Створення власного бізнесу стає все більш привабливою та перспективною ідеєю. Проте на початку шляху потрібно шукати шляхи фінансових вкладень, а це не всім під силу. Вирощування часнику в Україні як ідея для бізнесу не потребує великих сум профільних інвестицій, і в більшості залежить від обраних підходів та технологій для вирощування. Якщо ви маєте розуміння системи та маєте нові, унікальні стратегічні ідеї щодо розвитку часникового бізнесу в Україні, ця галузь однозначно вам підійде.
Успішні кейси: Ольга Романів (Hot Garlic) та Євген Козин (EKO Garlic)
Сьогодні в нашій статті піде мова про двох людей, які змогли досягти значних успіхів в розвитку часникового бізнесу. Ми розпитали представників даного сектору про їх підхід до бачення бізнесу загалом, а також особливості «внутрішньої кухні» галузі вирощування часнику.
Ольга Романів: «Я в агробізнесі вже давно. Наша родина займається вирощуванням яблук на Прикарпатті, а також виробництвом соків Сади Прикарпаття. Протягом 4 років я займалася продажами та маркетингом.
Тема часнику зацікавила мене 4 роки тому, тоді був просто часниковий бум – роздрібна ціна була понад 100 грн, і тільки лінивий не цікавився можливістю вирощувати часник. Так само зробили ми, висадили 5 га, залучили консультантів з вирощування і чекали шалених врожаїв та прибутків. Продавці посадкового матеріалу обіцяли до 10-12 тонн врожаю з гектара, тоді це здавалося найприбутковішим агро продуктом усіх часів.
У процесі вирощування виникало все більше питань і все менше відповідей, і, звичайно, омріяна врожайність у 10 тонн так і залишилася мрією. Але, всупереч складнощам у процесі вирощування, ми отримали непоганий результат і досить вдало продали часник – звичайно не так, як очікували, але все ж отримали прибуток і зрозуміли, що треба розвивати тему. За ці роки ми бачили різне – і хороші результати, і погані, оскільки минулого року у нас повністю зникла частина насаджень – просто згоріла в спеку.
За цей час я зрозуміла, що агробізнес – не справа на один рік, якою можна заробити швидко і багато, а довготермінова перспектива, і рік від року буде різний, і, на жаль, далеко не все залежить від тебе в агробізнесі, погодні умови можуть знищити весь твій врожай, або ж, навпаки, дуже допомогти.»
Євген Козин – грантер проекту «Економічні можливості постраждалих від конфлікту» (EOPAC). Євген пройшов менторський курс та отримав матеріальну допомогу на розвиток свого проекту з вирощування овочів – та, зокрема, часнику: «Я проживаю в місті Дніпро, з 2011 року займаюсь гуртовою торгівлею овочами, а саме 4 роки тому розпочав активне освоювання вирощування часнику. Я маю власну ділянку 17 соток, з якої все і розпочалось. Саме на цій ділянці я почав освоювати технологію вирощування часнику, відпрацьовував здобуті знання.
Так я працював протягом 3 років, потім перейшов на відкрите поле, орендував землю під даний проект. Ця ділянка знаходиться в Дніпровській області, неподалік села Башмачка, між Дніпром та Запоріжжям. Також на даний момент я орендував більшу ділянку розміром 5,5 га, з яких під часник ми виділяємо 1 повноцінну ділянку.»
Особливості технології вирощування часнику
Євген: «На орендованій землі ми виділили частину для поливної системи. Використовується спеціальна технологія крапельного поливу. Яким чином вода подається на поле: вода потрапляє пульсацією в спеціальну трубу, на неї ставиться лічильник, а від неї йдуть відгалуження до кожної трійки часнику, і вода потрохи скапує. Краплинна стрічка є кожних 30 см, кожну годину скапує по півтора літра води, зволожуючи таким чином землю.»
Обрати і продумати технологію вирощування – дуже важливо для успішного ведення бізнесу. Грант EOPAC допоміг Євгену в тому числі і у впровадження цієї поливної системи: клімат в Україні змінюється, а незалежність бізнесу з вирощування часнику від природних умов дозволяє уникнути ризиків втрати врожаю.
Переваги та прибутковість вказаної галузі
Ми розпитали наших експертів про переваги часникового бізнесу та попросили оцінити прибутковість даної сфери. Це може допомогти охочим займатись подібними проектами краще зрозуміти, що вони можуть отримати в перспективі.
Ольга: «За 4 роки роботи ми зробили досить багато, але ще далекі від експертів в даній галузі. Ми бачили різноманітні результати, як у себе, так і в інших фермерів. Є хороші роки, коли можна зробити 100% рентабельності, але бувають і такі, коли можна піти в мінус. Наприклад, минулого року ми втратили повністю майже 4 га, що понесло за собою досить великі збитки. Цього року плануємо відбити ці збитки та заробити, але ніколи завчасно з точністю не говоримо, адже не все залежить від нас.
