Земля – розкіш, за яку треба платити
Цього року українцям дещо змінили механізм сплати земельного податку. Законодавець встановив мінімальний обов’язковий платіж за земельні ділянки сільськогосподарського призначення розмірі 0,3%, але не більше 1% від нормативно-грошової оцінки землі. Це, як зазначають самі чиновники, обмежить можливість місцевих рад встановлювати символічну плату за землю, і, звісно, збільшить надходження до бюджету.Зокрема, встановили також пільги для окремих категорій людей. Наприклад, пенсіонери, ветерани війни та АТО, «чорнобильці» і багатодітні сім’ї, котрі володіють кількома ділянками, зможуть заощадити на земельному податку, самостійно вибравши ділянку, яку звільнять від оподаткування.

Розмір земельного податку безпосередньо залежить від величини нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка щорічно індексується на відповідний коефіцієнт.

Аби земельний податок відповідав нинішнім умовам, потрібно кожні 5-10 років проводити нормативно-грошову оцінку землі. Адже сума податку залежить від оцінки землі та від ставки податку, яку приймає кожна місцева рада. Про це каже експерт земельних питань та кандидат географічних наук Віталій Печенюк, та додає, що суми податку варіюються.

Кожна місцева рада самостійно встановлює ставку земельного податку, але не менше 0,3% і не більше 1%
- Кожна територія району чи ради розбита на землеоціночні райони, у кожному з яких своя базова вартість квадратного метра, - каже В. Печенюк. – Раніше мінімальна вартість була 0,1%, нині 0,3. Але не думаю, що ставка земельного податку суттєво вдарить по кишенях людей. Оскільки вона завжди була невисокою, і це ніколи не було тягарем для когось.Тобто аби визначити, скільки доведеться заплатити податку в рік, потрібно для початку отримати витяг з нормативно-грошової оцінки певної ділянки. Далі з цього числа вирахувати ставку податку, яку встановила місцева рада (від 0,3% до 1%).

Грубо кажучи, якщо ділянку в 1 гектар оцінили в 30 тисяч гривень, а в даному населеному пункті ставку встановили у розмірі 0,5% від нормативно-грошової вартості землі, то людині доведеться сплатити за неї 150 гривень у рік.

Земельний податок – одне з основних джерел надходжень

Бюджети багатьох сіл рятує саме земельний податок. Адже землею користуються всі, і платити за неї потрібно.

- Левову частку надходжень до бюджету сільської ради отримуємо від єдиного податку, на другому місці – земельний, - розповідає сільський голова села Михальча Сторожинецького району Захарій Шевчук. – У Спаській і Дубовому потрібно проводити нормативно-грошову оцінку, адже нинішнім уже по вісім років. Але все впирається у брак коштів. У нас, наприклад, ставка податку коливається від 0,4% і до 1% від нормативно-грошової оцінки землі. Відсоток залежить від якості землі – що вона краща, то відсоток вищий.

До сільської ради входять чотири села. Наприклад, у Спаській, каже З. Шевчук, родючих ґрунтів мало. Найбільш родючі і найдорожчі землі у Заволоці, адже село неподалік міста. Далі – Михальча.

- З чотирьох населених пунктів отримуємо близько 200 тисяч гривень податку на рік, - зазначає З. Шевчук. – Крім того, є ще й орендна плата, тому суми виходять непогані.

pogliad.ua