Сформована ситуація попросту ненормальна. Нинішня низька якість харчових продуктів — це вже не просто масоване введення покупців в оману, але іноді навіть пряма загроза життю та здоров’ю людей, включаючи дітей.

«ПіК» розповідав про прогресивні тенденції у вирощуванні зернових культур, поставках за кордон українського борошна, сої, молока, м’яса птахів та іншої харчової продукції. При цьому цілком природно виникає питання щодо відповідності продуктів харчування стандартам якості. Харчова промисловість України, що добре розвивалася за останні півтора десятиліття, готова підвищити стандарти якості у сфері продуктів харчування, через це одержавши нових платоспроможних споживачів як усередині нашої країни, так і у світі.
 
Спадщина бурхливих 2000-х
У серпні 1998 року, після початку світової економічної кризи і дворазового падіння курсу гривни активізувалася Державна інспекція по контролю за цінами на споживчі товари. У такий спосіб уряд намагався не допустити автоматичної прив’язки внутрішніх цін до курсу долара, що спричинило б їхнє подвоєння. Таким чином зростання цін вдалося стримати, що призвело до дуже сприятливого для політиків показника інфляції у 1998-1999 роках.
 
Однак після того, як кризові явища вдалося погасити, тодішній уряд не вважав за потрібне відпустити ціни на споживчі товари. Для уряду результат був сприятливим: невисока інфляція. Для населення все обернулося навпаки: перебуваючи під тиском Держінспекції по контролі за цінами, виробники почали нарощувати у продуктах питому вагу низькосортних компонентів.
 
У підсумку, за першу половину 2000-х кількість низькосортних замінників у продовольчих і низці промтоварів споживчого класу зросла настільки, що при перевірках магазинів переважна їхня частина визнавалася непридатною до вживання через сумнівний склад. Водночас, зафіксовані результати не спричиняли жодних відчутних наслідків.
 
Це вдарило й по інших галузях: маючи можливість заміняти натуральні компоненти сурогатами, підприємства харчопрому скоротили закупівлі якісної сировини. Через це скорочувалося виробництво молока й різних видів м’яса, у країну ввозилася харчова сировина сумнівного походження, зате зростали продажі молочних і м’ясних продуктів.
 
До нових стандартів
 
Сформована ситуація попросту ненормальна. Нинішня низька якість харчових продуктів — це вже не просто масоване введення покупців в оману, але іноді навіть пряма загроза життю та здоров’ю людей, включаючи дітей. З такою ситуацією не можна мириться. Добре, що виконавча влада береться навести лад у сфері якості продуктів харчування, чому сприятиме підписання Договору про асоціацію з Європейським Союзом. Відтягувати далі неможливо: без різкого підвищення якості споживчих товарів про вихід на європейський ринок годі й мріяти.
 
Прекрасно розуміючи ситуацію, підприємства харчової промисловості не опираються зростанню вимог до їхньої продукції. У підсумку на прилавках магазинів має з’явитися безліч якісних товарів, почнеться відродження вітчизняного аґрарного виробництва й інших галузей економіки.
 
Як повідомило агентство Інтерфакс-Україна, за інформацією першого заступника міністра аґрарної політики і продовольства України Івана Бісюка, уже понад 250 вітчизняних стандартів у сфері безпеки харчової продукції валідовані з європейським законодавством. Протягом найближчих трьох років Україна повинна буде щорічно валідувати відповідно до європейських норм 62 стандарти й 5 регламентів щодо сільського господарства.
 
Для подальшої гармонізації законодавства в цій сфері Україні необхідно ухвалити підготовлений Кабінетом міністрів законопроект «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо безпеки харчових продуктів». Документ може бути розглянутий парламентом і ухвалений у першому читанні вже найближчим часом.
 
Іван Бісюк також вважає, що за якість і безпеку харчової продукції в нашій країні має відповідати один державний орган. Поки що ж це належить до компетенції декількох організацій, у т.ч. Державної ветеринарної й фітосанітарної служби, Санітарної епідеміологічної служби, Держінспекції із захисту прав споживачів.

Источник