Я думаю, у перспективі 4-5 років, якщо пережити всі тяжкі моменти і вибудувати свою стратегію, можна заробляти хороші гроші. Точка беззбитковості за нашими підрахунками складає 2-4 тони/га, все, що вище – вже прибуток. В Україні врожай часнику збирають в різних кількостях – від 2 до 10 тонн. Звичайно, дуже важливо, чи ви купляєте посадковий матеріал, чи вирощуєте його самі під себе. Це одна з причин, чому ми придбали французький часник, адаптувавши його в Україні. Таким чином, наразі ми маємо власний посадковий матеріал.»
Стратегія розвитку часникового бізнесу для виходу на міжнародний ринок
Часниковий бізнес в Україні поступово розвивається та набирає нових обертів. Ми дізнались, на якій стадії на даний момент знаходиться наш ринок та які перспективи має для виходу на міжнародний ринок шляхом експорту часнику.
Ольга: «Ми наразі не експортуємо часник, вважаємо, що ще не доросли до потрібного для цього рівня, в першу чергу, за обсягом продукції. Це, до речі, друга мета стратегії – об’єднуватись заради спільних продажів і, звичайно, експорту. Для цього потрібно вирощувати часник єдиної якості, мати спільну технологію. На сьогодні ми пропонуємо українські та французькі сорти часнику, які вирощуємо самостійно. Ми допомагаємо у вирощуванні, консультуємо, адже зацікавлені у хороших врожаях саме для мети спільних продажів.»
Євген: «Ми лише початківці в цій справі, але за 2-3 роки в планах є постачати певну кількість продукції на експорт, коли вийдемо на потрібний рівень. В нашій державі важко розпочати – кредитів ніхто не дає новачкам, всім потрібно, щоб ви відпрацювали в агросекторі мінімум 2 роки та показали результати. Саме через це всі стартують з власними коштами, і потрохи «розкачуються» — хтось за 5, а хтось і за 10 років. Ми плануємо вийти на достатній рівень з вирощування часнику за 3-4 роки.
У нас підписаний договір з Омега-Варус, є можливість підписати також з АТБ. З лабораторними документами труднощів немає, беруть зразки, тестують та видають документи на цілу партію. Але для експорту потрібні спеціальні сертифікати, отримання яких в Україні доволі проблематичне.»
Проблеми та труднощі часникової галузі
Безумовно, в будь-якому бізнесі є свої «підводні камені», яких новачки ще не можуть знати. Саме через це велика кількість людей кидає справу на початку, не бажаючи продовжувати надалі та боротись зі складними ситуаціями. Завдяки досвіду та порадам досвідчених людей в області вирощування часнику можна не допустити фатальних помилок і вийти на достойний рівень.
Ольга: «Труднощі – це як раз те, через що багато хто вийшов з часникового бізнесу минулого року. В першу чергу, це ціни, а також нелегкі погодні умови. Деякі фермери навіть не вийшли на збір врожаю, тому що для збору потрібні великі суми, а цінова політика була не найкраща. Залучення великої кількості ручної праці, особливо під час збору врожаю – це також один з нелегких факторів. Останні роки Україна імпортує китайський часник в шалених кількостях, і, таким чином, українські виробники змушені знижувати ціни, підлаштовуватись під ринок. Але, з іншого боку, це природний відбір: хтось іде з ринку, а хтось збільшує площі, так щороку відбувається не тільки з часником, як тільки ціна падає – багато хто переходить на інші культури. У кожного своя стратегія, фінансова ситуація, не всі можуть вистояти у такі складні роки.
Але, всупереч усім труднощам, які точно є в кожному бізнесі, ми з командою віримо, що Україна може мати суттєве місце на світовому ринку часнику, але для цього треба об’єднуватись і фермерам, і науці, і державі.»
Євген: «Наші виробники ще не навчилися правильно зберігати часник. Є впроваджені технології зберігання, але для того, щоб він лежав до весни, до травня, потрібне спеціальне обладнання, спеціальні камери схову. Це дороге устаткування, яке не кожен може собі дозволити. Його можуть дозволити собі тільки великі промислові холдинги, великі аграрії, але у них є велика проблема: вони все не можуть домогтися якості, тобто вони женуться за масою, але ніхто не може дати якість. Не дають техніку на часник, тому що займаються іншими овочами. Тобто це має бути спеціальне підприємство, яке займається саме вирощуванням, розведенням і культивації часнику. Наш часник лежить до грудня, а далі він починає псуватися: порожніти, проростати навіть в холодильнику.
Саме тому фермери пробують створити якісний бізнес з вирощування часнику, припускаються помилок, стикаються з серйозними проблемами, і кидають цю справу. Але це саме та культура, якій потрібно приділити більше уваги. Проте перспективи в часникового бізнесу все ж досить великі – мої знайомі експортували часник в Прибалтику успішно, плюс дехто возив на Європу.»
Китайські виробники проти українських – хто виграє?
Ольга: «Питання конкуренції з Китаєм на власному ринку на сьогодні загострилось. З цим питанням стикаємось не тільки ми, адже Китай є світовим лідером у вирощуванні часнику. Шалена державна підтримка, об’єднання фермерів у кооперативи і кластери – це все сила у довгостроковій перспективі, і китайці сильні в цьому, і всупереч якості, вони виграють.»
