Починаючи з серпня 2005 року Одеська обласна організація Комітету виборців України в рамках проекту “Свідомий вибір” провела моніторинг стану партійного будівництва і готовності партій до виборчої кампанії 2006 року у Одеський області. Кампанія вперше проводитиметься по новій, пропорційній, системі, у тому числі на рівні обласних, районних і міських порад. Моніторинг надалі(в ні 2005 року) трансформується в комплексний нагляд за ходом виборчої компанії в Одеській області.

 

Проект реалізовувався спільно із Незалежною профспілкою журналістів м. Одеси і Одеським обласним комітетом молодіжних організацій при фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження».

 

В рамках проекту була зібрана і проаналізована інформація про діяльність осередків політичних партій на території Котовського, Ананьївського, Роздільнянського, Ізмаїльського, Ренійського, Білгород-Днестровського районів і у відповідних районних центрах одеської області, а також в містах Іллічівськ, Південний і Одеса.

 

Предметом моніторингу сталі: ступінь розгалуженості партійних структур, організаційний, кадровий, матеріальний потенціал, присутність в органах влади і місцевого самоврядування, партійні медіа, ступінь освітленості діяльності партійних структур в ЗМІ, готовність до ефективного вирішення місцевих проблем (наявність комплексного плану соціально-економічного розвитку конкретної території, відповідних пунктів програм, запитів і звернень до органів влади і місцевого самоврядування).

 

За наслідками моніторингу Одеська обласна організація КИУ констатує:

 

1. З більше сотні міських і районних організацій політичних партій, зареєстрованих обласним управлінням юстиції до вересня 2005 року, реально діють організації 30-ти партій в м. Одеса; 15-ти – в області.

 

2. Саму розгалужену структуру (наявність організацій у всіх або більшості районів області) сьогодні мають тільки п'ять партій – СПУ, КПУ, НПУ, НСНУ, В «Батьківщина»;

 

3. Могутніми на районному рівні є організації СПУ і НПУ. Самою розгалуженою системою первинних організацій володіє Компартія. В органах влади якнайповніші представлені НСНУ, СПУ, «Батьківщина». В органах місцевого самоврядування – СПУ і НПУ.

 

4. Після президентських виборів 2004 року і політичної кризи вересня 2005-го відбулася трансформація партійно-політичної структури: втрата окремими партіями (в основному, колишнього провладного табору, а також БЮТа (в серпні-вересні) значної кількості ів, у тому числі і представників в органах влади.

 

5. Партійні організації на сьогоднішній день мало орієнтовано на місцеві проблеми, у абсолютної більшості (за винятком деяких парторганізацій НПУ, ПППУ і СПУ) відсутні систематизовані пропозиції до місцевих органів влади і самоврядування. Виключення – Іллічівськ, Південний і Одеса, де зафіксована велика активність партійних структур в цьому питанні.

 

6. За наслідками проведеного моніторингу ЗМІ, якнайповніші висвітлюється діяльність в Одеській області 5 партій, в м. Одеса – 10 партій.

 

7. Не всі районні адміністрації і місцеві ради відкриті і прозорі в плані надання інформації про партійну приналежність своїх ів. Слід відзначити пряму відмову секретаря Іллічівської міськради прийняти офіційний запит від спостерігача КВУ. Протилежний приклад – міська рада, її виконком і управління юстиції м. Південного, що активно співробітничали з Комітетом протягом всього періоду реалізації проекту.

 

За наслідками моніторингу Одеська обласна організація КВУ рекомендує:

 

1. Партійним структурам посилити роботу по реєстрації і формуванню первинних організацій; складанню списків в місцеві ради.

 

2. Активніше брати участь в пошуку шляхів вирішення місцевих проблем.

 

Після президентських виборів відбулася трансформація партійно-політичної системи Одеської області. Одеська обласна організація КВУ зафіксувала зменшення чисельності активу в партіях, які в 2004 році підтримали кандидата Януковіча. Більшість ів цих партій (в основному – співробітники органів місцевої влади, працівники бюджетних організацій і установ) перейшла в протилежний табір, поповнивши ряди НСНУ, «Батьківщини», НПУ і СПУ. Особливо хворобливим цей процес виявився для Партії Регіонів, СДПУ(про) і НДП. У меншій мірі скорочення чисельності торкнулося «Трудової України».

 

Крім того, спостерігається зміна співвідношення партій в органах влади. Лідерами тут є НСНУ, «Батьківщина» і Соцпартія. Зокрема, з 26 глав районних адміністрацій перша партія контролює 16, друга – 7, третя – 3. Крім того, більшість урядовців цього рівня в цілому компліментарно Соцпартії (і її обласному лідеру).

