Українські підприємці та влада презентуватимуть себе перед Близьким Сходом, а українські політики тим часом працюватимуть задля покращення інвестиційних умов.

В фокусі сьогоднішньої України – розбудова контної економіки, ведення стабільної політики та як результат – достойні умови життя кожного українця. Політика минулого періоду не виправдала себе. Як наслідок за результатами 2009 року – скорочення ВВП на близько 15% та промислового виробництва на понад 20%, зменшення приросту іноземних інвестицій на понад 27%.

Шляхи виходу з такої ситуації зводяться до надання економічного поштовху українським підприємствам завдяки перегляду податкової політики та налагодження нових стратегічних зв’язків з міжнародними інвесторами.

Сьогодні ключовими інвесторами в українську економіку є країни Європейського Союзу (Кіпр, Німеччина, Нідерланди та ін.), Росія та США. Чимало з цих країн є офшорними зонами, відтак фактично значна кількість інвестицій – це лише повернення українських коштів.
Перспектива приходу реального стратегічного партнера сьогодні лежить у площині Близького Сходу. Наразі обсяг інвестицій в Україну з країн Близького Сходу вимірюється лише кількома десятками мільйонів доларів, при цьому загальний потенціал інвестицій оцінюється у мільярди доларів – лише у фінансовий сектор Казахстану ОАЕ вкладають близько 1 мільярда. Серед напрямів інвестування східних країн превалюють: сільське господарство, виробництво будівельних матеріалів, металургія, енергозберігаючі та інноваційні технології, великі інфраструктурні проекти.

Інтерес Близького Сходу до України значний, що продемонстрував нещодавній візит офіційної делегації України до Катару та Султанату Оман та зустрічі з офіційними особами двох країн. Виявилося, перші близькосхідні потенційні інвестори просто не знають Україну, відтак розпочато роботу зі створення презентації інвестиційних можливостей України для подальшого розповсюдження в країнах Близького Сходу.

До 15 квітня 2010 року міністерства України, державні органи, відповідальні за покращення інвестиційного клімату, та топ-100 українських компаній мають надати інформацію про себе або інвестиційні проекти, які можуть зацікавити інвесторів. Розробку бізнес-пропозиції для інвесторів буде реалізовували Діловий центр «Україна – Близький Схід».

Серед потенційних проектів, цікавих як українським підприємцям і державі, так і інвесторам – сучасні індустріальні кластери, що представляють собою замкнений виробничий цикл із впровадженими технологічними інноваціями. Ми вже маємо приклад такого проекту, реалізований в Україні – індустріальний кластер «Малинівка», що за 40 км від Харкова – унікальний виробничий агропромисловий комплекс, побудований «з нуля». Комплекс включає чотири підприємства: завод з розливу напоїв, завод пакувальних матеріалів, склозавод та комбінат комплексної і глибокої переробки зерна. Це приклад ефективного виробництва нового типу, що в результаті виправдав себе як успішний бізнес – а це означає якісний продукт, наповнення бюджету за рахунок податків, робочі місця. Нам необхідно розвивати успішний досвід спільно з міжнародними партнерами, особливо в контексті проектів під Євро 2012.

Задля реалізації подібних інвестиційних проектів сьогодні на перший план виходять питання системної роботи з інвесторами, а також виваженої податкової політики та створення привабливих умов для інвестиційних партнерів. Це фундамент, який необхідно закласти у перспективу держави.

Довідка
Діловий центр «Україна – Близький Схід» заснований у 2009 році. Діяльність Центру зосереджена на просуванні товарів, вироблених українськими підприємствами, пошуку інвесторів у країнах Близького Сходу (Саудівська Аравія, Оман, Катар, Бахрейн, Кувейт, Ірак та Іран) та організації спільних заходів: бізнес-ів, конференцій тощо. Центр має два офіси – центральний у Києві та представницький офіс в Дубаї (ОАЕ). В представницькому офісі діє експозиція – виставка українських товарів. За майже рік існування проведено два інвестиційних бізнес-и в Дубаї (ОАЕ), організовано 3 бізнес-тури в Україну: представників державної нафтової компанії ОАЕ ENOC, корпорації NAKHEEL та міжнародного інвестиційного холдингу MIRO GROUP. Налагоджено контакти з потенційними інвесторами в певні галузі економіки та забезпечено продаж пробних партій вітчизняних товарів: акумулятори, граніт, соняшникова олія та ін. Сайт ДЦ «Україна – Близький Схід» ume

Павло Анатолійович Климець

Народний депутат України (фракція Партія Регіонів)

Павло Климець народився 23 липня 1967 року в місті Донецьку. Закінчив Донецький технікум промислової автоматики та Донецький національний університет за спеціальністю «Фінанси та кредит». В 2006 році захистив кандидатську дисертацію.

Політичну діяльність розпочав у 2004 році, увійшовши до складу Партії Регіонів.

У 2006 році обраний народним депутатом V скликання ВРУ (фракція Партія Регіонів) та очолив парламентський підкомітет з питань регулювання ринків ю та тютюну комітету ВРУ з питань фінансової та банківської діяльності.

З 2007 року – народний депутат VI скликання (фракція Партія Регіонів), комітету ВРУ з питань АПК та земельної політики. З 2009 року – тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування неефективного використання державних активів в сфері АПК.

За час роботи у ВРУ Павлом Климцем було розроблено та подано ряд законопроектів, які сприяли розвитку агропромислової галузі України. Серед ініційованих законопроектів, зокрема:

Законопроект № 3158-2 від 29.03.2007 про розвиток та впровадження біологічних видів палива
Законопроект № 4339 від 10.04.2009 про внесення змін до деяких законів України з питань акцизного збору
Законопроект № 4719 від 24.06.2009 про внесення змін до законів України щодо реформування деяких галузей агропромислового комплексу
Законопроект № 5471 від 23.12.2009 про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо вдосконалення механізмів підтримки сільськогосподарських підприємств)

У 2009 році став ініціатором створення Донецького банківського союзу та нині його очолює.

Також Павло Климець став засновником Ділового центру «Україна – Близький Схід», що був створений у 2009 році з метою розвитку ділових та культурних зв’язків між Україною та країнами Персидської затоки.

Павло Анатолійович стриманий, розсудливий, амбітний та ініціативний політик.

Одружений, виховує двох синів та доньку.