За офіційними даними, кількість бідних людей в державі коливається від 15 до 26% в залежності від методики оцінки бідності. Причому найбіднішими в Україні є не пенсіонери, а сім'ї з дітьми, які нині становлять 37,9% всіх домогосподарств.

Однак за експертними оцінками, відповідно до європейських стандартів (дохід менше 60% від середнього показника в країні з урахуванням усіх соціальних виплат), кількість бідних людей в Україні сягає 80%. В той час, як, наприклад, в Німеччині ця кількість становить 15%, в Ірландії -16%, в Греції – 20%.

Попри офіційні звіти і статистику, українці і далі є бідними, оскільки позбавлені реального доступу до здорового способу життя, якісного харчування, якісного, а не «гарантованого» безкоштовного медичного обслуговування, якісної освіти, нормальних побутових умов, а також доступу до роботи, що відповідає освітній кваліфікації людини.

За даними досліджень міжнародної компанії GFK, яка проаналізувала можливі видатки у 2013 році в 42 європейських країнах, Україна увійшла в дев’ятку найменш заможних європейських держав за рівнем купівельної спроможності громадян.

У середньому кожен громадянин з цих держав витратить у 2013 році на оплату товарів та послуг 12,8 тисяч євро, в той час як українці - менше чверті цієї суми.

За оцінками КМІС, за три останні роки в Україні скоротилася і кількість тих, кого можна вважати середнім класом, тобто, прошарком, представники якого можуть дозволити собі не тільки їжу, але й одяг, житло та відпочинок. Якщо у 2008 році таких було близько 10%, то зараз – удвічі менше.

Для України характерне таке ганебне явище, як бідність серед тих, хто працює.

Середня зарплата в державі становить 3380 гривень на місяць, тобто трохи більше ніж удвічі перевищує середню пенсію.

В той час, як в Україні гостро стоїть проблема безробіття і тінізації економіки, за останні три роки витрати на МВС, СБУ, прокуратуру збільшилися більш, як на 6 мільярдів гривень. На утримання Президента і його оточення щодня витрачається щонайменше мільйон гривень.

Однак, найстрашніше те, що чинна влада не докладає належних зусиль для подолання бідності народу, вона у зародку душить підприємницьку ініціативу громадян.

Владі вигідне існування бідних, бо незаможну людину легше підкупити і залякати.

При цьому статки наближених до влади бізнесменів ростуть, як на дріжджах, й обчислюються мільярдами доларів.

В Україні не існує офіційної статистики щодо майнового розшарування. Однак, за експертними оцінками, доходи найбагатших перевищують доходи простих українців щонайменше у 40 разів.

За оцінками журналу «Кореспондент», сукупні активи 100 найзаможніших українців складають 61% річного ВВП країни, тоді як сотня найбагатших росіян володіє лише третиною російського ВВП.

Переконаний, що подолати бідність в Україні можна. Однак для цього потрібні не паперові «заходи», а проведення реальних політичних та економічних реформ.

Источник