11 ня лідер ПРП Віктор Пинзеник заявив на прес-конференції про те, що Віталій Кличко очолить виборчий блок -«Громадянський блок «Пора»-ПРП». У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Які політичні перспективи Віталія Кличка?»

Михайло Погребінський (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

 

„Мені видається, дуже проблемні. Абсолютно недосвідчений політик на чолі такого досить контраверсійного блоку: ліберальні, досвідчені політики з п‘ятнадцятирічним досвідом нової політики і молоді енергійні хлопці з бажанням робити щось нове, але я б сказав, з антиліберальним налаштуванням. Мені видається, дуже складно провести такий проект до парламенту, хоча мені б хотілося, щоб це їм вдалося, оскільки ця втрата буде досить велика. Я маю на увазі ПРП, яка є одним з найдосвідченіших таборів сучасної української політики, і було б дуже прикро, якби вони залишилися поза політикою. А серед молодих людей вони б чомусь навчились і ми мали б нову генерацію політиків. Але мені видається, що ставка на Кличка не спрацює і проект може провалитися”.

Олесь Доній (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Із запрошенням Кличка «Пора» та ПРП деідеологізуються. Пора та ПРП все ж таки репрезентували певні ідеї, а новий виборчий з відомим боксером - це технологічний, а не ідеологічний проект. Хто знає, які ідеологічні погляди у Кличка? Відомо тільки, що його побили Кріс Бьорд і Ленокс Льюіс, а він побив Корі Сандерса і Роса Пьюріті, але хіба це ідеологія? Зрозуміла логіка тих, хто просував раніше (О.Омельченко, частина бізнес-оточення Віктора Ющенка) і просуває нині (частина бізнес-оточення ПРП та Президента) уславленого боксера. Є сподівання «виїхати» на розкрученому і популярному в країні бренді, отримати у своє розпорядженні вагому у грошовому вимірі ділянку роботи (наприклад, столичний бюджет), скористатися необізнаністю політика-неофіта і за його спиною збудувати власний мега-бізнес-проект. Цей технологічний прийом все більше тиражується в Україні. Он і у так званому «списку Ющенка», який він подав на затвердження з’їзду «Народного Союзу «Наша Україна», замість політиків фігурували спортсмени, музиканти та літератори. Шкода лише, що цією дорогою пішла і «Пора». Адже у «Пори» був шанс запропонувати суспільству нові підходи у політиці та нові обличчя. І те і інше вкрай необхідне для оновлення політикуму. Натомість була прийнята «голлівудська» стратегія, де головне-це телевізійна картинка, а не зміст”.

Андрій Єрмолаєв (президент Центру соціальних досліджень «Софія»):

„Я з сумом констатую, що в Україну приїхала «Фабрика звёзд», черговий її випуск, але тепер в політиці. І те, що відбувається зараз в «помаранчевому таборі», нагадує мені такий прискорений конфлікт з приводу того, хто носив «колоду» революції в 2004 році. Оскільки більшість проектів, які заявлені за останні дні, по-перше, технологічні, а, по-друге, пов‘язані з амбіціями окремих представників «помаранчевої команди», які доводять і собі, і виборцям, що вони будуть найкраще наводити порядок. Це преамбула стосовно мого відношення в цілому до цих речей.

Якщо говорити про Віталія Кличка, я думаю, що його запрошення до цього блоку не могло відбутися без погодження з мегаблоками, зокрема зі штабом «Нашої України», хоча б тому, що Кличко тривалий час розглядався як фігура, яку будуть просувати на вибори мера Києва. Якщо він і був уособленням подій у Києві, то в першу чергу, як уособлення сили «помаранчевої команди» за спиною у кандидата в Президенти Ющенка. Тому поява його у проекті окремішньому від «Нашої України», я думаю, - це річ погоджена. По-друге, скоріше за все його прихід на цю позицію пов‘язаний з бажанням «Пора»-ПРП трішки поконкурувати за кілька відсотків з Блоком Юлії Тимошенко, про що говорить і програмове гасло – «Пора наводити порядок!». Отже є технологічне завдання цього блоку: трішки «покусати» Юлію Тимошенко.

І наостанок. Я думаю, що зараз не коректно говорити про якісь соціологічні перспективи, оскільки такого феномену як ПРП-«Пора»у свідомості громадян немає, а тим більше на чолі з боксером. Ця трійка (боксер Кличко, вічний реформатор Пинзеник і помаранчевий комсомолець Каськів) виглядає дивно, і як на мене, не дуже доречно. Звичайно свої кілька сотень тисяч голосів цей блок візьме, але поки що я сумніваюсь у його бар‘єрному успіху”.

