У своєму вступному слові Голова Політради Партії регіонів, керівник розробки проекту Стратегії Микола Азаров досить детально та дохідливо познайомив присутніх із завданнями, які поставила перед собою наукова група при написані важливого економічного документу, а також розповів про ситуацію в країні, яка передувала цьому. Микола Янович, зокрема, зазначив, що «сьогодні ВВП на душу населення в Україні вдесятеро менше, ніж у країнах-нових ах Євросоюзу, і вдвадцятеро менший, ніж у найрозвиненіших країнах Європи. Українська економіка наразі ще не повернулася до рівня виробництва ВВП 1990 року.

Тільки у 2003-2004 роках наша економіка вийшла за межі кризового стану, продемонструвала найвищі в Європі темпи зростання і отримала траєкторію сталого росту. Саме в ці роки міжнародні рейтингові агентства тричі поспіль покращували суверенний рейтинг України, експерти говорили про появу «східноєвропейського та», а прямі іноземні інвестиції зросли вдвічі. Програма Уряду на чолі з Віктором Януковичем, яка реалізовувалась послідовно і фахово, була спрямована на випереджальне зростання доходів громадян України на базі 10-12 відсоткового збільшення ВВП щороку. Така політика призвела до забезпеченого ресурсами зростання внутрішнього ринку, кардинального збільшення внутрішніх інвестицій в основний капітал, випереджального розвитку базових галузей, які визначають інвестиційно-інноваційну модель розвитку економіки.

Уряд Януковича розпочав структурні реформи – податкову, пенсійну, фондового ринку, судову, планувалося подальше послаблення податкового навантаження на економіку – що насправді є гарантією довготермінового пожвавлення ділової активності, прискореного розвитку економіки, і головним чинником привабливого інвестиційного клімату. Уряд Януковича з провідними українськими вченими опрацював плани соціально-економічного розвитку до 2007 року. Відповідно до них поточного року можна було забезпечити зростання ВВП на 10% порівняно з 2004 роком.

Натомість, нова влада, починаючи з лютого 2005 року, зламала траєкторію прискореного зростання української економіки. Нефахові, непрогнозовані дії нового Уряду, безсистемне «ручне управління» економікою призвели до драматичної втрати темпів економічного розвитку. У жовтні 2005 року вони зменшились вчетверо порівняно з 2004 роком. Вчетверо скоротилися внутрішні інвестиції в основний капітал, вдвічі – прямі іноземні інвестиції. Інфляція втричі перевищує економічне зростання. Системні структурні реформи були просто згорнені. Нова влада практично відкинула Україну назад до стану 1999-2000 років, коли економічний підйом ледь позначився. Після кількох років зміцнення позитивних сподівань, віри у власні сили, люди знову опинилися у стані розчарування і депресії.

На майбутнє, якщо виходити з макроекономічних і бюджетних планів Уряду, нинішня влада пропонує продовження безсистемного, популістського 33% від ВВП і проїдання бюджетних ресурсів.

Такі плани означають одне: повну втрату перспективи досягти рівня життя і економічного розвитку європейських країн.

Сьогодні стан економіки України визначається як стагнація, що відзначають в першу чергу наші кредитори: Міжнародний валютний фонд та Світовий банк», – сказав Микола Азаров.

Далі у своєму виступі він назвав головні позиції антикризисної програми, які закладені в Стратегії економічного розвитку, яку розробила Партія регіонів. Це, зокрема, оздоровлення виконавчої влади знизу догори завдяки залученню до неї досвідчених і перспективних фахівців без огляду на партійність; прийняття збалансованого, реалістичного бюджету розвитку з чітко визначеними соціальними й інвестиційними пріоритетами; припинення немотивованого втручання влади в економіку, обмеження фіскального навантаження рівнем не більше 25% від ВВП; зниження або й скасування податків та зборів на імпорт енергоносіїв та на їх видобуток в Україні; гарантування недоторканості прав власності; відновлення інноваційно-інвестиційної моделі економіки, відродження вільних економічних зон, територій приоритетного розвитку, технопарків; випереджальне зростання реальних доходів населення; реалізація парафованих угод в межах створення Єдиного економічного простору та активізація формування ЄЕП; переорієнтація зовнішньоторгівельної політики на захист інтересів вітчизняного товаровиробника.

