аграріїв?

Марія Колесник: Згідно з квотами, Україна може поставити м'яса птиці на рівні 40 тисяч тонн на рік, що стосується квоти на свинину – там також до 40 тисяч тонн. Тут мова йде про перші роки, потім квоти можуть переглядатися. Що стосується зерна, то квоти незначні, десь на рівні 150 тисяч тонн, по ячменю – 350 тисяч тонн, по кукурудзі – 650 тисяч тонн. Але я хочу зазначити, що квоти і незначні обсяги того, що ми можемо поставити – це не є головним для аграріїв. Найкраще, що може взагалі стимулювати розвиток галузі в разі, якщо асоціація буде підписана, це те, що без будь-якого мита в Україну можуть прийти технології, обладнання і техніка. Саме на це очікують аграрії.

У свою чергу, зав кафедрою світової економіки і політики Вищої школи економіки Москви Максим Братерський вважає, що питання мит далеко не першочергове і особливо не впливає на відносини між Україною, Євросоюзом та Росією.

Максим Братерський: Усі зачаровані словами «без мит», насправді ж у відносинах «Україна – ЄС – Росія» це ролі особливої не грає. Тому що всі ми – члени СОТ, мита там і так низькі, і експорт з України при оновленні мит стане трохи легшим, але великої різниці ніхто не відчує. Я б на мита уваги не звертав, це не дуже важливо.

«Голос Столиці»: А аграрна продукція?

Максим Братерський: В аграрному питанні важливо інше – чи приберуть європейці субсидії своїм сільгоспвиробникам? Адже Україна не може своїм сільгоспвиробникам виділити такі ж субсидії. Отже, європейська продукція буде дешевшою, тож не українські товари підуть до Європи, а як би навпаки не сталося.

Я б також звернув увагу на технічного роду стандарти та різне регулювання – фітосанітарне та інше. Тому що з'ясується, що так – в Європу ввозити можна, але тільки в тому разі, якщо це буде зроблено на європейському обладнанні, за європейською ліцензією і так далі.

«Голос Столиці»: А чи варто переживати Україні про те, що мита в торгівлі з Росією будуть збільшені у разі зони вільної торгівлі між Україною та ЄС?

Максим Братерський: Мова взагалі ні про що таке не йде, оскільки Україна і Росія входять до зони вільної торгівлі у рамках СНД, і мита обнулені. Якщо ситуація буде іншою, російське керівництво говорить про те, що вони просто повернуться на той рівень, який передбачений у СОТ. Вони не будуть якимись особливими, вони будуть рівно такими ж, як для всіх країн.

«Голос Столиці»: Як ви оцінюєте перспективи створення спільного зернового пулу між Україною, Казахстаном і Росією?

Максим Братерський: Спільно три ці держави контролюють пристойну частку світового зернового ринку. Усі троє дають відсотків по 20 світового зерна. І з такими обсягами світовим ринком можна трохи поманіпулювати, до втіхи виробників.

Нагадаємо, в українському харчопромі раніше повідомляли, що з серпня Російські дистриб'ютори скорочують операції з українськими виробниками продуктів харчування.