Через світові кризові тенденції спостерігається падіння традиційних для України експортних ринків - насамперед металургійного та агрохімічного, що спричинило до зупинення ряду підприємств в Україні. Водночас найголовнішою позитивною тенденцією є результати роботи українських аграрних компаній, та потенціал галузі реалізований не повністю. Про це повідомив Президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ІСС Ukraine) Володимир Щелкунов, коментуючи негативний прогноз ООН для світової економіки на наступні два роки.

«Україна може зміцнити позиції на світових ринках й збільшити в півтора-два рази обсяги експорту зерна, - вважає Володимир Щелкунов. - Ми розуміємо, що українські фермери і агрохолдинги мають заробіток завдяки міжнародним цінам, та прибутковість українських підприємств була б значно вищою, якби вони експортували не зерно, а продукти його переробки. В Україні не до кінця заповнені переробні потужності, що використовують в якості сировини зернові культури: з виробництва борошна та різних видів круп».

Розвиток переробної промисловості в Україні можливий за умови забезпечення аграріям доступу до кредитних ресурсів з контними ринковими ставками. Сьогодні українські виробники знаходяться в абсолютно неконтних умовах із європейськими. Банки в Європі видають виробникам кредити під річну ставку 2-3 - максимум 7%. Українські компанії змушені користуватися фінансовим ресурсом під 12-18% річних у валюті та 25-40% у гривні.

Сергій Лісковський, віце-президент ICC Ukraine з питань корпоративного управління: «Гривневе кредитування дуже важку працю фермера фактично зводить нанівець, тому що в кращому випадку фермер закінчить рік з мінімальним прибутком або «в нуль», у гіршому випадку – на нього чекають збитки і банкрутство. В агробізнесі немає рентабельності, яка дозволяла б повернути відсоток банку і мати ресурси для розвитку, інвестування в людей, купівлю сучасної техніки. Це одна з основних проблем, для вирішення якої ми, виробники, будемо шукати варіанти рішень і вносити свої пропозиції до парламенту, щоб зробити кредитний ресурс для виробника доступним».

Іншим стимулюючим заходом для захисту вітчизняного агровиробника має стати налагодження системи цільових дотацій і компенсацій, що протягом багатьох років застосовуються в Євросоюзі.

Розвиток переробки в агропромисловості стимулював би більш ефективну роботу хімічних підприємств (з великих хімічних підприємств в Україні дев'ять - виробники азотних та комплексних добрив). Перспективним є налагодження вертикально інтегрованого процесу за участі аграріїв та виробників засобів захисту рослин. Поки що Україна значні валютні кошти інвестує у виробників з країн Євросоюзу, США та Китаю, імпортуючи до 98% необхідних їй засобів захисту рослин.

AgriNEWS