Першу на Хмельниччині креветочну міні-ферму відкрила Світлана Коваль у селі Гвардійське Хмельницького району. Жінка чотири роки тому втратила роботу й шукала варіанти самозайнятості. Каже, була ідея вирощувати равликів, але креветки перемогли у співвідношенні витрат і догляду. Про це повідомляє Суспільного, пише agronews.ua.

Чотири роки Світлана Коваль шукала справу свого життя. Каже, передивилася чимало роликів на ютуб-каналі, та вийшла на підприємця з Київщини, який займався вирощуванням креветок. Ця справа зацікавила Світлану, і вона вирішила спробувати.

“Він запросив приїхати до них. Ми поїхали туди з сином. Він все розповів від “А” до “Я”: чим годувати, як вирощувати, що потрібно, що для них основне. Вже як ми туди зайшли і побачили це промислове вирощування – все, сто відсотків. Ми звідти вже їхали, вже планували: де, що, як, звідки. Ми замовили в них басейн, мальок замовили. І за кілька днів Олексій перетелефонував і каже: “В нас немає в Хмельницькому представництва. Може, будете представниками?”

Світлана погодилася. Так восени зародилася креветочна міні-ферма у селі Гвардійське Хмельницького району. Перед запуском Світлана з родиною заготовила провізію для креветок: “Кропиву заморозили, гарбуз, що кашу варити. Вони всяке їдять. Малька риби ми наловили і теж заморозили, гриби. Чоловік з сином намили мотиля на ставку”.

Купівля басейну разом з обладнанням для нього і кормом в гранулах для креветок на 4 місяці коштувала 14 тисяч гривень. Починала Світлана з 650 штук малька. Першу партію живих креветок родина здала товариству і закупила 700 штук малька на наступне вирощування. Додає: “Здаємо ми її від 20 грам до 35 – по тисячу гривень, а вже якщо 50 грам має одна креветка, то по півтори тисячі. Веземо ми її тільки живою, з аерацією. Звідти ще взяли малька”.

Зараз у басейнах родини Ковалів – мальок та середня креветка видумакробрахіум розенберга або гігантська прісноводна. Для нормального росту їм потрібне місце, де можна заховатися на період скидання старого і появи нового панциря, каже Світлана Коваль.

“В той момент, коли вона скинула панцир, вона робиться м’якою, і другі креветки, коли доторкаються до неї та чують, що вона м’якенька, вони можуть її просто з’їсти. Для того береться сітка, беруться ящики, і вони туди ховаються”, – пояснює Світлана. Та додає: чим частіше “линяє” креветка, тим краще вона росте.

Креветки невибагливі, каже жінка. Годувати їх потрібно раз, іноді двічі на день: ” Для маленького малька достатньо однієї чайної ложки корму. Корм я беру з замороженої продукції. Якщо я дивлюся впродовж дня, що корм залишається, значить, я їх не годую, того що для креветки погано, коли вона переїдає. Старшим, середнім креветкам даю столову ложку такого корму”. Додатково Світлана додає до раціону свої підопічних делікатес – рачків артемії, які впродовж доби вилуплюються з заморожених яєць у теплій підсоленій воді.

У планах Світлани Коваль та її родини – розгортання промислових масштабів вирощування креветки. А ще жінка мріє відкрити ферму страусів та дегустаційну залу для частувань стравами з креветок та страусиних яєць.

Инф. agronews.ua