На молочних фермах втрати від угару (втрат ферментації) зазвичай становлять 5-25%. Їхня величина залежить від керування на всіх етапах процесу заготівлі кормів. Про це повідомляє журнал The Ukrainian Farmer, пише agronews.ua.

Угар – це не просто зіпсований шар у верхній частині закладеної маси силосу. Втрати відбуваються по всій масі силосу від скошування й до завершення процесу ферментації.

Тому швидкість ферментації є критично важливою, і для її забезпечення треба застосовувати високоефективний силосний інокулянт .

Втрати ферментації часто приховані, бо чим більший обсяг заготовленого силосу, тим важче побачити ці втрати. Водночас чим більший курган або траншея силосу, тим вищий ризик фінансових втрат.

Втрата силосної маси внаслідок угару – це втрата поживності. Угар – це кількість сухої речовини (СР), втраченої внаслідок активності гнильної мікрофлори, допоки ферментація не стабілізує силосну масу шляхом зниження рН. Гнильні бактерії не використовують воду, вони споживають тільки СР із корму. Отже, чим більший ступінь гниття, тим менший уміст СР і вищий уміст вологи, що лишається на момент згодовування.

Єдиними компонентами СР, що споживають гнильні бактерії, є неструктурні вуглеводи (крохмаль, цукор) – енергетична частина корму. Гнильні бактерії не споживають клітковину, жир, золу та білки. Частина протеїну також може розкластися через неефективну ферментацію.

Оброблення інокулянтами кукурудзяного силосу таке ж важливе, як і сінажу люцерни. Кукурудзяний силос – високоенергетичний корм, тому у часи високих цін на зерно збереження енергії в ньому може створити вищий відсоток фінансової віддачі, ніж оброблення сінажу з люцерни.

Довідка
Угар, або втрати ферментації – це різниця між вагою корму, закладеного на зберігання, та силосу, використаного для годівлі. Якщо не вести точний облік ваги або не позначити зменшення висоти шару силосу на стінках траншеї, цю різницю практично неможливо побачити й усвідомити, що сталася втрата. Зменшення виражається як відсоток втраченої ваги.

Инф. agronews.ua