Землеробство з науковим підходом стає трендом світового агробізнесу. Україна має шанс наздогнати і обігнати конкурентів. В Україні з початком економічної кризи більше впроваджувати технології точного землеробства стали малі і середні господарства з посівними площами до 20 000 га. Економія добрив досягає 40% за певних умов.

2016 рік став початком світової торгової кризи. Глобальна конкуренція зростає, а боротьба за можливість залучення капіталу в економіки країн посилюється. В Україні це виразилося в падінні цін на сільгосппродукцію і в зменшенні експортного потенціалу. Зараз український агробізнес прийшов до переломного моменту: втратити галузь і перетворитися на сировинний придаток Європи або провести реформи і стати світовим аграрним лідером. У нас є все для цього — сприятливий клімат, вигідне географічне положення. Проте ми до сих пір поступаємося цим країнам, де умови набагато гірші, але там використовуються інноваційні технології. Міжнародні експерти відзначають: світовий ринок технологій точного землеробства зростає в середньому на 13% в рік.

В Україні з початком економічної кризи більше впроваджувати технології точного землеробства стали малі і середні господарства з посівними площами до 20 000 га. Їх головна мета — підвищити прибуток бізнесу з максимально ефективним використанням ресурсів. З чого починається впровадження інновацій? Спочатку компанія виділяє від 2000 га експериментальних полів. Потім проводить комплексний агрохімічний аналіз ґрунту. Його результати дають зрозуміти, наскільки економічно вигідно впровадження точного землеробства на цій ділянці. За допомогою супутникового моніторингу досліджується неоднорідність полів і вивчаються погодні умови в регіоні. На самому полі вимірюються електропровідність і структура ґрунту, розподіл в ній органічної речовини і її здатність утримувати вологу. Також ґрунт перевіряється на наявність ґрунтових шкідників, бур’янів і хвороб. Проби ґрунту вивчаються за допомогою спеціального програмного забезпечення. Надалі це допоможе аграрію зрозуміти причини низької врожайності на ділянках поля і розробити карти-завдання для внесення добрив і посіву насіння.

Після результатів аналізу і в залежності від того, які культури будуть більш ефективні в конкретних умовах, експерти підбирають технологію, агрегати і техніку. Також можливо дообладнання вже існуючої сільгосптехніки системами точного землеробства, наприклад, автопілотом і системою автоматичного відключення секцій. Це дозволяє уникнути повторної обробки вже оброблених ділянок поля, заощадити ресурси, зменшити навантаження на механізатора, поліпшити якість внесення міндобрив, ЗЗР та насіння.

Деякі технології використовуються під час засівання поля — змінні норми висіву та диференційоване внесення добрив і ЗЗР. Технологія змінної норми висіву насіння дозволяє розрахувати густоту росту рослин по полю в залежності від родючості ґрунту, запасів вологи і рельєфу. Сівалки з системою диференційованого посіву збільшує норму висіву на більш продуктивних ділянках і зменшує там, де рослини ростуть гірше. Технологія диференційованого внесення добрив дозволяє ефективно розподілити добрива по полю. На кожну ділянку вноситься той обсяг добрив, який там потрібен. Залежно від строкатості конкретного поля економія добрив досягає 40%.

Інновації вимагають витрат. Їх впровадження повинен передувати економічно обґрунтований план розвитку на кілька років. Інвестиції в точне землеробство, як правило, окупаються в перший же маркетинговий рік. Ефективність інновацій доводить практика їх використання. Наприклад, в одному з господарств в Чернігівській області після диференціального внесення азотних добрив врожайність зросла на 7%, при цьому аграрії заощадили добрив в еквіваленті по $ 10 на гектар. Їх колеги з сумської агрокомпанії «Світанок», дотримуючись рекомендацій щодо внесення добрив, зуміли без втрати врожайності скоротити витрату добрив на третину. А в чернігівській компанії «АгріКор» навіть в несприятливий для кукурудзи рік за допомогою технологій точного землеробства наростили урожайність на 0,5 т на кожному гектарі.

Ярослав Бойко, кандидат с.-г. наук, директор AgriLab, член Міжнародного товариства з точному землеробству (ISPA) і його офіційний представник в Україні

infoindustria.com.ua