Ринок кондитерських виробів продовжує лихоманити третій рік поспіль. Несприятлива економічна ситуація змушує українців економити на солодощах. Але повністю від кондитерки вони не відмовляються, швидше, переорієнтуються на більш дешеву продукцію.

У 2015 році виробництво кондитерської продукції в Україні впало до 616 тис. тонн проти 710,8 тис. тонн в 2014-му (дані Держстату). За словами Олександра Соколова, генерального директора компанії Pro-Consulting, основними факторами негативного впливу на кондитерський ринок стала девальвація гривні, падіння купівельної спроможності населення, військовий конфлікт на сході України, а також закриття одного з головних ринків збуту - Росії.

Статистика повністю підтверджує описані вище тренди. За підсумками 2015 року відзначалося значне скорочення виробництва шоколадних і борошняних виробів - на 21% і 18% відповідно. Нормалізувалася ситуація лише за одним напрямком - виробництво карамелі (зростання на 1% за підсумками минулого року). "Найбільш істотне падіння відзначається в сегменті тортів. У 2015 році обсяги виробництва скоротилися більш ніж на 30% в порівнянні з 2014-м. З огляду на такі споживчі настрої, кондитерські компанії збільшили обсяги виробництва продукції середньої і низької цінових категорій", - розповідає Олександр Соколов.

Падіння споживання кондитерки продовжилося і в 2016 році, хоча і не настільки помітно, як в попередні періоди. За даними Держстату, в першому півріччі виробництво шоколадних виробів знизилося на 9,1% - до 81,3 тис. тонн. Кондитерських виробів з цукру було вироблено 104 тис. тони (зниження на 4,1%), печива і вафель - 133 тис. тонн (мінус 3,7%).

Криза як можливість

Військовий конфлікт на сході України зробив істотний вплив на розвиток вітчизняного кондитерського ринку. Донбас традиційно був важливим для нього регіоном. "У 2014-2015 роках такі провідні виробники, як "АВК та "Конті", зіткнулися зі складнощами, адже їх заводи розташовані в безпосередній близькості від бойових дій", - відзначає Соколов. Наприклад, відразу дві фабрики "АВК" знаходяться в зоні АТО. Компанія володіла підприємствами в Донецьку і Луганську. Зараз продукція "АВК" виготовляється на фабриці в Дніпрі.

Впевнено себе почуває на ринку кондитерська корпорація Roshen Петра Порошенка. Хоча і лідер ринку відчуває на собі негативний вплив кризи. Наприклад, у Вінниці компанія володіє двома виробничими майданчиками. Один з них працює на третину своїх можливостей, другий - на 50%.

За словами глави Roshen В'ячеслава Москалевського, головне завдання компанії на даний момент - збалансувати всі виробничі потужності і пристосувати їх до нового життя в умовах падіння попиту і складнощів експорту продукції в країни СНД. "Попит на шоколадну продукцію почав падати з середини 2013 року. За три роки ринок в натуральному вираженні впав на 40%", - нарікає В'ячеслав Москалевський. Він зазначає, що через зниження купівельної спроможності населення окремі категорії продукції стали недоступні багатьом споживачам: наприклад, вони не готові віддати за коробку цукерок більше 70 грн.

Але навіть під час кризи Roshen не відмовляється від інвестицій. Зокрема, корпорація має намір побудувати бісквітну фабрику в Борисполі Київської області. Орієнтовна вартість нового активу - 2,8 млрд грн, продуктивна потужність - 20 тис. тонн. Фабрика буде запускатися в два етапи: першу повинні здати в експлуатацію до 2018 року, другу - до 2020-го.

