Голова фракції "Наша Україна" розповідає "УМ" про сценарій, розроблений проти НСНУ, "ющенківський" блок на вибори-2006, майбутню парламентську більшість, "паралельні курси" з Литвином і місце Порошенка в списку "Народного союзу..."

Bідколи було створено "Народний союз "Наша Україна", ця партія не втрачає лідерських позицій за кількістю інформаційних приводів. Щоправда, здебільшого негативних. Але її рейтинг утримує на плаву ім'я почесного голови - Віктора Ющенка, і НСНУ, найширше представлена в уряді, фактично залишається головною опорою Президента.

У "Народному союзі..." вважають, що проти них ополчилися політики, які дбають не стільки про державний інтерес, скільки про владу для себе. До такої когорти "НСНУшники" відносять насамперед Юлію Тимошенко. Вона ж, разом із кількома іншими опозиційними силами, вважає, що до влади рвуться якраз ті, хто зібрався в НСНУ. Ці багатогранні нюанси вельми впливають на розвиток політичної ситуації: наприклад, на формування блоків на наступні вибори, на співпрацю в майбутньому парламенті (бо для створення більшості у ВР - і це очевидно - будь-якій силі доведеться домовлятися з кимось зі своїх виборчих опонентів). Про все це ми розмовляємо з головою фракції "Наша Україна" у Верховній Раді Миколою Мартиненком. Його, керівника київської організації НСНУ, скандали теж не минають.

"Я не сприймаю стиль Тимошенко"

 

- Відколи було створено київську організацію НСНУ, всі рішення стосовно керівництва осередків на районних рівнях ухвалювалися одностайно, всі рекомендації розглядалися. І не було жодного заперечення. Зокрема, від тих людей, про яких ви говорите.

Щодо Бондаренка, то на певному етапі від мене вимагали призначити його керівником виконкому київської міської організації НСНУ. Але я цього не зробив, тому що вважав недоцільним. Стиль роботи, який сповідує Володимир Дмитрович, не прийнятний для нинішніх політичних реалій. Мій крок було сприйнято як особисту образу. Бондаренко почав шукати іншу політичну долю. Він став ближчим до певних сил, які зараз виливають відра бруду, так званого компромату, який, однак, насправді нічим не підтверджується. До речі, навіть після того, як Володимир Дмитрович вийшов із партії, з неї пішов тільки один із семи представників ПРП, які свого часу очолювали районні штаби Ющенка в Києві (Бондаренко, наємо, знову став ом партії "Реформи і порядок". - Авт.).

Звичайно, якісь вигуки трапляються. Ті, хто сподівався потрапити в певні списки, щось там говорять... Але коментувати всі вигадки не збираюся.- Бачте, коли подібне заявляє одна людина, ще можна сказати, що це її власні амбіції. Але ж звинувачення на вашу адресу повторюються системно. Відтак можна припустити: або всередині партії немає порозуміння, або ж відбір до НСНУ проводиться неретельно.

- Ні, ви зрозумійте: наша партія виступала, виступає і виступатиме як консолідуюча сила і на міському, і на державному рівні. Коли створювали НСНУ, до неї увійшли и різних партій, зокрема й "Реформ і порядку". А коли окремі особи починають здіймати хвилю...

Та в нас абсолютно нормальна, здорова організація. Туди входять майже всі активісти президентської кампанії Віктора Ющенка.

- Початок ми бачили: Зінченко, Тимошенко, потім пішов менший калібр - Бондаренко один (Володимир. - Авт.), Бондаренко друга (Олена Бондаренко - одна з екс-лідерок київської обласної організації НСНУ, а нині - знову активістка ПРП. - Авт.), тепер уже дійшли до політиків місцевих рівнів. Я розглядаю це як один сценарій і тому коментувати кожен із цих випадків поодинці не вважаю за доцільне. Я подав до суду тільки на одну особу - на першоджерело, на Олександра Зінченка, - щоб довести, що звинувачення є пустими.

По-друге, їхній стиль роботи. Я такий стиль не сприймаю. Мені більше імпонує, коли розповідати людям, що ти будеш робити. А розпатякувати різні вигадки, чим зараз займається інша сторона, - я вважаю це несерйозним і не звертаю на це уваги.

- Я не був свідком. Тому коментувати не буду. І навіть замислюватися над цим не хочу.

- Думаю, що ці особи зійдуться разом на певному етапі. Або в одну політичну силу, або в один блок.

"Наша партія відбулася, і ми готові до самостійної участі у виборах"

- Подивіться на лінію скандалів: Зінченко, Тимошенко, Турчинов, потім на "підтанцівці" Кравчук із Березовським. Це одна лінія. Вони затіяли цей скандал, у якому, я перекй, громадяни розберуться і належно оцінять дії цих політиків. Бо крапки рано чи пізно будуть розставлені.

Чому навколо НСНУ? Зрозуміло ж - щоб ударити по партії, понизити рейтинг. Б'ють завжди по сильному.

Коли ми йшли на вибори, ми менш за все думали про посади. А дехто тільки цим і марить. Насправді та криза, про яку зараз говорять, почалася не з бензинових проблем чи приватизаційного скандалу з Нікопольським феросплавним заводом. А ще тоді, коли почали розмахувати папірцем із написом, хто буде наступним Прем'єром (ідеться про таємну угоду, згідно з якою Ющенко у випадку перемоги на президентських виборах зобов'язувався призначити Юлію Тимошенко Прем'єром. - Авт.). Зараз іде цинічна гра. З одного боку, вони пропонують: давайте подамо руку Президенту. З іншого - чинять речі абсолютно амі стосовно того ж Президента.