«Повернення економіки до траєкторії сталого зростання відкриє можливість для здійснення стратегічних перетворень: трансформації промислової економіки на економіку знань, - зазначив Голова Політради Партії регіонів. – Промислова економіка, яка базується на використанні природних ресурсів і фізичної праці, ніколи не забезпечить ні обсягів, ні темпів створення доданої вартості, достатніх, щоби подолати розрив з розвиненими країнами. Єдиний шанс, який повинен стати національною ідеєю і національним вибором – це пріоритетний розвиток паростків пізньоіндустріального укладу, які насправді є в Україні, і перехід до постіндустріальної моделі економіки, в якій доданої вартості створюється на порядки більше, ніж в економіці індустріальній. Іншого способу подолати двадцятикратне відставання долі ВВП на душу населення просто не існує: не може Україна виробити у двадцять разів більше сталі, електроенергії, переробити газу і нафти, виростити хліба.

При цьому Партія регіонів не просто декларує національну ідею контоспроможності України у глобальній економіці, а й пропонує орієнтири та механізми її втілення у життя.»

Виступаючі на «круглому столі», академік Національної академії наук, директор Інституту світової економіки та міжнародних відносин Юрій Пахомов, секретар Політради партії регіонів, голова комітету Верховної Ради з питань ПЕК Андрій Клюєв, народні депутати України, и Політради Партії регіонів Ігор Кальніченко та Олександр Пеклушенко, професор, доктор економічних наук Петро Мельник, професор, заввідділом міжнародних економічних відносин інституту світової економіки Олексій Плотніков, політологи Володимир Фесенко та Володимир Корнілов. Директор Інституту політичного аналізу й міжнародних досліджень Сергій Толстов та інші зупинилися на різних аспектах Стратегії економічного розвитку. При обговоренні відзначалося, що орієнтирами Стратегії є щорічне зростання ВВП більш, як на 10%, і у такий спосіб, щоб через 10 років частка наукомістких, високотехнологічних продуктів у валовому національному виробництві склала понад 70% порівняно із сьогоднішнім рівнем 1-2%.

Механізмами реалізації Стратегії повинні стати: підготовка кадрів для „напрямів науково-технологічного прориву” і надання їм лідерської ролі у мо-психологічній мобілізації суспільства; пріоритет фундаментальних наукових досліджень з прискореною комерціалізацією їх результатів; впровадження масштабного держзамовлення на довготермінові проекти і програми у пізньоіндустріальних галузях економіки; створення потужних мотивацій технологічного прориву (лояльна податкова система, незалежність бізнес-планування, усунення адміністративних перешкод, захист інвестицій, підтримка державними ресурсами, соціальна, гуманітарна і ма підтримка) для регіонів, галузей, корпорацій; залучення інвестицій в першу чергу до галузей з пізньоіндустріальним та постіндустріальним потенціалом; прагматична зовнішня політика, заснована на безумовній перевазі національних інтересів щодо інтересів партійних, корпоративних, групових; докорінна інституціональна перебудова суспільства, «гуманітарна, мо-психологічна революція» в Україні (утвердження в житті кожної людини безумовної переваги демократичних цінностей і свобод, і стандартів громадянського суспільства – в житті держави); кардинальне підвищення рівня свободи і суспільної значимості особистості.

Підсумовуючи розмову за «круглим столом» Микола Азаров наголосив, що обговорення документу було досить корисним. «На цьому шляху цілісність України, згуртованість суспільства навколо національної ідей, така соціально-економічна база єдності держави, як прискорене вирівнювання розвитку регіонів, є для Партії регіонів безумовним пріоритетом і основою втілення Стратегії у життя», – зазначив він. – Усі бажаючі мають змогу познайомитися із Стратегією економічного розвитку на Інформаційному сервері Партії регіонів.»

Після засідання «круглого столу» його учасники відповіли на запитання представників засобів масової інформації.