Поки експерти практично одностайно говорять, що в девальвації як явищі нічого катастрофічно страшного немає, населення з недовірою дивиться в бік банків і в будь-яку хвилину готове бігти міняти нацвалюту на долари.
Банківський ресурс Infobank.by з'ясував, а чи є у фінансовій практиці приклади більш серйозні і неприємні, ніж девальвація
І, як з'ясувалося, девальвація - це ще не найгірше, що трапляється в таких випадках.

1. Український варіант, або обмеження на зняття депозитів
 
Улюблений засіб регулювання фінансового ринку України. Суть його проста. У разі фінансової паніки серед населення або інших потрясінь (наприклад, через стрімкий розвиток девальвації або виборів) люди кидаються в банки знімати гроші з депозитів.
 
А оскільки банки будь-якої країни не розраховані на одноразове зняття всіх вкладів, то фінансові структури можуть розоритися, збанкрутувати. Тому фінансовий регулятор вводить обмеження на зняття депозитів.
 
Подібна неприємність трапилася в листопаді 2004. Люди, налякані політичною неясністю в ході виборів, кинулися в банки. Національний банк України ввів місячне обмеження по достроковому зняттю депозитів для фізичних і юридичних осіб.
 
11 жовтня 2008 Нацбанк України на тлі світової фінансової кризи, скориставшись перевіреним досвідом, знову ввів мораторій на повернення вкладів юридичним і фізичним особам.
 
Менш ніж через два місяці обмеження було зняте у зв’язку з тим, що прийнята міра не дозволила банківським структурам збільшити ліквідність. Вона чомусь, навпаки, скоротилася.
 
У лютому 2011 знову пролунали гучні слова про можливе введення чергового обмеження на зняття …
 
Наслідки. Зіпсовані нерви у основної маси вкладників. Масова недовіра до банківської системи країни.
 
2. Кіпрський варіант, або банківська експропріація
 
У 2012-2013 роках банківська система Кіпру зіткнулася з низкою фінансових труднощів. Високий за європейськими мірками відсоток по банківських депозитах (4,45% проти 1,5-2% в інших країнах Єврозони), високоризикові інвестиції в грецькі облігації і місцеву нерухомість перетворили банківську систему країни на подобу якоїсь фінансової піраміди.
 
А будь-яка піраміда, навіть якщо її створюють такі талановиті хлопці, як Сергій Мавроді або Бернард Медофф, рано чи пізно, завалиться.
 
Фінансова система Кіпру опинилася на межі «некерованого дефолту». Рішення, прийняте фінансистами, було в кращих традиціях російських більшовиків. Експропріювати гроші у багатих і за їх рахунок врятувати країну.
 
Планувалося зняти 20% коштів з вкладів понад 100 000 євро і 4% з усіх незастрахованих вкладів кіпрських банків. На практиці деякі вкладники втратили від 30 до 80% великих вкладів.
 
Якщо врахувати, що більше половини депозитів становили вклади, що перевищують 100 тис євро, кіпрська економіка цілком зможе існувати і далі. Але привабливим офшором бути перестане.
 
3. Африканський варіант, або мегагіперінфляція
 
У 80-их роках минулого століття в Африці була одна найбільш економічно розвинена і багата держава, звана Зімбабве. Протягом 30 років в результаті якихось незрозумілих експериментів, зроблених місцевою владою, Зімбабве примудрилося перетворитися на одну з найбідніших країн світу. Навіть її назва у економістів стало словом прозивним.
 
Фінансова система країни йшла врівень з системою економічною. Зімбабвійський долар переживав відверті періоди гіперінфляції. Так як офіційної статистики в цій африканській країні не існує, експерти вільні робити свої розрахунки.
 
Одні економісти відзначали, що ціни в Зімбабве подвоювалися кожну добу. Інші - що за 2008 рік ці ж самі ціни зросли на 6,5 новемдецілліонов% (новемдецілліон - це 10 в 60 ступені по короткій шкалою, або 10 в 114 ступеня по довгій шкалою).
 
У підсумку 16 січня 2009 Центральний банк Зімбабве випустив банкноту в 100 трильйонів зімбабвійських доларів, а навесні того ж року взагалі відмовився від національної валюти, перевівши розрахунки в американські долари.
 
Після цього інтерес до гарячих африканським хлопцям трохи згас. Але вони примудрилися підбадьорити світове інформаційне співтовариство вже на початку цього року, коли гучно заявили на весь світ, що після виплати заробітної плати бюджетникам у скарбниці залишилося всього 217 американських доларів.
 
Коментарі зайві.
 
4. Латиноамериканський варіант, або дефолт
 
Така ситуація, коли на вигляд економічно сильна країна в силу якихось перекосів у своєму розвитку не в змозі платити за внутрішніми і зовнішніми борговими зобов'язаннями.
 
За останні 20 років дефолти відбулися в Мексиці в 1994 році, в Росії в 1998 році, в Аргентині в 2001-му, в Уругваї в 2003-му.
 
Причини, що викликали фінансову неспроможність, у всіх країнах були різними. Але завжди приводили до однакових наслідків: втечі капіталу з країни, девальвації, знецінення державних облігацій, зростання безробіття.

volianarodu.org.ua