Але ще раз підкреслюю: ми налаштовані конструктивно. Ми будемо виступати як консолідуюча сила з усіма партіями, з якими були під час парламентських виборів 2002 року. Пройдемо переговорний шлях, підемо на компроміс, щоб створити нормальний демократичний блок. Я допускаю, що з кимось, може, й не вдасться. Хтось вибере шлях до активної політики, хтось - до, вибачте, політики "самовиживання". Але "Наша Україна" буде йти цим шляхом як консолідуюча сила.

- В тому числі. Але не тільки. Переговори тривають.

- Я скажу так: на сьогодні немає жодного втраченого варіанту. Ми бачимо шанс підписання угод з усіма.

А щодо блокування з Тимошенко, то це, вибачте, той шлях, який для себе вибрала сама Юлія Володимирівна. Коли до мене апелюють, ніби ми в чомусь заважали її уряду, то мені просто смішно. Чим я можу перешкодити? Направити депутатський запит, відібрати час, коли зустрічався з Прем'єром, "затягувати", коли йде голосування за урядові законопроекти? Але - перевірте роздруківки голосувань - фракція "Нашої України" завжди підтримувала проекти, які вносив Кабмін.

Ми ж налаштовані на те, щоб об'єднати якомога більше демократичних сил. Думаю, чекати залишилось недовго. Цю роботу маємо завершити у листопаді.

- Ні, до з'їзду ми не встигнемо. У нас до кінця року буде щонайменше два з'їзди: один - 12 листопада, і потім ще один, на якому й ухвалюватимуться конкретні рішення щодо виборчого процесу.

Буде те, що буде. Нікого конкретно не маю на увазі, але якщо з кимось не вдасться підписати угоду, буду ставитись до цього спокійно. Але основне, що я можу констатувати, - наша партія відбулася. І ми не боїмося навіть самостійно йти на вибори. Але вважаємо за краще зробити так, щоб залучити максимум демократичних сил. Аби у 2006 році створити нормальний, структурований парламент, який буде працювати на ті цілі, які ми ставили і рік, і чотири роки тому.

- Конфліктів по суті немає. А по-друге, зрозумійте мене, коли ведеш переговори і коли вони незавершені, то некоректно розповідати це пресі.

- Ми бачимо одне: після внесення змін до Конституції Президент матиме право розпустити Верховну Раду, якщо вона протягом місяця не сформує парламентську більшість. У такому випадку доведеться проводити нові вибори. Але наша країна такої виборчої епідемії, мабуть, не переживе. Тому можу сказати тільки те, що більшість обов'язково буде створена. Якою буде її конфігурація - побачимо. Ми переконані, що станемо переможцями парламентських виборів. І будемо вести переговори з тими політичними силами, які подолають 3-відсотковий бар'єр.

- (Замислився. - Авт.). Ми ваємо вибори. І ми будемо основою парламентської більшості. Іншого варіанту я не допускаю.

А по-друге, з Литвином, якщо подивитися на гасла наших політичних сил, ми досить близькі: бачимо Україну в демократії, в розвитку. Тобто в нас є багато спільного. Ми з Литвином будемо йти на вибори паралельними шляхами. Між нами існує небагато протиріч для того, щоб знайти спільну мову після виборів 2006 року.

- (Замислився. - Авт.). Ми будемо проводити переговори з усіма без винятку силами, які подолають виборчий бар'єр. Називайте хоч Комуністичну партію, хоч інші, я ще раз наголошу - без винятку. А загадувати щось конкретне наперед я не хочу.

- По-перше, я не бачу тут ніякої вимушеності. По-друге, якщо порахуєте кількість депутатів, які проголосували за Єханурова, то побачите, що він проходив і без голосів фракції Партії регіонів. Якщо ви думаєте, що Президент про це не знав напередодні голосування, то ви помиляєтесь. Ми його інформували.

- Я в парламенті не перший рік, працюю в ньому ще з 1998-го. Я відчуваю зал. Перед голосуванням спілкувався з колегами, знав їхні позиції. І було зрозуміло, що Єхануров пройде й без Партії регіонів.

Щодо меморандуму, то в мене перед очима завжди стоїть заклик, який був на Майдані: "Схід і захід разом!". Тому в цьому випадку Президент дiяв абсолютно логічно. Меморандум, розмови з різними фракціями, "круглий стіл" із бізнесом - це нормальні речі. Ми не повинні сидіти по окопах і стріляти один в одного.

- Мені імпонує те, що до Катеринчука нема однозначного ставлення. Бо щодо людини, яка працює, одностайності бути не може. Загалом призначення проводилося демократично. Засідала президія, визначалися досить довго, потім було засідання ради партії. Хоча голосування за Катеринчука на раді НСНУ було, здається, одностайним. А якщо ви думаєте, що ми обирали голову виконкому, вишукуючи якісь негативні якості, то це не так. Шукали насамперед позитивні.

- Якщо звинувачення будуть підтверджені - партія робитиме висновки. Але ми не будемо реагувати на кожен безпідставний "пчих".

Щодо засідання ради, то виступи були різні: критикували керівників партії, голів осередків. І це нормально. Тривала абсолютно відверта розмова. Були й виступи, що стосувалися звинувачень на адресу зних вами політиків, але ніяких рішень ми не приймали. Дискусії продовжаться на з'їзді НСНУ. Саме з'їзд вирішуватиме, хто буде у списку. І таким чином партія висловить своє ставлення до цих звинувачень.

Що ж до, наприклад, Петра Порошенка, то він залишається заступником голови ради партії, і ніхто не ставив питання про його звільнення. Виборчий же список матимемо в ні. Я сподіваюся, що з точки зору подальшої роботи в політиці він буде набагато ефективніший і порядніший, аніж, наприклад, список тієї політичної сили, яка зараз рветься до влади і найгучніше кричить.

Володимир Семків, Україна молода