 

Вадим Карасьов (директор Інституту глобальних стратегій):

„По-перше, вже можна говорити не тільки про перспективи, а й про реальність – він лідер виборчого блоку. Це одночасно й компромісна, й з іншого боку локомотивна фігура у об‘єднаному списку «Пори» і Партії «Реформи і порядок». Компромісна, тому що він не із «Пори» і не із ПРП. Локомотивна, тому що він є тією «ракетою-носієм», яка зможе вивести «Громадянський блок «Пора»-ПРП» на парламентську орбіту.

По-друге, цікаво з ким буде конкурувати і об‘єднаний список цих політичних сил, і персонально Віталій Кличко на помаранчевому електому полі. З одного боку здається, що ПРП, як ідеологічно-профільована політична сила, може відбирати шматки ідеологічного електорату особливо на Заході України у «Народного Союзу «Наша Україна» і у Блоку Ющенка. Але, враховуючи, що помаранчевий електорат на Заході України вже сформував свої виборчі преференції, скоріш за все на користь Ющенка, то навряд чи цей сценарій буде реалізований. А ось те, що Кличко посилить лідерську концію у помаранчевому таборі і перш за все з Юлією Тимошенко, це безумовно.

Все ж таки рано говорити про те, що Кличко відбувся як політичний лідер, як і взагалі рано говорити про якісь сенсаційні результати «Пори» і ПРП. 3% вони скоріш за все візьмуть, хоча впевнено це прогнозувати зарано. Навіть, якщо вони і пройдуть до Верховної Ради, то це будуть не сенсаційні результати, тому що, поки що, Кличко спортивний супертяж, відома людина, розкручений бренд, але не політичний важковаговик”.

Павло Цируль (фінансовий аналітик Центру екстремальної політики):

„Все мы помним, что Виталий Кличко совсем недавно был чемпионом мира в профессиональном боксе. Если проследить его спортивную карьеру, можно найти такие интересные факты, что он в свое время занимался даже восточными единоборствами, потом любительским боксом и, в конце концов, стал великим профессионалом. Я думаю, что Виталий сделал то же самое и в политике: он для себя определил цель и решил, что прийти в большую политику нужно с любительской позиции. Таким образом, я оцениваю шансы этого блока довольно таки незначительными на этих выборах, но опыт, который Кличко сможет приобрести за этот период, будет конечно бесценным для дальнейшего его продвижения. Я надеюсь, что он со временем станет таким же профессионалом в политике, каким он стал в большом спорте”.

Володимир Полохало (керівник проекту «Політична думка»):

„Є показовим той факт, що Віталій Кличко відмовився від персонального запрошення Президента Віктора Ющенка, де він фігурував у його персональному списку, а це означає, попри їх добрі стосунки, що Кличко, як людина із вираженим інстинктом і відчуттям перспективи, а це талановитим спортсменам (зокрема боксерам) притаманно, не бачить свого місця в пропрезидентській силі. І напевно на підставі певного бартеру, йдеться про підтримку його з боку ПРП і «Пори» на посаду мера, скоріше всього він дав згоду вмовити себе очолити цей список, адже його спортивна популярність, особливо серед тих, хто буде голосувати вперше (виборці, яким виповнилося 18 років) така, що може розраховувати на 1% голосів. Тобто – це електий ресурс ПРП-«Пора» обсягом 1% голосів.

Крім того він є певним невеликим локомотивом, який потягне практично деградуючу ПРП і поки що не досить успішну «Пору» (опитування засвідчують 1-1,5% голосів). Інакше кажучи, як виборчий проект, його можна порівняти скажімо з «Командою озимого покоління» чи «Новою генерацією» на попередніх виборах, з поправкою на те, що ці два проекти були ініціативою президента Кучми. Цей виборчий проект, хоч і є все ж таки провладним, тобто є більше схильним до «Нашої України», але має більше перспектив, ніж названі мною два такі утворення, через те, що є близько 20% тих, хто ще не визначився.

Інакше кажучи, частина розчарованих діями Президента і «Нашої України» і загалом розколом помаранчевої команди, може дати блоку 3%.

Єдине, що хочу сказати: якщо зрозумілі деякі лідери «Пори», хоч вони і маловідомі широкому загалу, зрозуміла з‘ява там Філенка і Стецьківа, то Пинзеник скоріше сприйматиме це, як певний опортунізм, адже «Пора» позиціонується як радикальна сила, а Пинзеник скоріше компромісно-конформістського типу політик. Тому, скоріше, Пинзеник є ложкою дьогтю в цьому списку.

Віталій Кличко шукає своє місце і в бізнесі, і в політиці. Для нього це певний експеримент, і йому для цього якихось певних зусиль докладати не потрібно, тому що 10% громадян, які знають про Кличка і йому симпатизують, але на чисто спортивному рівні, можуть трансформуватися в один політичний відсоток, що можливо й буде тією критичною масою, яка дозволить подолати статистичну похибку в 3%”.

Експрес