Ольга нещодавно відвідала Сполучені Штати, де вивчала конкурентні переваги об’єднань і кластерів. Вона ділиться враженнями, як дану проблему вирішують там: «Підтримка своїх, програми «Купуй Локальне» («Buylocal»). Це сила, навколо неї формуються правильні стратегії, як на локальному, так і на державному рівні. Наприклад, невеликі фермери продають свій часник та інші овочі з доставкою до кінцевого споживача, що підтримують програму BuyLocal за ціною в 3-5 вищій за Китай. Потужно працює маркетинг – є регіональні агенції, що доносять до кінцевого споживача якість і, головне, цінність продукту. В Штатах взагалі заведено пишатися своїм – це частина національної ідеї, і це також працює.
Місцеві ресторани готують з локальних продуктів і доносять це до своїх споживачів, і навіть рекламують фермерів, від яких можна замовити продукти такої якості та смаку. Це все як замкнене коло, одному в цьому не вистояти. Існують неприбуткові організації підтримки фермерів, що допомагають зі збутом, вони, у свою чергу, «donated» великими корпораціями, що мають бажання долучитись до таких справ, для них це і маркетинг, і гордість за продукти країни. Всі у виграші.
В Україні на сьогоднішні кінцеві споживачі навіть не знають про те, що смакують борщ і сало з китайським часником. Ніхто з цим не працює, всі працюють з покупцем, вважаючи що це мережа, або ринок, а там єдина конкурентна перевага – ціна.
Але я думаю справа не в Китаї, а у наших головах.»
Євген ділиться власним досвідом розвитку бізнесу з вирощування часнику завдяки гранту ЕОРАС: «Я дуже вдячний за таку програму. Мені дуже сподобалася ідея організації навчання, тобто не лише виділення коштів, але й допомога в розвитку, навчання. Для мене величезним плюсом були тренінги. На тренінгах розкривалися найважливіші теми: економіка підприємництва, виробничий процес та інші. Програма гранту – це лише десь 40-50% усього процесу, але це важливий вклад: і я, і моя команда дуже вдячні за такий досвід і допомогу.»
Завдяки такому старту, часниковий бізнес потрохи розвивається. Така програма дає хороший старт для початківців в малому бізнесі, забезпечує гарантіями та базою потрібних знань і навичок для подальшого самостійного виходу на локальний ринок продукції.
Ukrainian Innovative Garlic Cluster: спосіб розв’язання основних проблем фермерів
Комунікація між фермерами має мати не лише суперницький характер. Особливо це стосується маленьких та середніх фермерів, для яких особливо важлива співпраця та взаємодопомога. Саме тому Ольга Романів працює над об’єднанням виробників часнику у єдиний кластер Ukrainian Innovative Garlic Cluster задля досягнення спільної мети. Інноваційний погляд на ринок та припинення лобової конкуренції – саме це потрібно нам зараз.
Ольга: «Ми наразі працюємо над стратегією кластеру Ukrainian Innovative Garlic Claster. Ми обрали таку назву, тому що бажаємо, щоби до нас долучилися саме новатори, що хочуть змін, готові їх чинити, мислити нестандартно. І, до речі, саме маркетинг, а саме програма BUY LOCAL – Споживай українське – Підтримай своїх, у нас в пріоритеті, тому ми запрошуємо до нас усіх, хто займається часниковим бізнесом, або хоче стати частиною цього руху, і мова не лише про фермерів. Ми маємо на меті створити нетворкінг правильних ціннісних людей, створити стратегію та рухатись разом, тільки так і часник буде у нас український, і томати взимку, і огірки, і яблука!»
Ukrainian Innovative Garlic Claster має на меті розвиток таких основних напрямків:
1. Смарт-спеціалізація – створення продукту з доданою цінністю;
2. Колаборація бізнесу науки та влади;
3. Маркетингова компанія «Buylocal»;
4. Якісний нетворкінг та співпраця між фермерами, що знизить витрати шляхом спільної закупівлі засобів захисту, техніки, єдиної технології, залучення експертів, спільного збуту.
Перспективи подальшого розвитку часникової галузі
Ольга: «Щодо розвитку, я сплю і бачу нас як успішного гравця локального та світового ринку. Ми можемо не бути номером 1 з вирощування часнику, але можемо бути, наприклад, лідерами з перероблювання продукції, створення доданої цінності. Часник використовує вся світова індустрія їжі, від ресторанів до виробництва ковбас, але не у свіжому вигляді, а у вигляді очищених зубків, або порошку. Якщо створити 1 ідею, унікальну смарт-спеціалізацію, і бути сильними в цій ніші, то конкуренція змінюється.»
Отже, вирощування часнику в Україні – доволі цікавий, прибутковий та перспективний напрям для бізнесу. Інноваційні ідеї, унікальні технології вирощування продукції в об’єднанні з фермерами, які прагнуть змінити локальний ринок та вивести його на міжнародний рівень – ось головні складові успіху часникового бізнесу в Україні в найближчій перспективі. Україна має хороші позиції для подальшого розвитку часникової галузі і має потенціал стати провідним гравцем на світовому ринку часнику.
Инф. arena.ua
agrinews.com.ua