Щоб вижити в складний час, виробники солодощів роблять все можливе для здешевлення своєї продукції: змінюють упаковку і рецептуру, розширюють асортимент за рахунок борошняних та цукристих виробів. "З одного боку, кондитери намагаються максимально здешевити свою продукцію, з іншого - компанії придивляються до продукції високого цінового сегмента, на яку теж є попит, хоча і обмежений. Кондитерам резонно запустити виробництво органічного шоколаду. В Україні ця ніша зовсім не розвинена і має потенціал. Споживачі цієї продукції купують європейський шоколад, але внутрішній продукт може бути нітрохи не гірше ", - вважає голова Ради з питань експорту продовольства Богдан Шаповал. За його оцінками, вартість української органічного шоколаду може скласти 50-60 грн за плитку. Крім того, така продукція матиме великий експортний потенціал в Європі, в першу чергу в Німеччині.

Нові ринки

На тлі стагнації внутрішнього ринку саме експорт стає паличкою-виручалочкою вітчизняних кондитерів. Але і тут не все благополучно, адже довгий час українські компанії орієнтувалися на російський ринок і країни СНД. На даний момент поставки в Росію заблоковані, а доступ до ринків СНД ускладнений через проблеми з транзитом через ту ж РФ.

За даними Держстату, в 2015 році Україна поставила на зовнішні ринки 233,7 тис. тони кондитерських виробів на $ 391,4 млн. Для порівняння: в 2014 році було експортовано 284,8 тис. тони на $ 643 млн, а в 2013-му - 407 тис. тонн на $ 1 млрд. За підсумками минулого року найбільшими споживачами українських солодощів стали Казахстан, Азербайджан, Білорусь, Грузія та Молдова.

Богдан Шаповал звертає увагу на те, що в минулому році продовжилося падіння експорту продукції в країни СНД, в першу чергу в Середню Азію. "Цьому сприяло декілька факторів. По-перше, складності з транзитом продукції через територію Росії. По-друге, активність російських кондитерів, які фактично витісняють українських виробників з ринків Середньої Азії", - пояснює експерт.

На його думку, для подальшого розширення своєї присутності українським кондитерам варто звернути особливу увагу на такі напрямки як США, Великобританія, Німеччина, Польща, країни Балтії. "Великобританія і Німеччина - найбільші світові споживачі кондитерської продукції. Польща - країна-транзитер, з якої починають вихід в ЄС українські виробники продуктів харчування. В Польщі велика українська діаспора, яка знайома з українською продукцією і готова її купувати. Але серйозно збільшити поставки навряд чи вийде, адже ринок дуже конкурентний", - пояснює експерт. Також багато надій кондитери покладають на країни Азії, в першу чергу на Китай, Таїланд, Південну Корею і В'єтнам.

Як зазначає голова Ради з питань експорту продовольства, українські кондитери стали відходити від принципу "ми продаємо те, що виробляємо" і почали адаптуватися під запити локальних ринків. "Змінюється упаковка, смакові якості, наповнювачі. Наприклад, на азіатських ринках не дуже популярний чорний шоколад, в той час як молочний з різними наповнювачами активно купують", - продовжує він.

Ще один важливий момент - все більш активними на зовнішніх ринках стають середнячки українського кондитерського ринку, такі як "Малбі фудс" (ТМ "Міленіум"), "Полтавакондитер" і ін. Вони активно модернізують виробництво, впроваджують нові технології і шукають нові ринки. Так, "Бісквіт-Шоколад" в першому півріччі 2016 року збільшив експорт в натуральному вираженні на третину. "Найбільшу активність в закупівлі кондитерських виробів показали країни Близького Сходу, збільшивши свої обсяги в 2,5 рази в порівнянні з першим півріччям 2015 року. Другим за активністю був ринок Китаю (плюс 26%), який зараз переживає бум споживання, в тому числі продуктів харчування і кондитерських виробів. Обсяг продажів в країни ЄС зріс на 13%", - відзначає прес-служба компанії.

За оцінками Богдана Шаповала, очікувати різкого зростання експорту за підсумками 2016 роки не варто, максимум на 0,5-1%. Продажі на пострадянському просторі будуть падати, на азіатських і європейських ринках - рости. Що стосується внутрішнього ринку, то річні показники будуть залежати від четвертого кварталу. Швидше за все, можна очікувати стабілізації ситуації і припинення падіння виробництва.

agronews.ua