 

У вересні-жовтні процеси, аналогічні раніше тим, що торкнувся «біло-блакитних» партій, спостерігаються відносно «Батьківщини». Зокрема, частина активу цієї партії перейшла в партію «Третя сила» і НСНУ.

 

Цікаво також, що політична боротьба торкнулася і місцевих організацій СПУ. Частина партійного активу негативно відноситься до обласного лідера СПУ Василю Цушко і бізнесменів, що прийшли в партію. Найгучнішим скандалом стала криза в Болградської райорганізації партії, ліквідованій у вересні 2005 року (понад 130 и райкому перейшло у ВО «Батьківщину»).

 

Дещо інша ситуація зафіксована в обласному центрі: кількість реально діючих парторганізацій в Одесі набагато більше, ніж в районах області. Тут активні партії опозиції, у тому числі і симпатики Юлії Тімошенко. Зокрема, виконавчі органи міської ради формують ПРП, Партія «Захисників Вітчизни» і ін. В той же час в Одесі дещо слабкі НСНУ, СПУ і НПУ. Крім того, існує цілий ряд організацій, які не ведуть достатньо активну діяльність в області, але досить серйозно працюючих в місті – Партія Зелених, «Союз», Партія Пенсіонерів України, УНП, Народний Рух і ін.

 

Вважаємо за доцільне вказати на найхарактерніші риси партійно-політичного будівництва в окремих районах і населених пунктах Одеської області:

 

Ананьївській

 

Окрім вищеперелічених, в районі активні парторганізації ПРП, ПППУ, Республіканський партії, ПЗП, «Громади».

 

Косовській

 

В районі продовжується серйозний конфлікт між місцевими «помаранчовими» парторганізаціями і головою райдержадміністрації (А. Бордюжа, квота «Нашої України», НСНУ).

 

Роздільнянській

 

Не останню роль в партійному будівництві району грають особисті і сімейні відносини активу і керівників парторганізацій (наприклад, лідери місцевих відділень НДП і УСДП – брати, партійні структури зареєстровані в одному приміщенні). Поза всяким сумнівом, цей факт грає вельми сприятливу роль в політичному житті району, згладжуючи конфлікти і сприяючи співпраці парторганізацій.

 

Тут зберігає свій вплив парторганізації «міністерських проектів» «старої влади». Прикладом може служити найчисленніша партія району – «Відродження» (понад 3000 и).

 

Іллічівськ

 

В місті достатньо слабкі провладні партії (НСНУ і СПУ) при збереженні впливу старої еліти («Держава», «Відродження», «Партія Регіонів», «Жінки за майбутнє») і посиленні активності «Союзу». «біло-блакитні» мають чималу вагу в міській раді.

 

Партії «помаранчової опозиції» (ВО «Батьківщина» і ПРП) малоактивні внаслідок трансформації політичної системи в середині 2005 року (так, наприклад, місцева організація НСНУ формувалася на базі активу ПРП – «Наша Україна»).

 

Іншою характерною межею, що виділяє населений пункт з числа інших адміністративних одиниць області – велика зосередженість парторганізацій на місцевих проблемах.

 

Південний

 

Тут ситуація аналогічна іллічівськой, за винятком більш сильного впливу на місцеве керівництво ів СПУ (4 и міськвиконкому)

 

Білгород-Дністровській

 

В цьому районі достатньо активні (окрім вищеперелічених) парторганізації Партії Зелених (майже 760 ів, більше, ніж в НПУ; депутати райради, власний медіа-ресурс – рубрика «Зелена хвиля» в районній газеті!), Партії Пенсіонерів України, тут зберігається достатньо могутня структура СелПУ.

 

Ізмаїльській

 

Тут існують (і активно діють) організації «Російського блоку» і Партії промисловців і підприємців. чималий вплив має і НДП, широко представлена в органах місцевого самоврядування. Протягом вересневої кризи постраждала районна організація «Батьківщини» (велика частина активу перейшла в «Третю силу»).

 

Кенійській

 

В цьому районі традиційно сильна місцева організація «Батьківщини» (до того ж, цієї партії – голова райдержадміністрації А.Н. Булгаров), що не постраждала внаслідок вересневої кризи. Політичні конфлікти нівелюються серйозним впливом сімейного чинника (наприклад, протистояння між БЮТом і НСНУ маловірогідне, бо лідер останнього – дружина голови райдержадміністрації). В райраді спостерігається монопольне положення НПУ, міські власті симпатизують ПРП.

 

Слід зазначити достатньо високий рівень співпраці партій під час ліквідації наслідків літньої повені в м. Рені.

 

Олег Константінов, анаілтичний відділ Одеської обласної організації КВУ, Одеська обл.

 

”Політична Україна”